Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. І і с /сімоусвідомлення 135

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

І і с /сімоусвідомлення 135


 


ло назване безпосередньою неперервністю і солідніс­тю його сутності, ані наявна форма, щось дискретне, що існує для себе, ані чистий процес цієї форми і на­віть не проста сукупність усіх цих моментів, а ціле, що розвивається, спричиняє розпад цього розвитку і зберігає себе просто в цьому процесі.

Оскільки ми вирушили від першої безпосередньої єдності і через моменти формування та процесу зно­ву повернулися до єдності цих обох моментів, повер­нувшись таким чином до першої простої субстанції, ця відображена єдність є іншою, ніж перша. На від­міну від тієї безпосередньої, або сформульованої як буття єдності, ця друга єдність загальна і містить у собі всі ці моменти як скасовані. Вона є простим ро­дом, що в рухові самого життя не існує для себе як це просте, а в цьому результаті вказує життю на щось інше, ніж воно, а саме: на свідомість, для якої життя існує як ця єдність, або як рід.

Але це інше життя, для якого існує рід як такий і яке є родом для самого себе, — тобто самоусвідом­лення, — існує передусім тільки як проста сутність і має за свій об'єкт себе як чисте Я; у досвіді, який нам тепер треба розглянути, цей об'єкт в очах самоус­відомлення збагачується й розгортається, і таке роз­гортання ми бачили й тоді, коли йшлося про життя.

Просте Я — це той рід, або просте загальне, для якого немає відмінностей, і то тільки тому, що вони є негативною сутністю сформованих незалежних моментів; отже, самоусвідомлення пересвідчується у своїй вірогідності тільки завдяки скасуванню цього іншого, що репрезентується йому як незалежне жит­тя; самоусвідомлення — це бажання. Впевнившись у нікчемності цього іншого, воно для себе утверджує цю нікчемність як істину цього іншого, заперечує не­залежний об'єкт і надає собі таким чином вірогіднос­ті як справжньої вірогідності, тобто вірогідності, яку воно стало усвідомлювати в об'єктивній формі.

Але в цьому стані задоволення воно дізнається в процесі досвіду про незалежність свого об'єкта. Ба­жання і здобута при його задоволенні власна вірогід­ність зумовлені об'єктом, бо вірогідність існує через


(касування цього іншого; щоб було таке скасування, потрібне це інше. Таким чином, самоусвідомлення не спромагається скасувати об'єкт своїм негативним ставленням до нього, бо таким ставленням радше:пюву створює його, так само як і бажання. Бажаний об'єкт — це, фактично, щось інше, ніж самоусвідом­лення, оця сутність бажання, і саме завдяки цьому до­паду стає очевидною ця істина. Водночас самоусвідом­лення теж абсолютне для себе, і то тільки через ска­сування об'єкта, й повинно відчути своє задоволення, бо це істина. Отже, з огляду на незалежність об'єкта ноно може досягти задоволення лише тоді, коли цей об'єкт сам здійснює в собі заперечення, і він мусить здійснювати це своє заперечення в собі, бо він нега­тивний у собі й повинен бути для іншого тим, чим піп є. Оскільки об'єкт — це заперечення в собі й вод­і ючас незалежний, він є свідомістю. В житті, що є об'­єктом бажання, заперечення або полягає в якомусь іншому, тобто в бажанні, або є визначеністю, що сто­їть супроти якоїсь іншої байдужої форми, або постає як своя неорганічна загальна природа. Але ця загаль­на незалежна природа, в якій заперечення стає абсо­лютним запереченням, — це рід як такий або як са­моусвідомлення. Самоусвідомлення досягає задоволен­ня тільки в якомусь іншому самоусвідомленні.

Поняття самоусвідомлення стає завершеним лиш у цих трьох моментах: а) чисте недиференційоване Я — це перший безпосередній об'єкт самоусвідом­лення; б) але сама ця безпосередність є абсолютним опосередкуванням, лише скасуванням незалежного об'єкта, або бажанням. Задоволення бажання — це, щоправда, відображення самоусвідомлення в собі, або вірогідність, що стала істиною; в) але істина цієї вірогідності — це радше подвійне відображення, по­двоєне самоусвідомлення. Для свідомості воно стає об'єктом, що в собі самому утверджує свою іншість, Ібо відмінність як пусту відмінність, і є в цьому неза­лежним. Звичайно, недиференційована, просто жива форма скасовує в процесі життя свою незалежність,;іле перестає разом зі своєю відмінністю бути тим, чим вона є; проте об'єкт самоусвідомлення й далі не-


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 118 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу| Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)