Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. стей. Тому досягнена реалізація цієї індивідуальності полягає якраз у тому

В. (А А) Розум 255

стей. Тому досягнена реалізація цієї індивідуальності полягає якраз у тому, що вона вириває це коло абст­ракцій із замкненості простого самоусвідомлення і ставить 'їх в елемент буття-для-неї, де вони постають як окремі об'єкти. Те, що для самоусвідомлення, яке тішиться насолодою, стає об'єктом як її сутність, — це обшир тих пустих сутностей, чистої єдності, чистої відмінності та їхніх відносин; крім того, цей об'єкт, який індивідуальність сприймає в досвіді як свою сут­ність, не має змісту. Він є тим, що названо необхідніс­тю: адже необхідність, доля й т. ін. — це саме те, про що людина не здатна сказати, що воно чинить, які йо­го визначені закони й позитивний зміст, оскільки во­но — це саме абсолютне чисте поняття, яке розгляда­ють як буття, прості й пусті, проте невпинні й непо­рушні відносини, чиїм витвором є тільки ніщо одини­чності. Вони є цим міцним зв'язком, бо пов'язане тут чисті сутності або пусті абстракції; єдність, відмінність та відносини — це категорії, кожна з яких у собі і для себе — ніщо, бо вони існують лиш у відносинах зі своєю протилежністю і тому не можуть розійтися. Во­ни пов'язані одна з одною своїм поняттям, бо й самі є чистими поняттями, і саме ці абсолютні відносини та абстрактний рух становлять необхідність. Просто одинична індивідуальність, що має за свій зміст тільки чисте поняття розуму, занурилася таким чином, замість покинути мертву теорію й зануритись у життя, лише в усвідомлення своєї безживності, тож " їй припадає тільки пуста й чужа необхідність, мертва реальність.

Перехід відбувається з форми одного у форму зага­льності, з однієї абсолютної абстракції в другу, від мети чистого буття-для-себе, що відкинуло спіль­ність з іншими, в чисту протилежність, тобто саме з цієї причини в не менш абстрактне буття-в-собі. Отже, це буття постає в такій формі, що індивід прос­то гине, тож абсолютна міць одиничності розпоро­шується в не менш міцній, але неперервній реальнос­ті. Оскільки індивід як свідомість — це єдність себе і своєї протилежності, ця загибель існує і для нього, він є водночас своєю метою та її реалізацією, а також суперечністю між тим, що було для нього його сутніс-

тю, і тим, чим ця сутність є в собі; він дізнається про подвійне значення, яке полягає в тому, що він робить, а саме: в тому, що він узяв собі своє життя, він узяв життя, але при цьому радше вхопився за смерть.

Тому цей перехід його живого буття в безживну необхідність видається йому нічим не опосередкова­ним збоченням. Опосередкувальне має бути тим, у чому обидва аспекти були б одним, отже, свідомістю, що визнаватиме один момент у другому, свою мету та діяльність — у долі, а свою долю — в меті та діяль­ності, свою власну сутність — у цій необхідності. Але ця єдність для цієї свідомості якраз і є самою на­солодою, або простим одиничним почуттям, і пере­хід від моменту цієї її мети до моменту її істинної сутності є для неї чистим стрибком у протилежність, бо ці моменти містяться й пов'язані не в почутті, а в чистому Я, що є універсальним, або мисленням. І то­му свідомість через свій досвід, у якому перед нею мала постати її істина, стає для себе радше загадкою, наслідки її дій уже не є для неї самими її діями; те, що трапляється їй, не є для неї досвідом про те, чим вона є в собі; перехід — це не просто зміна форми того са­мого змісту й тієї самої сутності, репрезентованих то як зміст і сутність свідомості, то як її об'єкт, або її споглянута сутність. Таким чином, абстрактна не­обхідність набуває для свідомості значення тільки негативної незбагнутої сили загальності, об яку роз­бивається індивідуальність.

Саме до цієї точки й доходить з'явище цієї форми самоусвідомлення; останній момент його існуван-ня—це думка про свою загибель у необхідності, або думка про себе мов про якусь абсолютно чужу собі сутність. Проте самоусвідомлення в собі переживає цю загибель, бо та необхідність, або чиста загаль­ність, — це його власна сутність. Це відображення свідомості в собі, знання, що необхідність — це вона сама, становить нову форму свідомості.

Дата добавления: 2015-07-10