Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зб2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

Читайте также:
  1. Б2 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  2. Б4 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  3. Б8 Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  4. Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу
  5. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія
  6. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу
  7. Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу

(ББ). Д у х Збз


 


мету й безпосередній зміст, але в другому випадку його погляд почасти звернений тільки на себе і є не­гативним супроти реальності, а почасти відвернений від себе до небес, і його об'єктом є потойбіччя реаль­ності.

В аспекті повернення в Я марнославство всіх ре­чей — це власне марнославство Я, або ж Я марносла­вне. Це Я, яке існує для себе і не тільки вміє про все судити і все обговорювати, а й тямить дотепно сказа­ти про суперечність, властиву й утвердженим сутнос-тям реальності, і утвердженим визначенням, що їх формулює судження, і ця суперечність є його реаль­ністю. З погляду форми воно знає, що все самовідчу-жене, буття-для-себе відокремлене від буття-в-собі, припущене і мета відокремлені від істини, а від обох форм буття відокремлене буття для іншого; безпід­ставне твердження відокремлене від обґрунтованої думки, справжнього предмета і справжнього наміру. Отже, воно вміє правильно виразити кожен момент через протиставлення з іншим, а також перекручення всіх моментів узагалі; воно знає краще, чим є кожен з цих моментів, хоч якою може бути його визначе­ність. Оскільки Я знає субстанційне в аспекті роз'єд­наності та суперечності, поєднаних у ньому, проте не знає з боку його єдності, то вміє дуже добре суди­ти про субстанційне, проте втратило здатність розу­міти його. Це його марнославство потребує при цьому марнославства всіх речей, щоб на основі "їх да­ти собі самоусвідомлення, й тому само себе поро­джує, є душею, яка його ж і пітримує. Влада й багатст­во — найвищі цілі зусиль Я; воно знає, що через зре­чення та жертви воно формується аж до універсаль­ного, досягає влади над ним і, володіючи, має універ­сальну чинність; влада й багатство — це реальні ви­знані сили. Але й сама ця їхня визнаність марна, і са­ме тому, що марнославство опановує їх, воно знає: ці сили не є незалежними сутностями, а радше воно са­мо становить їхню силу, а вони марні. Те, що в само­му своєму володінні ними Я стоїть зовні від них, воно репрезентує своєю дотепною мовою, що, отже, є йо­го найвищим інтересом та істиною цього всього; са-


ме в цій мові це Я, будучи чистим Я, незалежним ні від реальних, ні від помислених визначеностей, стає духовним Я, що справді має універсальну чинність. Воно є природою всіх відносин, що сама себе розри­ває, та усвідомленим розривом усіх відносин, проте знає про свою розірваність тільки як збунтоване са­моусвідомлення і саме в цьому знанні безпосередньо підноситься над тією розірваністю. В тому марно­славстві ввесь зміст стає чимсь негативним, яке вже не можна розуміти позитивно; позитивний об'єкт — це тільки саме чисте Я, а розірвана свідомість є в собі чистою самототожністю самоусвідомлення, що повер­нулося в себе.


Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 124 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф, Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу | Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЗбО Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу| Б. Віра і чисте розуміння

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)