Читайте также:
|
|
Показники | ІКПТ 2008 | ІКПТ 2009 | ІКПТ 2010 | ІКПТ 2011 | ||||
Польща | Україна | Польща | Україна | Польща | Україна | Польща | Україна | |
Місце у загальному рейтингу ІКПТ | 77 | 77 | 80 | |||||
Індекс конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму | 42 | 3.8 | 42 | 3.8 | 3,9 | 43 | 3.9 | |
Субіндекс «Структура регулювання сфери подорожей та туризму» | 4.5 | 4.5 | 4.4 | 4.7 | 4,5 | 4,8 | 4.6 | 4.8 |
Політичні правила та регулювання | 4.3 | 3.7 | 4.3 | 3.8 | 4,5 | 4,5 | 4.6 | 4,6 |
Регулювання охорони навколишнього середовища | 4.6 | 42 | 4.6 | 4.3 | 4,7 | 4,6 | 4.8 | 4.7 |
Безпека та охорона | 4.6 | 4.5 | 4.6 | 4.7 | 4,7 | 4,7 | 4.8 | 4.8 |
Здоров'я та гігієна | 6.4 | 4.5 | 6.4 | 6,2, | 5, | 6.4 | ||
Місце подорожей та туризму в системі національних пріоритетів | 4,2 | 3.8 | 4.1 | 4.0 | 4,4 | 4,3 | 4.4 | 4.6 |
Субіндекс «Бізнес-середовище та інфраструктура» | 3.6 | 32 | 3.5 | 3.4 | 3,7 | 3.6 | 3.5 | 3.4 |
Інфраструктура авіатранспорту | 2.6 | 2.4 | 2.7 | 2.6 | 2,9 | 2,8 | 3,0 | 2.9 |
.Інфраструктура наземного транспорту | 3,2 | 3.5 | 3.3 | 4,1 | 3,8 | 3.5 | 3.3 | |
Туристіпіна інфраструктура | 3.6 | 3.5 | 3.5 | 3.7 | 3,6 | 3,7 | 3.5 | 3.7 |
Інформаційна інфраструктура та зв'язок | 3.6 | 3.1 | 3.8 | 3.4 | 3,9 | 3,7 | 3.8 | 3.4 |
Конкурентоспроможність цін у сфері туризму | 4.4 | 3.9 | 4.1 | 3.9 | 4,6 | 4,7 | 4.1 | 3.9 |
Субіндекс «Людські, культурні та природні ресурси» | 3.5 | 4.4 | 4.6 | 3.5 | 3,9 | 4.9 | 4.6 | 3.5 |
Людські ресурси | 4.9 | 5,2 | 5,2 | 5,1 | 5.1 | 5.2 | 5,2 | 5.1 |
І Іаціональна туристична привабливість | 4.8 | 4.1 | 4.5 | 4,7 | 4,9 | 4,8 | 4.5 | 4.7 |
Природні ресурси | 2.4 | 3,7 | 4.5 | 2,4 | 4,6 | 2,9 | 4.5 | 3.1 |
Культурні ресурси | 1.9 | 4.7 | 5.1 | 1,8 | 4,9 | 2,2 | 5.1 | 2.3 |
З іншого боку, для регіонів України та Польщі у “Звіті про конкурентоспроможність у сфері подорожей та туризму” визначені стримуючі фактори. Як можна побачити з даних, наведених в додатку К, стримуючих факторів визначено істотно більше, ніж конкурентних переваг, що підтверджує актуальність заходів посилення конкурентоспроможності туристичної сфери саме в процесі двостороннього співробітництва. При цьому для регіонів України існує значно більше стримуючих факторів, ніж для Польщі, що й обумовлює недостатній рівень конкурентоспроможності туристичної сфери регіонів України у порівнянні з регіонами Польщі. Водночас подібність більшості зі стримуючих факторів конкурентоспроможності підтверджує географічну, суспільну, економічну та історичну спільність країн та туристичної сфери.
Для обох країн стримуючі фактори конкурентоспроможності за всіма
показниками групи “Безпека та охорона”. Враховуючи, що більшість тих, хто подорожує після терористичних актів у найбільших туристичних центрах при виборі місця відпочинку керуються саме показниками безпеки, це спричиняє негативний туристичний імідж країн. Регіони України та Польщі мають надзвичайно низькі показники конкурентних переваг за групами “Політичні правила та регулювання”, “Стійкість системи охорони навколишнього середовища”, “Національна туристична привабливість” та “Місце подорожей та туризму в системі національних пріоритетів”, що пов’язано насамперед з ефективністю державного управління та регулювання в туристичній сфері, несприятливими умовами для туристичного бізнесу, а також не усвідомленням необхідності захисту довкілля, збереження його чистоти та безпеки.
Важливим індикатором національної конкурентоспроможності туризму на міжнародному рівні можна вважати й рейтинг Всесвітньої ради з туризму та подорожей, який розробляється спільно з Оксфордським відділом економічних прогнозів на основі економічного аналізу та прогнозних оцінок. Загалом у рейтингу темпів розвитку туризму у 2008 р. для 176-и країн Польща займала 24-е місце, а Україна – 45-е. У 2009 р. місця України і Польщі у рейтингу для 181 країни погіршилися – 26-а та 52-а позиції відповідно. За рейтингом внеску сфери туризму та подорожей у національну економіку у 2008-2009 рр. Україна випереджала Польщу і у 2008 р. займала 98-у позицію порівняно з 115-ю позицією Польщі; у 2009 р. 104-у позицію порівняно з 108-ою; у 2010 р. 101-у позицію порівняно з 106-ою та у 201 р. 102 -у позицію порівняно з 107-ою;
Загальний рейтинг складається за результатами покраїнних економічних досліджень впливу сфери туризму і подорожей на економіку країн. Основні показники, наведені в табл. 3.4, з урахуванням рейтингових оцінок Всесвітньої ради з туризму та подорожей, дають підстави для формування висновку, що сфера туризму регіонів Польщі більш конкурентоспроможна, ніж України. У той же час прогнозні оцінки для України на наступні 10 років відображають тенденцію до посилення конкурентоспроможності вітчизняної туристичної сфери.
Таблиця 2.4
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 422 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
України у зовнішній торгівлі послугами з Польщею, 2009-2011 рр. | | | Структурні характеристики сфери туризму і подорожей в |