Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. це радше самототожність нетотожності, постійність непостійності

Л, Свідомість 121

це радше самототожність нетотожності, постійність непостійності. У взаємодії сил цей закон якраз і вияв­ляється абсолютним переходом і чистою зміною; од­нойменне, як-от сила, розпадається на протилеж­ність, що спершу видається незалежною відмінністю, але потім з'ясовується, що вона, фактично, аж ніяк не відмінність, бо саме однойменне відштовхується від себе, і потім це відштовхнуте, по суті, само себе при­тягує, бо є тим самим; утворена відмінність, насправ­ді не будучи відмінністю, знову сама себе скасовує. Таким чином відмінність репрезентується тут як від­мінність самого предмета, або абсолютна відмін­ність, і ця відмінність, властива предметові, — не що інше, як однойменне, що відштовхнулося від себе, а отже, утвердило тільки ту протилежність, якої немає.

Завдяки цьому принципові перше надчуттєве — незмінне царство законів, безпосередня копія сприй­нятого світу, перетворюється у свою протилежність; закон був загалом самототожний, як і його відмін­ності, але тепер утверджено, що кожна з обох сто­рін — це радше своя власна протилежність; самото-тожне відштовхується від себе, а несамототожне утверджується як самототожне. Фактично, тільки з та­ким визначенням відмінність стає внутрішньою від­мінністю, або відмінністю в самій собі, тоді як тотож­не — нетотожним із собою, а нетотожне — самототож-ним. Цей другий надчуттєвий світ є, таким чином, перевернутим світом; щоправда, оскільки один ас­пект був наявний ще в першому надчуттєвому світі, перевернутою формою того першого світу. Внаслідок цього внутрішнє стає завершене як з'явище. Адже пер­ший надчуттєвий світ був тільки безпосереднім підне­сенням сприйнятого світу в елемент загальності; він мав свою необхідну протилежність у сприйнятому світі, що й далі лишався для себе принципом зміни і мінливості; перше царство законів позбувається цьо­го принципу, але отримує його у формі перевернуто­го світу.

Згідно з законом цього перевернутого світу, одно­йменне першого світу не тотожне з собою, а нето­тожне першого світу теж нетотожне з собою, або

Стає самототожним. Отож певної миті виявляється: тс, що згідно з законами першого світу солодке, в цьому перевернутому в-собі стає кислим, те, що в то­му світі чорне, в цьому — біле. Те, що за законом пер­шого світу є північним полюсом магніту, в цьому ін­шому надчуттєвому в-собі (тобто на землі) є півден­ним полюсом, а те, що там південний полюс, тут пів­нічний полюс. Те, що за першим законом є в елект­риці кисневим полюсом, стає в цій іншій, надчуттєвій сутності водневим полюсом, і навпаки: те, що там є иодневим полюсом, стає тут кисневим полюсом. У якійсь іншій сфері згідно з безпосереднім законом помста ворогові — це найвище задоволення ображе­ного індивіда. Але цей закон, який вимагає, аби тому, хто не трактує мене як незалежну сутність, я довів, що я таки є цією сутністю, і навіть скасував його як сутність, перетворюється під впливом принципу ін­шого світу на свою протилежність: відновлення ме­не як сутності через скасування чужої сутності стає самознищенням. Якщо тепер це перетворення, що сталося в процесі покарання злочину, зробити зако­ном, він знову-таки буде лише законом світу, якому протиставлений перевернутий надчуттєвий світ, у якому пошановують те, що зневажають у цьому, зне­важають те, що пошановують у цьому. Покарання, які за законом першого світу ганьблять і знищують лю­дину, перетворюються у своєму перевернутому світі па ласку, що зберігає її сутність і пошановує її.

Коли придивлятися тільки до поверхні, цей перевер­нутий світ — протилежність першому, бо: має той пе­рший світ за своїми межами і відштовхує його від се­бе як перевернуту реальність; один з цих світів — світ з*явищ [феноменів], а другий — світ-у-собі; один є таким, яким він є для якогось іншого, натомість дру­гий — таким, яким він є для себе; коли вдатися до по­переднього прикладу, те, що солодке на смак, власне або внутрішньо в речі є кислим, а те, що у справж­ньому магніті у світі з'явищ є північним полюсом, у внутрішньому, або суттєвому бутті було б півден­ним; те, що в електриці як у феномені постає як кис­невий полюс, в електриці, яка не належить до світу

Дата добавления: 2015-07-10