Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. Б. Самоусвідомлення 137

Б. Самоусвідомлення 137

залежний у своїй негативності до себе-, таким чином, він сам для себе рід, загальна плинність у самій влас­тивості свого відокремлення; це живе самоусвідом­лення.

Це самоусвідомлення для якогось самоусвідомлен­ня. Тільки тоді й тільки завдяки цьому самоусвідом­лення набуває реальності, бо лише тут воно набуває єдності з собою в своїй іншості; Я, що становить об'­єкт його уявлення, — насправді не об'єкт; незалеж­ним є тільки об'єкт бажання, бо цей об'єкт — загаль­на незнищенна субстанція, плинна самототожна сут­ність. Якщо самоусвідомлення — об'єкт, то об'єкт — не меншою мірою Я, ніж об'єкт. Таким чином, ми вже маємо перед собою поняття духу. Далі свідомість має дізнатися в процесі досвіду, що таке дух, ця абсолют­на субстанція, яка становить єдність різних для себе сутніх самоусвідомлень у цілковитій свободі та неза­лежності "їхньої протилежності; Я, що є Ми, і Ми, що є Я. Свідомість тільки в самоусвідомленні — як понятті духу — має свій поворотний пункт, де вона покидає барвисте видовище чуттєвої цьогобічності, темну ніч надчуттєвої потойбічності і вступає в духовне світло ясного дня теперішності.

А. Незалежність і залежність самоусвідомлення. Панування і рабство

Самоусвідомлення існує в собі і для себе в тому й через те, що існує в собі й для себе для іншого, тобто є самоусвідомленням тільки як щось визнане. Уявлен­ня про цю його єдність у подвоєнні, безкінечність, що реалізується в самоусвідомленні, має багатоаспек-тну структуру, що складається з різних за значенням моментів: з одного боку, її моменти слід неухильно утримувати порізно, а з другого — саме в цій дифе­ренціації їх не слід розрізняти, або ж слід завжди бра­ти та розуміти їх у протилежному значенні. Це по­двійне значення диференційованого полягає в сутно­сті самоусвідомлення, що є безкінечним, або прямо

протилежним визначеності, в якій воно утверджене. Докладне пояснення уявлення про цю духовну єд­ність у її подвоєнні репрезентує нам процес визнан­ня.

Для самоусвідомлення існує інше самоусвідомлен­ня, тож воно вийшло за свої межі. Цей вихід має по­двійне значення: по-перше, самоусвідомлення само себе втратило, бо бачить себе мов якусь іншу сут­ність; по-друге, воно таким чином скасовує це інше, бо бачить не інше як сутність, а само себе в іншому.

Самоусвідомлення повинно скасувати цю свою ін-шість, і це буде скасуванням першого подвійного значення, а отже, й другого подвійного значення; по-перше, воно повинно йти на скасування іншої само­стійної сутності, щоб таким чином упевнитись у собі як у сутності; по-друге, воно зважується на це, щоб скасувати й себе, бо те інше — це воно само.

Таке скасування в подвійному значенні своєї іншо-сті в подвійному значенні — це водночас і повернен­ня в подвійному значенні в себе: адже, по-перше, че­рез скасування самоусвідомлення знов отримує себе, бо знову стає самототожним через скасування своєї іншості; по-друге, воно знову дає цій іншості інше самоусвідомлення, бо воно було в іншому, скасовує це своє буття в іншому, а отже, знову дає іншому сво­боду

Отже, цей рух самоусвідомлення у відносинах з ін­шим самоусвідомленям репрезентований тут так, не­мов діяльність одного самоусвідомлення, проте й са­ма ця діяльність одного самоусвідомлення має по­двійне значення, будучи водночас своєю діяльністю і діяльністю іншого: адже інше самоусвідомлення так само незалежне й замкнене в собі, і в ньому немає нічого, що не було б через нього самого. Перше са­моусвідомлення не має перед собою об'єкта в тій фо­рмі, в якій він є передусім для бажання, а має незале­жний об'єкт, який існує для себе і з яким через те во­но нічого не може зробити для себе, якщо той об'єкт сам не чинить у собі того, що воно чинить з ним. От­же, цей рух є цілковито подвійним рухом обох само-усвідомлень. Кожне самоусвідомлення бачить, що ін-

Дата добавления: 2015-07-10