Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. Це дослідження має внутрішню мету — знайти чисті умови закону

В. (АА) Розум 183

Це дослідження має внутрішню мету — знайти чисті умови закону, і це означає не що інше (навіть якщо свідомість, що виражає себе так, гадає, ніби вона каже щось зовсім інше), як цілковито піднести закон до форми поняття і скасувати будь-яку пов'язаність йо­го моментів із визначеним буттям. Скажімо, негати­вна електрика, відома спершу як смоляна електрика, тоді як позитивна електрика поставала як скляна еле­ктрика, внаслідок експериментів цілком утрачає таке значення і стає просто позитивною і негативною електрикою, кожна з яких уже не належить якимсь особливим видам речей, і люди припиняють ствер­джувати, що одні тіла електрично позитивні, а інші — електрично негативні. Так само й відносини кислоти та лугу та 'їхній рух відносно одне одного становлять закон, у якому ці протилежності постають як тіла. Проте ці відокремлені речі не мають реальності; на­сильство, яке відокремлює ' ї х, не може їм перешкоди­ти одразу знову вступити у якийсь хімічний процес, бо вони є тільки цими відносинами. Вони не можуть, на відміну від зуба чи пазура, лишатися кожне для се­бе, щоб їх можна було й показати як такі. Те, що 'їхня сутність полягає в безпосередньому переході в нейт­ральний продукт, робить їхнє буття або скасованим у собі, або загальним, і кислота та луг мають істину тільки як загальні. Як скло і смола можуть бути на­електризованими і позитивно, і негативно, так і кис­лота та луг пов'язані між собою не як властивості тієї чи тієї реальності, бо кожна річ є тільки відносно ки­слою або лужною; те, що безперечно видається лугом або кислотою, містить у так званих синсоматіях¹ протилежне значення відносно іншого. Таким чином результат експериментів скасовує моменти, або оду-ховлення, як властивості визначених речей і визво­ляє предикати від "їхніх суб'єктів. Ці предикати знай­дені такими, якими вони є насправді, тільки як зага-

Термін, який на початку Х Г Х ст. запропонував хімік Вінтерль для позначення поєднань, проміжних за своїм характером між фізичними сумішами та хімічними сполуками. Див.: WinterlJ.J. Dar-stellung der vier Bestandteile der anorganischen Natur. Переклад з латини Johann Schuster. Jena, 1804. — Перекл.

льні, і тому, внаслідок такої незалежності, вони одер­жали назву матерій, які не є ані тілами, ані властиво­стями, і, звичайно, люди стережуться називати, ска­жімо, кисень, позитивну та негативну електрику, теп­ло й т. ін. тілами.

Натомість матерія — це не річ, що існує, а буття як універсальне буття, або буття в модальності поняття. Розум, будучи ще й інстинктом, правильно визначає цю різницю, не усвідомлюючи, що він, експерименту­ючи з законом в усьому чуттєвому бутті, саме цим скасовує суто чуттєве буття закону, а оскільки момен­ти закону він вважає за форми матерії, їхня сутність стає для закону чимсь загальним і стає вираженою як нечуттєве чуттєвого, як безтілесне, а проте об'єктивне буття.

Тепер треба розглянути, якого повороту для ін­стинкту розуму набирає його результат і яка нова форма спостереження постає при цьому. Як істину цієї свідомості, що експериментує, ми бачимо чистий закон, визволений від чуттєвого буття; ми бачимо йо­го як поняття, яке, хоч і наявне в чуттєвому бутті, поводиться там незалежно й нескуто; хоч і занурене в чуттєве, воно відокремлюється від нього і є прос­тим поняттям. Це поняття, що насправді є результа­том і сутністю, тепер постає перед самою цією свідомістю, проте як об'єкт, щоправда, оскільки цей об'єкт не є результатом саме для неї і не має відно­син із попереднім рухом, як особливий вид об'єкта, і відносини свідомості з цим об'єктом становлять ін­ший/вид спостереження.

Такий об'єкт, що містить у собі процес у простоті поняття, є органічним. Він є тією абсолютною плин­ністю, що в ній розпадається визначеність, завдяки якій він існував би тільки для іншого. Неорганічна річ має визначеність у самій своїй сутності і тому стано­вить повноту моментів поняття тільки разом з яко­юсь іншою річчю, а отже, втрачається, вступаючи в діалектичний рух, натомість в органічній сутності всі визначеності, завдяки яким вона відкривається для ін­шого, перебувають під контролем простої органічної єдності; жодна з них не постає як суттєва визначе-

Дата добавления: 2015-07-10