Читайте также:
|
а) В один день 21.05.1997 року, по всій території України у неконституційний і не законний спосіб до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців держателем, якого є Міністерство юстиції України внесено всі органи місцевого самоврядування датою 21.05.1997 року без розпорядчих актів про їх заснування засновниками територіальними громадами у порушення ст.140 та 143 Конституції України та ч.2 ст.3 та ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування.
Таким чином замість встановлення конституційного ладу (порядку) та утворення територіальними громадами власних внутрішніх органів місцевого самоврядування у порядку встановленому ст.143 Конституції України, були одночасно по всій Україні невідомо ким утворені особи, які нібито є органами місцевого самоврядування та які у злочинний спосіб самі себе зареєстрували 21.05.1997 року по всій Україні. Ці особи не мають жодного відношення до конституційних первинних суб'єктів територіальних громад - власників національного багатства у адміністративно-територіальних одиницях. Їх утворення здійснено у злочинний спосіб, спосіб який не передбачено ні ст.143 Конституції України, ні ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування. Крім цього ці особи також заснувати інші нібито адміністративні структури у адміністративно-територіальних одиницях України у спосіб, не передбачений ЗУ “Про місцеве самоврядування ”. Всі ці особи і їх структури були зареєстровані на підставі паспортів громадян України чи на звичайні папірці, які названі Положеннями, але не пройшли державної реєстрації, як нормативно-правові акти і є нечинними;
У зв'язку з тим, що не були утворені первинні суб'єкти місцевого самоврядування і держави територіальні громади власники національного багатства України, починаючи з дати 13.06.1997 року до теперішнього часу в Україні не встановлено конституційного ладу (порядку). У наслідок цього не утворено жодного конституційного органу місцевого самоврядування, в тому числі і районних і обласних рад, немає реєстрів власності національного багатства та реєстрів власності територіальних громад, а також не утворено органів державної влади у тому числі і територіальних виборчих комісій, оскільки їх нікому було заснувати в законний спосіб, встановлений ст.143 Конституції України та ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування.
б) Крім того, що місцеві ради незаконно 21.05.1997 року внесені до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Міністерством юстиції України, ще й тим же Міністерством юстиції України та утвореними ними органами державної реєстрації права власності проводиться державна реєстрація прав власності за нормами ЗУ “ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень “ тому саме цим міністерством в державні реєстри вносяться в злочинний спосіб відомості про реєстрацію права власності на ім’я осіб незаконно зареєстрованих, наприклад Бучацької міської ради, яка не має права виступати від імені територіальної громади міста Бучач та ще й така реєстрація власності територіальної громади відбувається у особі цієї незаконно зареєстрованої Бучацької міської ради, що взагалі не передбачених законодавством України таких власників як “територіальна громада у особі Бучацької міської ради” і які за ст.13 Конституції України повинні діяти від імені територіальної громади, а не в своїй особі підмінивши конституційного власника територіальну громаду міста Бучач такі дії відбулися по відношенню до всіх територіальних громад України;
в) і так, як територіальних громад у статусі власників немає в Україні і нікому утворити свої власні внутрішні територіальні виборчі комісії, то вони утворені особою з назвою “Центральна виборча комісія ” незаконно зареєстрованою 24.09.1997 року Міністерством юстиції Україниу неконституційний і не законний спосіб у Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ: 21661450 на підставі не існуючого і не чинного акту — Закону України від 17.09.1997 р. № 733/97-ВР ”Про Центральну виборчу комісію “. Такого закону в Україні не існує оскільки Закону України № 733/97-ВР ”Про Центральну виборчу комісію “ було прийнято Верховною Радою України лише 17.12.1997р. та набрав чинності 01.01.1998 року, тобто через три місяці після реєстрації особи з назвою ”Центральна виборча комісія ” (код ЄДРПОУ: 21661450).
Таким чином особа з назвою ”Центральна виборча комісія ” (код ЄДРПОУ: 21661450) створює неконституційний, незаконний, злочинний простір для проведення всі виборів Президента України та депутатів Верховної ради України
Тому з 24.09.1997 року в Україні всі Президенти України та депутати Верховні ради України не могли бути обраними і отримати в законний спосіб повноваження, тому до цього часу не утворено жодного конституційного органу державної влади у тому числі і Кабінет Міністрів України, який з такою легкістю всі реєстри формує в злочинному просторі та з 21.05.1997р. не утворено жодного конституційного органу місцевого самоврядування за нормами ст.143 Конституції України та ст.6 Європейської Хартії місцевого самоврядування утвореного його власником територіальною громадою адміністративно - територіальної одиниці
І тому те, що зараз нас обурює, що органи влади працюють не на свою територіальну громаду, а на тих злочинців, що всю цю систему, навмисно, в порушення Конституції побудовано не з низу до гори від територіальних громад до центральних органів влади, а від злочинних не конституційних центральних органів у Києві, не конституційних органах в областях (головні управління пенсійних, податкових, виконавчих служб), обласні прокуратури і міліції, які і заснували на звичайні папірці з назвами Положення не зареєстровані, як державні нормативно-правові акти у Мінюсті, або на паспорти звичайних громадян-злочинців зареєстровано Мінюстом 21.05.1997 року всі органи місцевого самоврядування та інші органи влади у адміністративно-територіальних одиницях замість власника цих органів територіальних громад, які дерибанять всі не оформлені ресурси - ОСНОВУ національної безпеки, у тому числі і і Державного казначейства України, яке реєструє не рахунки власності територіальної громади, а інші рахунки, що як насос витягує ще й грошові ресурси з громади, що і подається політиками, як централізація діяльності органів державної влади в Україн, і Президента України, і Кабінету Міністрів України, і Верховної ради України, що обрані не уповноваженим органом ЦВК та утворені в не конституційний спосіб відбулася в порушення Конституції України тобто в злочинний спосіб, який децентралізації не потребує, а потребує встановлення конституційного устрою (порядку) за нормами ст.13,14 та ст.140-143 Конституції України та ст.2,, 3 та 6 Європейської Хартіїї місцевого самоврядування за якими найбільші функції і повноваження у громадянина власника національного багатства, територіальної громади — власника, що потребує негайного виправлення тими громадянами, що працюють в цих незаконних органах.
Йдемо далі, починаючи з 1994 року (Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків й інших обов’язкових платежів» №320/94-ВР), починається процес «офізичування» українців (постанова КМУ від 28 вересня 1996 року №1182) – перетворення в фізичних осіб, не пояснивши народу соціально-правову суть цього статусу і його наслідки.
Відбувається заміна паспорта громадянина СРСР на паспорт громадянина України (паспорт перехідного періоду, його дія закінчилась 1 вересня 2010 року), із паспорту вилучено графу «національність», немає її і в свідоцтві про народження.
14.09.1999 року ЗЛОЧИННИЙ Закон України №1039-XIV «Про розподіл продукції».
Січень 2000 року – початок використання і перехід із статистичних загальних класифікаторів галузей народного господарства (ЗКГНГ) на міжнародні класифікатори видів економічної діяльності (КВЕД). Під назвою різного роду реформ починається процес знищення колгоспів, заводів і фабрик шляхом перетворення їх в підприємства і перереєстрація в «товариства з обмеженою відповідальністю», відкриті і закриті товариства.
Серпень 2001 року – завершення терміну дії Перехідних положень Конституції України.
- Вилучення із Законів слів з коренем «народ», перереєстрація Рад народних депутатів в комерційні неприбуткові організації (ст..52 п.3 Господарського кодексу України).
- Заміна печаток, в яких народне визначення структурної одиниці замінене номером коду. Так було вилучено із правового офіціального юридичного використання поняття «народ», «людина» в комерційному просторі національної унітарної держави Україна.
З 1 січня 2004 року вводиться в правове поле держави Україна Цивільний кодекс, у зв’язку з чим визнається таким що втратив чинність Цивільний кодекс Української РСР від 18 червня 1963 року.
Цей Цивільний кодекс України звужує права надані конституцією України, що суперечить ст..22, 64 КУ: «Людина, як учасник цивільних відносин рахується фізичною особою».(Ст.24 ЦК)
27.04.2007 року приймається закон України №997-V, яким визнається, такий що втративши чинність Закон України «Про власність». «Юридичні особи, створені до вступу в силу цього Закону, зобов’язані протягом року з дня вступу в силу цього Закону привести свої статути у відповідність із цим Законом», тобто слова «власність, власники» виключити.
Це означає:
Для фізичних осіб: раб (мігрант, найманець, «живий товар») власності мати не може.
Приватизація – «Приват» (в перекладі з італ.)- добровільна відмова від своїх прав.
Добровільна відмова в Держакті:
Для юридичних осіб: вони перетворюються із колишніх власників в дострокових (до часу «х») охоронців майна, матеріальних і інших цінностей примусово, у шахрайський спосіб, вилученого у них.
16.12.2009 року. Наказ №481 Держкомстату України визначає, що юридичні особи не являються статистичними одиницями.
Єдиний Державний Реєстр (ЄДР) і Єдиний Державний реєстр підприємств і організацій (ЄДРПО) вже не мають на кінці букви «У» - Україна, тобто ці реєстри вже не є українськими, не належать Україні, хтось тримає їх за межами України.
24 січня 2014 року підписання (згідно злочинного закону №1039-XIV «Про розподіл продукції») таємної угоди з ШЕЛ у якій йдеться про те, що визначенні ділянки віддаються у користування інвестору на 50 років з правом продовження договору користування. Ці величезні площі розробки сланцевого газу розташовані на території 5-ти східних областей України де зараз ведуться бойові дії. Це американці руками олігархів намагаються повернути землі у підпорядкування злочинній українській владі для реалізації угоди з розробки сланцевого газу.
11 травня 2014року референдум на сході України. Вже у котре влада ігнорує народне волевиявлення. ЗАЯВА ЦВК ЩОДО РЕФЕРЕНДУМУ 11 ТРАВНЯ 2014 РОКУ “за умови неврегульованості Верховною Радою України організації і порядку його проведення, містять ознаки зазіхання на конституційний лад України та захоплення державної влади і не матимуть жодних правових наслідків”.
Я впевнений, що якщо цю статтю прочитає житель зі східних областей, що голосував за федералізацію, то він назве цю статтю «ЧОМУ ЦЕ НАША ВІЙНА».
04.04.2006 були внесені зміни до Закону «Про загальний військовий обов'язок та військову службу». З цього часу Закон став називатись «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції №3597-ІУ). В назві закону стало відсутнім слово ЗАГАЛЬНИЙ. Відповідно зі зміною закону, змінився і порядок його застосування. Відмовою від загальнообов'язкового застосування даного Закону до громадян України визнається, що держава відмовилась від застосування дії даного Закону у некомерційному просторі і Збройні Сили України стали віднесені до комерційного простору держави Україна. А це, у свою чергу, згідно вимог статей 8 та 5 Конституції України надає кожному громадянину право на самовизначення порядку виконання свого конституційного обов'язку по захисту Вітчизни.
Таким чином відносини між кожним громадянином і Збройними Силами стали носити суто комерційний, тобто контрактний, характер. До 04.10.2006 року повинні бути приведені всі нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом (гл.12 п.8) та переглянуті і скасовані міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правові акти, що суперечать цьому Закону.Тобто з 04.10.2006 року всі положення всіх нормативно-правових актів які не відповідають або суперечать вимогам цього Закону скасовуються і відповідно призов громадян після вказаної дати на строкову військову службу чи мобілізація військовозобов’язаних без підписання відповідного контракту вважається таким, що не відповідає вимогам як цього Закону так і Українського законодавства взагалі.ст.1 Закону України "Про Збройні Сили України” (в редакції N 2341-ГУ від 13.01.2005) де сказано, що "Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян... За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом". Дійсно, відповідно до частини першої статті 17 Конституції України - захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до преамбули Конституції України Український народ - це громадяни України всіх національностей. Таким чином, дійсно, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України - саме так, як це визначено частиною першою статті 65 Конституції України. Так само як і Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни. Таким чином, а ні Конституція України, а ні Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" не передбачає військовий обов'язок для фізичних осіб. Оскільки немає обов’язку, постільки і не виникає відповідальності.
П.19 постанови пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року визначив правопорядок в національній унітарній державі Україна, за яким до всіх суб’єктів ст.8 та ст..22 Конституції України всі без винятку закони та всі без винятку нормативно-правові акти національної унітарної держави Україна не застосовуються. На сьогоднішній день унітарна держава Україна вивела із свого правового поля такі суб’єкти права як людина і громадянин, і враховуючи те, що як республіка вона не відбулася, то не може їх унітарити ніяким нормативно –правовим актом, що вона видає.
Давайте ще раз це усе підсумуємо. З усього вище наведеного, тепер вже чітко видно, що Україна не була незалежною, починаючи з перших днів заснування до сучасного сьогодення. Безструктурне управління здійснюється як через злочинців - перших осіб держави та посадовців усіх рівнів –безпосередньо, так і через неосвічений народ (з якого зробили тупе стадо) завдяки “правильним ” ЗМІ – опосередковано, використовуючи світові міжнародні організації, гранди та цільові програми.
«Пока не вникнет Россиянин,
Что враг ему не царь, не барин,
Не вор и не аристократ,
Не зарубежный попечитель,
Не дымный город, не село,
А сионистское мурло.
Пока он это не осилит
И на словах, и на делах,
Томиться матери-России
В международных кандалах!..»
1820 год
А. С. Пушкин
«Бой Руслана с Головой»
Ціль такого закордонного управління нашою державою вони і не приховують – це зменшення кількості населення на теренах колишнього СРСР у рази, до кількох мільйонів на Україні і декількох десятків мільйонів на території Росії. Безперешкодне використання природних ресурсів, як у випадку з ШЕЛЛ, викачування коштів через свої корпорації, що є реальними власниками на території України. Пропаганда “американського способу життя”.
Невиконання норм Конституції України та законів України привело до того, що ВСІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ І ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ НА ЦЮ СЕКУНДУ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗЛОЧИН, тому що на своє існування вони не мають законного права, оскільки створені у незаконний спосіб. Всі операції що відбувалися з майном та землею країни Україна починаючи з 1991 року по сьогоднішній день є просто нікчемні і підлягають скасуванню.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 332 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Чому це не наша війна. | | | Благодарности |