Читайте также: |
|
Б. Самоусвідомлення
або, коли висловитись точніше, бо містить у собі мислення, чи безкінечність, де їхня незалежність, що спирається на відмінності між ними, є для нього зни-кущою. Відмінності, що в чистому мисленні про себе є тільки абстракцією відмінностей, стають тут усіма відмінностями, а кожне відмінне буття стає відмінністю самоусвідомлення.
Цим ми визначили діяльність скептицизму загалом, а також його модальність. Скептицизм засвідчує діалектичний рух, що є чуттєвою вірогідністю, сприйняттям і тямою, а також несуттєвість того, що вважають за визначене як у відносинах панування і рабства, так і в самому абстрактному мисленні. Ці відносини водночас містять у собі певну визначену модальність, у якій наявні навіть моральні закони як заповіді панування, проте в абстрактному мисленні визначення — це наукові поняття, в яких поширюється позбавлене змісту мислення, пов'язуючи, фактично, тільки зовнішнім способом уявлення з незалежним від нього буттям і вважаючи за чинні тільки визначені поняття, дарма що вони теж — чисті абстракції.
Діалектика як негативний рух, яким вона є безпосередньо, постає перед свідомістю спершу як те, на чию ласку вона віддана і що існує не через саму свідомість. Натомість як скептицизм цей рух — момент самоусвідомлення, з яким нічого не стається, бо істина та реальність цього самоусвідомлення зникають, а воно навіть не знає як і, впевнене у своїй свободі, само спричиняє зникнення того іншого, що видає себе за реальне. Отже, самоусвідомлення спричиняє зникнення не тільки об'єктивного як такого, а й своїх відносин з ним, у яких воно виявляється як об'єктивне, а також свого сприйняття і зміцнення того, над чим нависає небезпека бути втраченим, тобто софістики і своєї самовизначеної та самоут-вердженої істини; з допомогою цього самоусвідомле-ного заперечення самоусвідомлення створює для себе самого вірогідність своєї свободи, породжує досвід цієї свободи і, таким чином, підносить її до істини. А те, що зникає, — це визначене, або відмінність, що, байдуже, хоч яким способом і звідки вона походить,
утверджується як непохитна й незмінна. Відмінність не має в собі нічого тривалого і повинна зникнути для мислення, бо бути відмінним якраз і означає не бути в собі самому, а мати свою сутність тільки в іншому; проте мислення — це розуміння [Einsicht] природи відмінного, негативна сутність у її простій формі.
Отже, скептичне самоусвідомлення дізнається в зміні того всього, що хотіло б твердо стояти перед ним, про свою власну свободу як свободу, яку воно саме дало й підтримало; воно є для себе тією атараксією мислення, що мислить себе, незмінною та істинною самовірогідністю. Ця вірогідність не виникає як результат чогось чужого, що обвалює в собі свій розмаїтий розвиток, як результат, що лишив би позаду процес свого становлення, бо радше сама свідомість — це абсолютний діалектичний неспокій, суміш чуттєвих і мисленнєвих уявлень, відмінності між якими зникають і тотожність яких теж — адже й сама ця тотожність є визначеністю супроти нетотожності — знову розпадається. Але тут ця свідомість, фактично, замість бути самототожною, є не чим іншим, як цілковито випадковою плутаниною, виром постійно створюваного неладу. Такою вона є для самої себе: адже вона сама підтримує й породжує цю рухливу плутанину. Саме таким чином вона зрештою визнає, що є цілком випадковою, одиничною свідомістю, — свідомістю, що емпірична, спрямована на те, що не має для неї жодної реальності, кориться тому, що не є для неї сутністю, чинить і реалізує те, що для неї не має істини. Але, хоч і вважаючи себе, таким чином, за одиничне, випадкове і, фактично, тваринне, втрачене самоусвідомлення, вона, всупереч цьому, знову робить себе універсально самототожною: адже свідомість — це негативність усякої одиничності і всякої відмінності. З цієї самототожно-сті, чи, радше, в собі самій, вона знову повертається в ту випадковість і плутанину, бо саме ця рухлива негативність має справу тільки з одиничним і переймається випадковим. Отже, така свідомість — це ще й неусвідомлена балаканина, безладні переходи від од-
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 135 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | | | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |