Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. це радше самототожність нетотожності, постійність непостійності

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

Л, Свідомість 121


 


це радше самототожність нетотожності, постійність непостійності. У взаємодії сил цей закон якраз і вияв­ляється абсолютним переходом і чистою зміною; од­нойменне, як-от сила, розпадається на протилеж­ність, що спершу видається незалежною відмінністю, але потім з'ясовується, що вона, фактично, аж ніяк не відмінність, бо саме однойменне відштовхується від себе, і потім це відштовхнуте, по суті, само себе при­тягує, бо є тим самим; утворена відмінність, насправ­ді не будучи відмінністю, знову сама себе скасовує. Таким чином відмінність репрезентується тут як від­мінність самого предмета, або абсолютна відмін­ність, і ця відмінність, властива предметові, — не що інше, як однойменне, що відштовхнулося від себе, а отже, утвердило тільки ту протилежність, якої немає.

Завдяки цьому принципові перше надчуттєве — незмінне царство законів, безпосередня копія сприй­нятого світу, перетворюється у свою протилежність; закон був загалом самототожний, як і його відмін­ності, але тепер утверджено, що кожна з обох сто­рін — це радше своя власна протилежність; самото-тожне відштовхується від себе, а несамототожне утверджується як самототожне. Фактично, тільки з та­ким визначенням відмінність стає внутрішньою від­мінністю, або відмінністю в самій собі, тоді як тотож­не — нетотожним із собою, а нетотожне — самототож-ним. Цей другий надчуттєвий світ є, таким чином, перевернутим світом; щоправда, оскільки один ас­пект був наявний ще в першому надчуттєвому світі, перевернутою формою того першого світу. Внаслідок цього внутрішнє стає завершене як з'явище. Адже пер­ший надчуттєвий світ був тільки безпосереднім підне­сенням сприйнятого світу в елемент загальності; він мав свою необхідну протилежність у сприйнятому світі, що й далі лишався для себе принципом зміни і мінливості; перше царство законів позбувається цьо­го принципу, але отримує його у формі перевернуто­го світу.

Згідно з законом цього перевернутого світу, одно­йменне першого світу не тотожне з собою, а нето­тожне першого світу теж нетотожне з собою, або


Стає самототожним. Отож певної миті виявляється: тс, що згідно з законами першого світу солодке, в цьому перевернутому в-собі стає кислим, те, що в то­му світі чорне, в цьому — біле. Те, що за законом пер­шого світу є північним полюсом магніту, в цьому ін­шому надчуттєвому в-собі (тобто на землі) є півден­ним полюсом, а те, що там південний полюс, тут пів­нічний полюс. Те, що за першим законом є в елект­риці кисневим полюсом, стає в цій іншій, надчуттєвій сутності водневим полюсом, і навпаки: те, що там є иодневим полюсом, стає тут кисневим полюсом. У якійсь іншій сфері згідно з безпосереднім законом помста ворогові — це найвище задоволення ображе­ного індивіда. Але цей закон, який вимагає, аби тому, хто не трактує мене як незалежну сутність, я довів, що я таки є цією сутністю, і навіть скасував його як сутність, перетворюється під впливом принципу ін­шого світу на свою протилежність: відновлення ме­не як сутності через скасування чужої сутності стає самознищенням. Якщо тепер це перетворення, що сталося в процесі покарання злочину, зробити зако­ном, він знову-таки буде лише законом світу, якому протиставлений перевернутий надчуттєвий світ, у якому пошановують те, що зневажають у цьому, зне­важають те, що пошановують у цьому. Покарання, які за законом першого світу ганьблять і знищують лю­дину, перетворюються у своєму перевернутому світі па ласку, що зберігає її сутність і пошановує її.

Коли придивлятися тільки до поверхні, цей перевер­нутий світ — протилежність першому, бо: має той пе­рший світ за своїми межами і відштовхує його від се­бе як перевернуту реальність; один з цих світів — світ з*явищ [феноменів], а другий — світ-у-собі; один є таким, яким він є для якогось іншого, натомість дру­гий — таким, яким він є для себе; коли вдатися до по­переднього прикладу, те, що солодке на смак, власне або внутрішньо в речі є кислим, а те, що у справж­ньому магніті у світі з'явищ є північним полюсом, у внутрішньому, або суттєвому бутті було б півден­ним; те, що в електриці як у феномені постає як кис­невий полюс, в електриці, яка не належить до світу


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 116 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | СИЛА І ТЯМА, З'ЯВИЩЕ І НАДЧУТТЄВИЙ СВІТ | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу| Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)