Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. Б. Самоусвідомлення 149

Б. Самоусвідомлення 149

нування, і підтримувати в собі безживність, що з руху існування, з активних дій і пасивності відступає в просту суттєвість мислення. Впертість — це свобо­да, що зміцнюється в одиничності і зберігається в ме­жах рабства, а стоїцизм — це свобода, що завжди безпосередньо походить із рабства й повертається в чисту універсальність мислення, свобода, що може постати як універсальна форма світового духу лише за часів загального страху і рабства, часів, які водно­час є й періодом загального культурного формуван­ня, коли культура піднеслася до рівня мислення.

Хоча сутність цього самоусвідомлення полягає не в чомусь іншому, ніж воно само, і не в чистій абстрак­ції Я, а в Я, що має в собі іншість, проте іншість як помислену відмінність, тож це Я у своїй іншості без­посередньо повертається в себе, ця сутність самоус­відомлення — водночас тільки абстрактна сутність. Свобода самоусвідомлення байдужа до природного існування і тому лишає його вільним, тож відобра­ження тут подвійне. Свобода мислення має за свою істину лише чисте мислення, і ця істина не наповне­на життям, отже, свобода — це тільки поняття свобо­ди, а не сама жива свобода, бо тільки мислення зага­лом є для неї сутністю, формою як такою, що відвер­нулася від незалежності речей і повернулася в себе. Та оскільки індивідуальність, діючи, має репрезенту­ватися живою або, мислячи, має розуміти живий світ як систему мислення, в самому мисленні повинен по­лягати зміст, який наповнює обшир діяльності тим, що добре, а обшир мислення тим, що істинне, щоб таким чином у тому, що існує для свідомості, зовсім не було якогось іншого складника, крім поняття, що є сутністю. Але поняття, що відокремлюється отак як абстракція від розмаїття речей, не має в самому собі жодного змісту, а має тільки даний йому зміст. Звіс­но, свідомість, обдумуючи зміст, скасовує його як якесь чуже буття, але поняття — це визначене поняття, і ця визначеність — це те чуже, що його містить у собі поняття. Стоїцизм через те збентежив­ся, коли його запитали, як казали тоді, про критерій істини взагалі, тобто, власне, про зміст самого мис-

лення. На питання, що добро і що істина, він як відпо­відь знову видав лише позбавлене змісту мислення: істина та добро мають полягати в розумності. А л е ця самототожність мислення — це знову-таки чиста фор­ма, в якій немає нічого визначеного; ось чому такі за­гальні слова, як істина і добро, мудрість і чеснота, на яких був змушений зупинитися стоїцизм, загалом, звичайно, підносять, але оскільки, фактично, ці слова не можуть розширити зміст, вони скоро стали нуд-ними.

Отже, мисляча свідомість, визначена як абстрактна свобода, — це лише незавершене заперечення іншос-ті; відступивши від існування тільки в себе, вона не здійснила себе як абсолютне заперечення цього існу­вання. Щоправда, зміст для неї — лише мислення, але при цьому ще й визначене мислення, а водночас і ви­значеність як така.

Скептицизм — це реалізація того, про що стої­цизм є тільки уявленням, а також реальний досвід про те, що таке свобода мислення: в собі вона негати­вна, тож і повинна так репрезентуватися. Разом із відображенням самоусвідомлення у його простому мисленні про себе незалежне існування, або тривала визначеність, на відміну від цього відображення, справді виходить із безкінечності. Тепер у скептициз­мі вся несуттєвість та несамостійність цього іншого стають реальністю для свідомості; мислення стає по­вним мисленням, що знищує буття світу з його роз­маїтими визначеностями, а негативність вільного самоусвідомлення стає в цьому розмаїтому форму­ванні життя реальною негативністю. Стає очевидним, що так само як стоїцизм відповідає поняттю незале­жної свідомості, яка постає як відносини панування і рабства, скептицизм відповідає його реалізації як не­гативному ставленню до іншості, до бажання і до праці. Але якщо бажання і праця не можуть здійснити заперечення для самоусвідомлення, це полемічне ста­влення до розмаїтої незалежності речей натомість має успіх, бо спрямовується проти них як уже попе­редньо завершене в собі. вільне самоусвідомлення;

Дата добавления: 2015-07-10