Ґ. В. Ф. Геґель. Феноменологія духу. змісту моральна дія містить у собі ще й момент зло­чину

(ББ).Дух 323

змісту моральна дія містить у собі ще й момент зло­чину, бо не скасовує природного розподілу обох за­конів між двома статями, а радше лишається нерозд-воєним спрямуванням на закон у межах природної безпосередності і, як діяльність, перетворює цю од­нобічність на провину, бо сприймає тільки один ас­пект сутності й негативно ставиться до другого, тоб­то заподіює йому кривду. До чого саме в загальному моральному житті належать провина і злочин, дії та вчинки, ми згодом розглянемо набагато докладніше, а тим часом з'ясовується, що діє і є винним не цей конкретний індивід: адже цей індивід, як це конкрет­не Я, — тільки нереальна тінь, або ж існує тільки як універсальне Я, а індивідуальність — це суто форма­льний момент діяльності взагалі, тоді як її зміст — це закони і звичаї, а коли йдеться про індивіда, закони і звичаї його стану; індивід — це субстанція як рід, що, звичайно, внаслідок своєї визначеності стає видом, але вид водночас лишається загальним роду. Самоус­відомлення в лоні народу опускається лише від зага­льного до окремого, а не до одиничної індивідуаль­ності, що утверджує у своїй діяльності ексклюзивне Я, негативну в своїх очах реальність; натомість діяль­ність цього самоусвідомлення спирається на впевне­ну довіру до цілого, до якої не домішано нічого чужо­го, ніякого страху та ворожості.

Моральне самоусвідомлення дізнається тепер у своєму вчинку про розвинену природу реальної дія­льності, а також про те, коли воно кориться божест­венному законові, а коли дотримується людського. Для нього очевидний закон пов'язаний, у сутності, з протилежним йому законом; сутність — це єдність обох законів, проте вчинок — це виконання тільки одного закону, спрямоване супроти другого закону. Але, пов'язане в сутності з цим другим законом, вико­нання одного закону породжує другий закон, і той стає таким, яким його зробив учинок, тобто покрив­дженою й відтепер ворожою сутністю, що вимагає помсти. В діяльності загалом очевидний тільки один аспект постанови, але постанова в собі — це щось не­гативне, яке протиставить їй інше, постанові, що є

знанням, — інше, те, що чуже їй. Через те реальність приховує в собі інший, чужий знанню аспект і не по­казується свідомості такою, якою вона є в собі і для себе,- не показує синові батька в постаті кривдника, якого він убиває, й не показує матері в постаті цари­ці, яку він бере собі за дружину. Таким чином, на мо­ральне самоусвідомлення влаштовує засідку темна сила, яка показується тільки тоді, коли відбулася дія, і хапає його в мить самої дії: адже виконана дія — це скасована протилежність між Я, що знає, і протистав­леною йому реальністю. Виконавець дії не може за­перечити злочин і свою провину; дія полягає в тому, щоб привести в рух нерухливе й породити те, що бу­ло тільки замкненим у можливості, а отже, пов'язати неусвідомлене з усвідомленим, те, що не існувало, з буттям. У цій істині й виявляється дія — як те, в чому усвідомлене поєднане з неусвідомленим, своє — з чимсь чужим, як роздвоєна сутність, що її інший ас­пект сприймає в досвіді свідомість, і то як свій аспект, проте як силу, яку вона скривдила і спровокувала на ворожість.

Цілком може бути, що право, яке перебувало в за­сідці, наявне для діяльної свідомості не у своїй пито­мій формі, а тільки в собі, у внутрішній провині по­станови й діяльності. Проте моральна свідомість по­вніша, її провина чистіша, якщо вона наперед знає за­кон і силу, яка йому протиставлена, вважає її за наси­льство й несправедливість, за моральну випадковість і свідомо, немов Антігона, коїть злочин. Виконана дія перекручує її погляд, оскільки саме виконання прого­лошує: те, що моральне, має бути реальним, бо мета діяльності — це реальність мети. Діяльність виражає якраз єдність реальності й субстанції, виражає те, що реальність не випадкова для сутності, а, пов'язана з нею, не дана жодному праву, яке не було б істин­ним правом. Через цю реальність і свою діяльність моральне самоусвідомлення повинно визнати свою протилежність як свою реальність і повинно визнати свою провину.

.'І *

Дата добавления: 2015-07-10