Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. В. Самоусвідомлення 147

В. Самоусвідомлення 147

Б. Свобода самоусвідомлення; стоїцизм, скептицизм і нещаслива свідомість

Незалежне самоусвідомлення, з одного боку, вба­чає свою сутність лиш у чистій абстракції Я, а з дру­гого боку, коли це Я розвивається й формує відмін­ності, ця диференціація не стає для нього об'єктив­ною сутністю, що існує в собі, і тому це самоусвідом­лення не стає Я, що справді диференціюється у своїй простоті, або лишається самототожним у цій абсолю­тній диференціації. Натомість притлумлена свідо­мість у формуванні сама стає об'єктом як форма, яку створюють, а водночас у панові вона вважає буття-для-себе за свідомість. Але для підпорядкованої свідо­мості як такої ці обидва моменти — момент себе як незалежного об'єкта і момент цього об'єкта як свідо­мості, а отже, своєї власної сутності — розпадаються. Та оскільки для нас, або в собі, і форма, і буття-для-себе — це те саме й оскільки в понятті незалеж­ної свідомості буггя-в-собі — це свідомість, то аспект бугтя-в-собі, або речовості, який набуває форми в процесі роботи, — не яка інша субстанція, як свідо­мість, і, таким чином, перед нами постає новий тип самоусвідомлення: свідомість, що є сутністю як без­кінечність, або як чистий рух свідомості; свідомість, що мислить, або є вільним самоусвідомленням. Адже мислити означає бути не просто абстрактним Я, а Я, яке водночас має значення буггя-в-собі, є об'єктом для себе або має такі відносини з об'єктивною сутніс­тю, що набуває значення буття-для-себе свідомості, для якої він є об'єктом. Перед мисленням об'єкт по­стає у вигляді не уявлень чи форм, а понять, тобто якогось відмінного буття-для-себе, що безпосередньо для свідомості нічим не відрізняється від неї. Уявлене, сформоване, сутнє мають як такі форму буття трохи іншу, ніж свідомість; проте поняття — це водночас і щось сутнє, і ця відмінність, тією мірою, якою вона стається у самій свідомості, становить її визначений зміст, але тому, що цей зміст водночас є збагнутим, свідомість і далі безпосередньо усвідомлює свою єд­ність із цим визначеним і відмінним сутнім, а не так,

як в уявленні, де вона передусім спершу має нагадува­ти собі, що це її уявлення; натомість поняття — це безпосередньо моє поняття. В мисленні Я вільний, бо я не в іншому, а просто лишаюся з собою, і об'єкт, що Є для мене сутністю, становить у нерозривній єдності моє буття-для-мене; мої процедури з поняттями — це рух, що відбувається в мені самому. Проте при такому позначенні цієї форми самоусвідомлення важливо пам'ятати, що мисляча свідомість загалом, або її об'­єкт — це безпосередня єдність буття-в-собі і бут-тя-для-себе. Самототожна свідомість, що відштовху­ється від себе, стає елементом, що існує-в-собі, але є цим елементом тільки як універсальна сутність узага­лі, а не як та або та об'єктивна сутність у розвитку та рухові свого розмаїтого буття.

Ця свобода самоусвідомлення, коли в історії людсь­кого духу вона постала як феномен, що сам себе ус-иідомлює, була, як добре відомо, названа стоїцизмом. І Іринцип стоїцизму полягає в тому, що свідомість — мисляча сутність, і тільки те буде для неї суттєвим, або добрим та істинним, до чого вона поставиться як мисляча сутність.

Розмаїтий, диференційований у собі обшир життя а усією властивою йому індивідуалізацією та склад­ністю — це об'єкт, на який діють бажання і праця. Ця розмаїта діяльність тепер скоротилася до простого диференціювання, властивого чистому рухові мис­лення. Те, що й далі має сутність, — це не відмінність як певна визначена річ, або як усвідомлення певного визначеного природного існування, як чуття чи як ба­жання та мета цього бажання, визначена чи то свідомістю, що бажає, чи якоюсь чужою свідомістю, а нідмінність, яка є помисленою, або яка безпосередньо не відрізняється від мене. Отже, ця свідомість неґати-нно ставиться до відносин панування і служіння; її діяльність у випадку панування полягає не в тому, щоб мати свою істину в рабові, а у випадку раба — мати свою істину у волі пана та в служінні йому, а в тому, щоб бути вільною як на троні, так і в кайданах, незважаючи на всю залежність свого одиничного 1 с -

10*

Дата добавления: 2015-07-10