Іменем України. 14 лютого 2014 року петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі

14 лютого 2014 року Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., учасників кримінального провадження прокурора Чабаненко Н.І., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинуваченого ОСОБА_6; розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петриківка в залі суду кримінальну справу №187/1612/13-к (кримінальне провадження № 12013040520000855) за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; місце народження м. Дніпропетровськ; місце проживання АДРЕСА_1; освіта вища; військовозобов'язаного; одруженого; директор ТОВ «Альфа Терра»; раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого статтею 172 ч.1 та ч.2 Кримінального кодексу України,-

Встановив:

ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Альфа Терра» та здійснюючи підприємницьку діяльність в приміщенні цілісного майнового комплексу, який згідно договору оренди від 03.05.2012 року орендував у ОСОБА_7, який розташований по АДРЕСА_2, з метою отримання прибутку, будучи відповідно до ст. 141 КЗпП України наділений обов'язками правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно дотримуватись законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту, однак ОСОБА_6 маючи умисел, спрямований на грубе порушення законодавства про працю, в порушення вимог ст. 64 Конституції України, ч.2 ст. 2, ст.21, ч.1 п.1 ч.3 ст. 24, ст. 48 КЗпП України «Основні трудові права працівників», «Укладення трудового договору», «Трудові книжки», якою законодавець чітко визначив випадок, що трудовий договір, як правило оформляється в письмовій формі, а при організованому наборі працівників додержання письмової форми укладення трудового договору є обов'язковим, п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року за № 58, виходячи з міркувань акумулювання невиплачених до фондів державного пенсійного та соціального страхування коштів для забезпечення фінансово - господарської діяльності свого підприємства, а також в отриманні прибутків від незаконного використання найманої праці, умисно без укладання письмових договорів та відповідного оформлення трудових книжок, використовував працю:

- ОСОБА_2 в період з травня 2012 року по 05.09.2012 року;

- ОСОБА_5 в період з травня 2012 року по 02.08.2013 року;

- ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з квітня 2013 року по 02.08.2013 року;

- ОСОБА_1, яка перебувала у стані вагітності та є матір'ю дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 віком до чотирнадцяти років, в період з 04.05.2012 року по 31.07.2013 року;

які виконували роботи по відгодівлі та догляду за свинями на свинофермі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», ОСОБА_6, використовуючи найману працю ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, у вказаний період, не забезпечив достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та витрат на оплату праці у встановленому порядку, а саме, не запровадив ведення табеля обліку використання робочого часу і відомостей нарахування та виплати заробітної плати найманих працівників.

Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 порушено встановлений зазначеною нормою закону порядок управління, в результаті чого це позбавило працівників права на отримання заробітної плати за роботу в надурочний час, роботу у вихідні та святкові дні, оскільки відсутність первинних облікових бухгалтерських документів позбавило можливості дослідити порядок та розміри виплати заробітної плати, наявності чи відсутності заборгованості з її виплати. Окрім того вказані дії призвели до втрати потерпілими трудового стажу, порушення права на відпустку, відсутності соціальних гарантій, а також можливості правильного та об'єктивного нарахування пенсії.

Одночасно, в порушення статей 253, 254 КЗпП відсутність бухгалтерського обліку витрат на оплату праці та ведення обліку виконуваної роботи працівниками без належного оформлення трудових відносин, призвело до недорахування обов'язкових відрахувань до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування України, що в сукупності свідчить про грубе порушення ОСОБА_6 законодавства про працю.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в інкримінованих йому злочинів фактично визнав. Пояснив, що дійсно в нього на підприємстві ТОВ «Альфа Терра», директором якого він є, працювали ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без належного оформлення та фіксування трудових відносин відповідно до вимог чинного трудового законодавства. Однією з підстав не оформлення трудових відносин послугувало те, що вказані працівники відмовилися від офіційного оформлення, хоча про свій обов'язок такого оформлення він знав. При цьому зазначив, що в дійсності не розумів, які це має наслідки. Вказав, що намагався вчинити дії по оформленню трудових відносин шляхом звернення до центру зайнятості, однак у нього нічого не вийшло. Облік працівників, які виходили на роботу контролював самостійно або в телефонному режимі. Також зауважив, що заборгованості по заробітній платі перед потерпілими не допускав, так як всі кошти, розмір яких був погоджений з кожним окремо, виплачені в повному обсязі. Про результати перевірки інспектором ОСОБА_14 знає, документи прийняті останньої не оспорював, та висновки викладені в них не заперечував. Окрім того пояснив, що про вагітність ОСОБА_1 та те, що вона є матір'ю дітей віком до 14 років знав.

В ході судового розгляду кримінальної справи, суд допитав потерпілих, свідка, дослідив обвинувальний акт та кримінальне провадження, та дійшов до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 172 ч. 1 та ч.2 КК України знайшла своє підтвердження повністю, та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об'єктом судового розгляду та яким надано належну оцінку.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона є матір'ю шести неповнолітніх дітей віком до 14 років та дійсно працювала на підприємстві ТОВ «Альфа Терра» та займалася вирощуванням та відгодівлею свиней в період з 04.05.2012 року по 31.07.2013 року. ОСОБА_6 обіцяв їй платити по 1 700 грн. на місяць та при цьому було оговорено, що вона працюватиме з 08:00 години до 17:00 години. Працюватиме 15 днів на місяць, а 15 днів буде вихідною та матиме можливість відвідувати своїх дітей. Пропрацювавши 15 днів ОСОБА_6 видав їй, як заробітну плату 200 грн. при цьому повідомив, що грошей в нього немає і вихідного в неї не буде бо її немає ким замінити. Забравши 200 грн. вона разом з своїм співмешканцем, який також працював в ОСОБА_6 поїхали до дітей. Через декілька днів зателефонував ОСОБА_6 та попросив повернутися до роботи на ферму, обіцяв в найкоротший час з нею розрахуватися. Вона з співмешканцем знову приїхали в с. Лобойківка та працювали в тих умовах що й до цього. Графік роботи був ненормований, вихідних майже не було працювали по 20 годин на добу: кололи ліками хворих свиней, вичищали в них, годували та кастрували свиней, мололи дерть, перебирали та фасували цибулю та картоплю. Протягом всього часу роботи на фермі вона приблизно раз 10 навідувала дітей в с. Іванівка Синельниковського району, Дніпропетровської області, але за проханням ОСОБА_6 з нову поверталася до роботи. ОСОБА_6 давав їй по 100 грн. або 200 гривень інколи 500 грн. заробітної плати. При цьому обіцяв розрахуватися наступного разу. 31.07.2013 року вона покинула ферму не витерпівши умов праці. Також суду повідомила, що з січня 2013 року вона була вагітна від свого співмешканця та 20.09.2013 року у неї народилася донька. Просила постановити сурове покарання для обвинуваченого та стягнути з нього 17 000 грн. заборгованості по заробітній платі.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що він в період часу з травня 2012 року по 05.09.2012 року працював на підприємстві ОСОБА_6 в с. Лобойківка займався вирощуванням та відгодівлею свиней. З ним у одній зміні працювала ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_11, чоловік на ім'я ОСОБА_5 та місцева мешканка ОСОБА_1. Бригадиром була ОСОБА_1 Вони працювали змінами по 15 днів. Під час усної домовленості, при прийомі на роботу, між ним та ОСОБА_6 було обговорено, що в кінці кожної зміни з ним буде розраховуватися по заробітній платі, проживати під час зміни, він буде на території ферми, у відведеній для цього кімнаті з іншими працівниками. Відпрацювавши 15 днів зміни ОСОБА_6 з ним так і не розрахувався. Він поїхав додому в м. Дніпропетровськ. Через 15 днів він знову повернувся до роботи на ферму в с. Лобойківка з власної ініціативи, оскільки ОСОБА_6 залишився його винен заробітну плату. Умови праці були ті ж самі що і до цього. Зміна працювала таж сама. Він з ОСОБА_1 та її співмешканцем проживали на фермі, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були місцеві жителі та ночувати ходили додому. ОСОБА_6 заробітної плати так і не заплатив ні за першу ні за другу зміну. На свинофермі він працював з власної ініціативи ніхто силою його не тримав, так як сподівався, що ОСОБА_6 заплатить йому заробітну плату. Пропрацювавши приблизно більше місяця третьої зміни робочі свиноферми передали йому 200 грн., сказавши при цьому, що це заробітна плата, яку передав ОСОБА_6 і що він більше не заробив. 05.09.2012 року приблизно о 17:00 годині він склав свої речі та поїхав додому в м. Дніпропетровськ. До цього часу ОСОБА_6 кошти йому так і не повернув. Просив призначити покарання на розсуд суду та головне щоб обвинувачений повернув невиплачену заробітну плату.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що він в період часу з травня 2012 року по 02 серпня 2013 року працював на свинофермі в с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_6. Оплата праці та умови праці, які обіцяв ОСОБА_6 його повністю влаштовували і він приступив до роботи. Будь-яких документів він з ОСОБА_6 не підписував, все було обговорено в усній формі. Пропрацювавши перші 15 днів, він сказав, щоб ОСОБА_6 розрахувався з ним за зміну. ОСОБА_6 дав йому 200 грн. та пообіцяв розрахуватися наступного разу так як в нього не було коштів. Через 10 днів, коли він знаходився дома зателефонував ОСОБА_6 та попросив вийти на роботу раніше, оскільки не було кому працювати на фермі. Проживав він на фермі з іншими робітниками в умовах повної антисанітарії: в одній кімнаті яка була брудною. Робочий день був ненормований, працювали інколи по 24 години без перерви на відпочинок та сон. ОСОБА_6 інколи купував йому продукти харчування та інші речі, які він писав на список. За увесь час роботи на фермі ОСОБА_6 платив 100, 200 грн. найбільше за раз отримав від нього 560 грн. Останні 45 днів він взагалі працював без вихідних. Повністю з ним ОСОБА_6 не розрахувався. З ферми не їхав із-за грошей, які йому не доплатили. Просив призначити покарання на розсуд суду та щоб ОСОБА_6 повернув невиплачену заробітну плату.

Потерпілий ОСОБА_4, покази якого підтвердила його дружина ОСОБА_3, пояснили що в період часу з квітня 2013 року по 02.08.2013 року вони працювали на свинофермі в с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_6. Де також бачили всіх потерпілих окрім ОСОБА_2 Графік роботи в них був з 07:00 години до 10:00 години та з 16:00 години до 19:00 години. Так як вони проживають в с. Лобойківка ночувати вони їздили додому. По усній домовленості з ОСОБА_6 було вирішено, що заробітку плату останній буде виплачувати в кінці кожної відпрацьованої неділі по 50 грн. за день. Умови праці та графік роботи їх повністю влаштовував та вони почали працювати. Коли вони відпрацювавши тиждень заробітної плати ОСОБА_6 не заплатив. Інші працівники, повідомили, що ОСОБА_6 не любе платити кошти. Коли підходить час зарплати він на фермі взагалі не появляється замість нього керує його батько - ОСОБА_13 Коли ОСОБА_6 з'явився на фермі вони підійшли до нього та сказали, що він їм повинен заплатити по 400 грн. заробітної плати, ОСОБА_6 заплатив їм 200 грн. на двох, а решту сказав, що віддасть пізніше. Відпрацювавши, ще один тиждень коштів ОСОБА_6 їм так і не заплатив. Відпрацювавши четвертий тиждень ОСОБА_6 передав їм по 200 грн. при цьому повідомивши, що решту заплатить пізніше. Не сплаченими залишилося приблизно 3500 грн. кожному.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила, що вона працює на посаді головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області. В період з 10.10.2013року по 14.10.2013 року нею проведено перевірку підприємства ТОВ «Альфа Терра», яким керує ОСОБА_6, та яким було допущено порушення вимог ст.ст. 2 ч.2, 21, ч.1 п.3, ч.3 ст. 24, ст.ст. 48, 253 КЗпП України. Також зазначила, що ОСОБА_13 було порушено вимоги щодо офіційного оформлення трудових відносин з потерпілими, ведення трудових книжок з працівниками, офіційно не проводилося нарахування та виплата заробітної плати, не вівся облік виконаної працівниками роботи і бухгалтерський облік витрат у встановленому законом порядку. За наслідками перевірки нею складено акт №04-33-96/44.

Винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень також повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12013040520000855, а саме:

- заявою потерпілої ОСОБА_1 від 03.08.2013 року про прийняття мір щодо ОСОБА_6, який в період часу з 04.05.2012 року по 31.07.2013 року не виконував умови усної домовленості про працевлаштування (а.п. 2);

- свідоцтвами про народження дітей потерпілої ОСОБА_1 -ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, а також довідкою КЗ «Синельниківська центральна районна лікарня» ДОР», згідно якої ОСОБА_1 з 19.09.2013 року по 23.09.2013 року знаходилася у пологову відділенні з DS VII вагітність 38 тижнів;

- заявою потерпілого ОСОБА_2 від 04.08.2013 року про прийняття мір щодо ОСОБА_6, який в період з середини червня 2013 року по початок вересня 2013 року не виконував умови усної домовленості про працевлаштування та не виплатив заробітну плату за 105 діб. (а.п. 18);

- договором оренди майнового комплексу від 03.05.2012 року за умовами якого ОСОБА_7.(орендодавець) передала, ТОВ «Альфа Терра» в особі диреткора ОСОБА_6 (орендар) приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.п.82-83);

- витягом з держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №696085, згідно якого керівником ТОВ «Альфа Терра» згідно статуту є ОСОБА_6 (а.п. 84-85);

- довідкою АА №536317 з ЄДРПОУ, серед видів діяльності за КВЕД-2010 ТОВ «Альфа Терра» є зокрема розведення свиней, оптова торгівля живими тваринами (а.п. 86-87);

- наказом №01 про призначення директором ТОВ «Альфа Терра» ОСОБА_6 (а.п. 108);

- наказом №01-01/13 про затвердження змін до штатного розпису з додатками, згідно якими штатний розпис складається з трьох одиниць - директор, водій головний бухгалтер (а.п. 111-112);

- актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 04-33-96/44 ТОВ «Альфа Терра» від 14.10.2013 року, згідно яким встановлено порушення ОСОБА_6 ч.2 ст.2, ч.1 ч.3 ст.24, ст. 48 КЗпП України, ч.2 ст. 30 Закону України Про оплату праці», ст. 253 КЗпП України (а.п. 150-163);

- актом перевірки від 23.09.2013 року за № 135 щодо результатів позапланової перевірки ТОВ «Альфа Терра» щодо достовірностей відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 04.05.2012 року по 05.09.2013 року, згідно яким станом на 04.05.2012 року загальна чисельність працівників становить 2 особи, та станом на 05.09.2013 року - також 2 особи (а.п. 168-171);

- листом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.10.2013 року №23779/9/223, згідно яким за період з 04.05.2012 року по 05.09.2013 року ТОВ «Альфа Терра» до ДПІ надано податкові розрахунки за формою 1 ДФ, розрахунків не встановлено відображення виплат сум доходів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.п. 174);

- індивідуальними відомостями про страхувальників застрахованої особи щодо потерпілих (а.п. 179-187)

Сукупність наведених доказів узгоджується з показаннями обвинуваченого, потерпілих та свідка.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого, що в сукупності виразилося в грубому порушенні законодавства про працю, а також ті самі дії щодо вагітної жінки, матері яка має дитину віком до чотирнадцяти років, тобто у вчиненні злочинів передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд керується ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, який визнав свою вину, за даними лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебував, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимий, що відповідно до ст. 66 КК України, є обставинами, які пом'якшують покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судовим розглядом не встановлено.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи, суд вважає необхідним призначити покарання в межах санкції статті закону, встановленої Особливою частиною КК України за вчинені злочини у виді позбавлення права обіймати керівні посади в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, чи його відбування, судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що вказане покарання з огляду на обставини справи, є достатнім.

Цивільні позови потерпілих залишені без розгляду на підставі ухвали суду від 18.12.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 368-370 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 172 ч.1 та ч.2 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 172 ч.1 КК України у виді позбавлення права обіймати керівні посади в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

за ст. 172 ч.2 КК України у виді позбавлення права обіймати керівні посади в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_6 призначити у виді позбавлення права обіймати керівні посади в підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя (підпис)І. М. Соловйов з оригіналом згідно: суддя І.С.Соловйов

Дата добавления: 2015-07-10