Читайте также: |
|
І і с /сімоусвідомлення 135
ло назване безпосередньою неперервністю і солідністю його сутності, ані наявна форма, щось дискретне, що існує для себе, ані чистий процес цієї форми і навіть не проста сукупність усіх цих моментів, а ціле, що розвивається, спричиняє розпад цього розвитку і зберігає себе просто в цьому процесі.
Оскільки ми вирушили від першої безпосередньої єдності і через моменти формування та процесу знову повернулися до єдності цих обох моментів, повернувшись таким чином до першої простої субстанції, ця відображена єдність є іншою, ніж перша. На відміну від тієї безпосередньої, або сформульованої як буття єдності, ця друга єдність загальна і містить у собі всі ці моменти як скасовані. Вона є простим родом, що в рухові самого життя не існує для себе як це просте, а в цьому результаті вказує життю на щось інше, ніж воно, а саме: на свідомість, для якої життя існує як ця єдність, або як рід.
Але це інше життя, для якого існує рід як такий і яке є родом для самого себе, — тобто самоусвідомлення, — існує передусім тільки як проста сутність і має за свій об'єкт себе як чисте Я; у досвіді, який нам тепер треба розглянути, цей об'єкт в очах самоусвідомлення збагачується й розгортається, і таке розгортання ми бачили й тоді, коли йшлося про життя.
Просте Я — це той рід, або просте загальне, для якого немає відмінностей, і то тільки тому, що вони є негативною сутністю сформованих незалежних моментів; отже, самоусвідомлення пересвідчується у своїй вірогідності тільки завдяки скасуванню цього іншого, що репрезентується йому як незалежне життя; самоусвідомлення — це бажання. Впевнившись у нікчемності цього іншого, воно для себе утверджує цю нікчемність як істину цього іншого, заперечує незалежний об'єкт і надає собі таким чином вірогідності як справжньої вірогідності, тобто вірогідності, яку воно стало усвідомлювати в об'єктивній формі.
Але в цьому стані задоволення воно дізнається в процесі досвіду про незалежність свого об'єкта. Бажання і здобута при його задоволенні власна вірогідність зумовлені об'єктом, бо вірогідність існує через
(касування цього іншого; щоб було таке скасування, потрібне це інше. Таким чином, самоусвідомлення не спромагається скасувати об'єкт своїм негативним ставленням до нього, бо таким ставленням радше:пюву створює його, так само як і бажання. Бажаний об'єкт — це, фактично, щось інше, ніж самоусвідомлення, оця сутність бажання, і саме завдяки цьому допаду стає очевидною ця істина. Водночас самоусвідомлення теж абсолютне для себе, і то тільки через скасування об'єкта, й повинно відчути своє задоволення, бо це істина. Отже, з огляду на незалежність об'єкта ноно може досягти задоволення лише тоді, коли цей об'єкт сам здійснює в собі заперечення, і він мусить здійснювати це своє заперечення в собі, бо він негативний у собі й повинен бути для іншого тим, чим піп є. Оскільки об'єкт — це заперечення в собі й воді ючас незалежний, він є свідомістю. В житті, що є об'єктом бажання, заперечення або полягає в якомусь іншому, тобто в бажанні, або є визначеністю, що стоїть супроти якоїсь іншої байдужої форми, або постає як своя неорганічна загальна природа. Але ця загальна незалежна природа, в якій заперечення стає абсолютним запереченням, — це рід як такий або як самоусвідомлення. Самоусвідомлення досягає задоволення тільки в якомусь іншому самоусвідомленні.
Поняття самоусвідомлення стає завершеним лиш у цих трьох моментах: а) чисте недиференційоване Я — це перший безпосередній об'єкт самоусвідомлення; б) але сама ця безпосередність є абсолютним опосередкуванням, лише скасуванням незалежного об'єкта, або бажанням. Задоволення бажання — це, щоправда, відображення самоусвідомлення в собі, або вірогідність, що стала істиною; в) але істина цієї вірогідності — це радше подвійне відображення, подвоєне самоусвідомлення. Для свідомості воно стає об'єктом, що в собі самому утверджує свою іншість, Ібо відмінність як пусту відмінність, і є в цьому незалежним. Звичайно, недиференційована, просто жива форма скасовує в процесі життя свою незалежність,;іле перестає разом зі своєю відмінністю бути тим, чим вона є; проте об'єкт самоусвідомлення й далі не-
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 118 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | | | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |