І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И. 19 вересня 2014 р

"19" вересня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бірси О.В.,

при секретарі Куса Л.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пономарьової М.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000139 від 27 травня 2014 рокуза обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернопіль, білоруса, громадянина Білорусі, з вищою освітою, одруженого, маючого двох малолітніх дітей, працюючого генеральним директором ТОВ "Екосистеми України", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Екосистеми України", яке знаходиться за адресою м. Київ, пр-т. Визволителів, 1, незважаючи на існування заборгованості із виплати заробітної плати перед штатними працівниками підприємства, безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам ТОВ "Екосистеми України" за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року включно.

Так, ОСОБА_1, згідно наказу ТОВ "Екосистеми України" від 04.08.2010 № 01-К був призначений на посаду директора ТОВ "Екосистеми України".

Згідно статті 16 Статуту ТОВ "Екосистеми України" - "Виконавчий орган товариства", а саме:

- пункту 16.1 - "виконавчим органом товариства є дирекція товариства очолювана генеральним директором, який обирається загальними зборами Учасників безстроково та здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам";

- пункту 16.2: "генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів товариства";

- пункту 16.3: "генеральний директор вирішує питання щодо затвердження щорічного кошторису, штатного розпису і посадового окладу співробітників, крім того вирішує питання прийняття на роботу і звільнення з роботи співробітників товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення".

В порушення вимог ст. 115 Кодексу законів про працю та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", які встановлюють, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, у строки, встановлені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць, ОСОБА_1, при наявності грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, які мали бути спрямовані на виплату заробітної плати, не забезпечив додержання строків виплати заробітної плати, у зв'язку з чим у ТОВ "Екосистеми України" виникла заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам підприємства у розмірі 34114,6 грн. за період з вересня 2013 року по грудня 2013 року включно. Так, заборгованість у ТОВ "Екосистеми України" існує перед наступними працівниками: ОСОБА_3 (призначений на посаду інженера-проектувальника згідно наказу товариства 04-К-ОС від 04.07.2013 та звільнений з посади згідно наказу товариства 22-К-ОС від 09.10.2013) за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1059,51 грн., та загалом заборгованість становить в сумі - 2124,73 грн.; ОСОБА_4 (призначений на посаду головним технологом проекту згідно наказу товариства 01-К-ОС від 04.01.2011 та звільнений з посади згідно наказу товариства 27-К-ОС від 15.11.2013) за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1784,65 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 3915,09 грн.; ОСОБА_5 (призначена на посаду інженера-проектувальника згідно наказу товариства 07-К-ОС від 24.05.2013 та звільнена з посади згідно наказу товариства 28-К-ОС від 29.11.2013) за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1420,26 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 3550,70 грн.; ОСОБА_6 (призначена на посаду інженера-еколога згідно наказу товариства 25-К-ОС від 24.01.2013 та звільнена з посади згідно наказу товариства 31-К-ОС від 29.11.2013) за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1065,22 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 3195,66 грн.; ОСОБА_7 (призначений на посаду заступника генерального директора згідно наказу товариства 46-К від 04.01.2010 та звільнений з посади згідно наказу товариства 21-К-ОС від 16.09.2013) за вересень 2013 року - 2736,86 грн., та загалом заборгованість становить - 2736,86 грн.; ОСОБА_8 призначена на посаду головного технолога проекту згідно наказу товариства 01-К-ОС від 04.01.2011 та звільнена з посади згідно наказу товариства 26-К-ОС від 15.11.2013) за вересень 2013 року - 4916,40 грн., за жовтень 2013 року - 4916,40 грн., за листопад 2013 року - 5272,59 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 15105,39 грн.; ОСОБА_9 (призначений на посаду начальника відділу маркетингу згідно наказу товариства 16-К-ОС від 29.07.2013 тазвільнений з посади згідно наказу товариства 30-К-ОС від 09.12.2013) за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1065,22 грн., за грудень 2013 - 290, 51 грн., та загалом заборгованість становить в сумі - 3486,17 грн.

При цьому, в порушення вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" від 21.10.04, ст. 15 Закону України "Про оплату праці" та ст. 97 Кодексу законів про працюстосовно забезпечення виплати заробітної плати у першочерговому порядку, при наявній заборгованості ТОВ "Екосистеми України", перед працівниками, в період з вересня по грудень 2013 року, ОСОБА_1, маючи змогу погасити заборгованість за рахунок коштів які за цей період надійшли на баланс підприємства в сумі 163795,72 грн., витрачав кошти на не першочергові виплати.

Так, згідно виписок по особовому рахунку підприємства за вересень - грудень 2013 року встановлено, що в порушення вимог ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" підприємством витрачено 93057, 58 грн. на сплату господарських витрат, проектно-вишукувальних робіт, розрахункові-касові обслуговування банків, що свідчить про свідомий характер невиплати заробітної плати працівникам підприємства.

Пунктом 7 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендії, пенсій та інших соціальних виплат", покладено персональну відповідальність на керівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Так, допитаний, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає у повному обсязі. При цьому пояснивши суду, що він згідно наказу ТОВ "Екосистеми України" від 04.08.2010 року № 01-К був призначений на посаду директора ТОВ "Екосистеми України". В роботі керувався Статутом ТОВ "Екосистеми України". Затримка у виплаті заробітної плати працівникам дійсно мала місце, однак, не через нецільове використання коштів, а з інших об'єктивних причин, - відсутністю останніх так, як замовники послуг підприємства не виконували свої зобов'язання в частині виплати коштів за надані послуги ТОВ "Екосистеми України".

При цьому обвинувачений зауважив, що на час складання обвинувального акту у провадженні заборгованість перед потерпілими була погашена, а тому провадження підлягає закриттю на підставі ч. 3 ст. 175 КК України.

Однак, допитана з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні, та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпіла ОСОБА_5 пояснила суду, що була призначена на посаду інженера-проектувальника згідно наказу № 07-К-ОС від 24.05.2013 року та звільнена з посади згідно наказу № 28-К-ОС від 29.11.2013 року. Під час роботи у товаристві мали місце системні безпідставні невиплати заробітної плати. Так, заборгованість особисто перед нею складала за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1420,26 грн. та загалом заборгованість становила в сумі - 3550,70 грн. Вона та інші працівники неодноразово зверталися до керівництва, а саме до обвинуваченого, з прохання виплати коштів, однак відповідь завжди була єдиною, що гроші відсутні. Тож, працівники товариства не витримали таких умов праці та звернулися до правоохоронних органів.

При цьому, потерпіла зауважила, що на момент розгляду провадження у суді усі кошти їй виплачено.

Крім того, допитана з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпіла ОСОБА_8 пояснила суду, що була призначена на посаду головного технолога проекту згідно наказу № 01-К-ОС від 04.01.2011 року та звільнена з посади згідно наказу № 26-К-ОС від 15.11.2013року. Під час роботи у товаристві мали місце системні безпідставні не виплати заробітної плати. Так, заборгованість особисто перед нею складала за вересень 2013 року - 4916,40 грн., за жовтень 2013 року - 4916,40 грн., за листопад 2013 року - 5272,59 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 15105,39 грн. Вона та інші працівники неодноразово зверталися до керівництва, а саме обвинуваченого, з прохання виплати коштів, однак відповідь завжди була єдиною, що гроші відсутні. Тож, працівники товариства не витримали таких умов праці та звернулися до правоохоронних органів.

При цьому, потерпіла зауважила, що на момент розгляду провадження у суді усі кошти їй виплачено.

Окрім того, допитаний з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що був призначений на посаду заступника генерального директора згідно наказу № 46-К від 04.01.2010 року та звільнений з посади згідно наказу № 21-К-ОС від 16.09.2013 року. Під час роботи у товаристві мали місце системні безпідставні не виплати заробітної плати. Так, заборгованість особисто перед ним складала за вересень 2013 року - 2736,86 грн. Він та інші працівники неодноразово зверталися до керівництва, а саме обвинуваченого, з проханням виплати коштів, однак відповідь завжди була єдиною, що гроші відсутні.

Потерпілий наголосив на тому, що у період не виплати заробітної плати потерпілим, обвинувачений здійснював оплату орендної плати, сплату податків, та інші заходи, що, на його думку, є не неприпустимим, однак останній уваги на зауваження не звертав. Тож, працівники товариства не витримали таких умов праці та звернулися до правоохоронних органів.

При цьому, потерпілий зауважив, що на момент розгляду провадження у суді усі кошти йому виплачено.

В свою чергу, допитаний з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що був призначений на посаду головним технологом проекту згідно наказу № 01-К-ОС від 04.01.2011 року та звільнений з посади згідно наказу № 27-К-ОС від 15.11.2013 року. Під час роботи у товаристві мали місце системні безпідставні невиплати заробітної плати. Так, заборгованість особисто перед ним складала за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1784,65 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 3915,09 грн. Він та інші працівники неодноразово зверталися до керівництва, а саме до обвинуваченого, з проханням виплати коштів, однак відповідь завжди була єдиною, що гроші відсутні. Тож, працівники товариства не витримали таких умов праці та звернулися до правоохоронних органів.

При цьому, потерпілий зауважив, що на момент розгляду провадження у суді усі кошти йому виплачено.

Допитаний з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_9 пояснив суду, що був призначений на посаду начальника відділу маркетингу згідно наказу № 16-К-ОС від 29.07.2013 року та звільнений з посади згідно наказу № 30-К-ОС від 09.12.2013 року. Під час роботи у товаристві мали місце системні безпідставні не виплати заробітної плати. Так, заборгованість особисто перед ним складала за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1065,22 грн., за грудень 2013 - 290, 51, загалом заборгованість становить в сумі - 3486,17 грн. Він та інші працівники неодноразово зверталися до керівництва, а саме до обвинуваченого, з прохання виплати коштів, однак відповідь завжди була єдиною, що гроші відсутні. Тож, працівники товариства не витримали таких умов праці та звернулися до правоохоронних органів.

При цьому, потерпілий зауважив, що на момент розгляду провадження у суді усі кошти йому виплачено.

Вказані показання потерпілих суд визнає належними, оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів, та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку, встановленому КПК України.

Відомостей регламентованих ст. 87 КПК України в ході судового слідства встановлено не було.

Поряд з цим, про судове засідання неодноразово, згідно ст. 135 КПК України, було повідомлено про день, час та місце розгляду провадження потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_3, однак останні до суду жодного разу не з'явилися, про поважні причини неявки, регламентовані ст. 138 КПК України, не повідомили.

Згідно ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а обвинувачення в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За таких умов, судом, на підставі положень ст. 325 КПК України, з урахуванням думки учасників процесу, які не заперечували проти проведення судового розгляду у їх відсутність, визнано за можливе з"ясувати усі обставини провадження та провести його судовий розгляд.

Так, судом з'ясовано, що ОСОБА_6 була призначена на посаду інженера-еколога згідно наказу № 25-К-ОС від 24.01.2013 року та звільнена з посади згідно наказу № 31-К-ОС від 29.11.2013 року. Невиплата заробітної плати становить за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1065,22 грн., за листопад 2013 року - 1065,22 грн. та загалом заборгованість становить в сумі - 3195,66 грн.

ОСОБА_3 був призначений на посаду інженера-проектувальника згідно наказу № 04-К-ОС від 04.07.2013 року та звільнений з посади згідно наказу № 22-К-ОС від 09.10.2013 року. Невиплата заробітної плати становить за вересень 2013 року - 1065,22 грн., за жовтень 2013 року - 1059,51 грн., та загалом заборгованість становить в сумі - 2124,73 грн.

В ході судового розгляду, було встановлено, що останнім заборгованість по заробіній платі виплачено у повному обсязі.

В свою чергу, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.

З довідки АБ № 527729 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), що керівником юридичної особи, з ЄДРПОУ 36138266 ТОВ "ЕКОСИСТЕМИ УКРАЇНИ" є ОСОБА_1.

З наказу № 01-К генерального директора ТОВ "Екосистеми України" ОСОБА_1 від 04.08.2010 року, слідує, що ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків генерального директора.

Свідоцтвом № 602018 про державну реєстрацію юридичної особи підтверджується, що 17.09.2008 року було зареєстровано ТОВ "ЕКОСИСТЕМИ УКРАЇНИ", ідентифікаційний код юридичної особи 36138266.

Згідно статті 16 Статуту ТОВ "Екосистеми України" - "Виконавчий орган товариства", виконавчим органом товариства є дирекція товариства очолювана генеральним директором, який обирається загальними зборами Учасників безстроково та здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам; генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів товариства"; генеральний директор вирішує питання щодо затвердження щорічного кошторису, штатного розпису і посадового окладу співробітників, крім того вирішує питання прийняття на роботу і звільнення з роботи співробітників товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення.

Зі штатного розкладу ТОВ "Екосистеми України", вбачається, що у ньому працювали: ОСОБА_3 на посаді провідного інженера ВК (інженер ВК); ОСОБА_4 на посаді головного технолога проекту; ОСОБА_5 на посаді інженера-проектувальника; ОСОБА_6 на посаді інженера з охорони навколишнього середовища; ОСОБА_7 на посаді заступника генерального директора; ОСОБА_8 на посаді начальника проектного відділу; ОСОБА_9 на посаді начальника відділу маркетингу.

Наказами генерального директора ТОВ "Екосистеми України" ОСОБА_1 було прийнято на роботу та звільнено потерпілих: № 04-К-ОС від 04.07.2013 року, № 22-К-ОС від 09.10.2013 року; № 01-К-ОС від 04.01.2011 року, № 27-К-ОС від 15.11.2013 року; № 07-К-ОС від 24.05.2013 року, № 28-К-ОС від 29.11.2013 року; № 25-К-ОС від 24.01.2013, № 31-К-ОС від 29.11.2013 року; № 46-К від 04.01.2010 року, 21-К-ОС від 16.09.2013; № 01-К-ОС від 04.01.2011 року, № 26-К-ОС від 15.11.2013 року; № 16-К-ОС від 29.07.2013 року, № 30-К-ОС від 09.12.2013 року.

З виписок по рахунку № 26008000051382 за періоди з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року та з 01.10.2013 року по 29.12.2013 року ТОВ "Екосистеми України" (ЄДРПОУ 36138266) у ПАТ "Укрсоцбанку", випливає, що на рахунок товариства надходили кошти та у даний період ним вчинялися оплати різного характеру, однак виплати по заробітній платі працівникам не здійснювалися.

У відомостях, що містяться у картці рахунку № 311 за 01.09.2013 року - 29.12.2013 року, відображено суми перерахувань та руху коштів ТОВ "Екосистеми України" (ЄДРПОУ 36138266) у вказаний період.

Платіжними дорученнями платника ТОВ "Екосистеми України" здійсненими у ПАТ "Укрсоцбанку" № 177 від 15.12.2013 року, № 174 від 17.10.2013 року, № МА0721082 від 23.09.2013 року, № 559729553 від 23.09.2013 року, № 167 від 20.09.2013 року, № 166 від 20.09.2013 року, № 168 від 20.09.2013 року, № МА0721081 від 18.09.2013 року, № 164 від 18.09.2013 року, № 165 від 18.09.2013 року, № 162 від 18.09.2013 року, №163 від 18.09.2013 року підтверджується факт проведення витрати коштів на потреби не пов"язані з виплатою заробітньої плати.

З довідки генерального директора ТОВ "Екосистеми України" ОСОБА_1 від 29.04.2014 року про дебіторську та кредиторську заборгованість на 29.12.2013 року, з якої випливає, що дебіторська заборгованість - 353 452, 72 гривень, а кредиторська 250 830, 15 гривень.

З довідки генерального директора ТОВ "Екосистеми України" ОСОБА_1 від 29.04.2014 року про надходження та витрату коштів за період існування заборгованості по заробітній платі з 01.09.2013 року по 29.12.2013 року, випливає, що надійшла сума коштів 163 795, 72 гривень, і з них на виплату заробітної плати направлено 26 149, 16 гривень, решту використано інші потреби товариства.

З довідки генерального директора ТОВ "Екосистеми України" ОСОБА_1 від 29.04.2014 року про заборгованість по заробітній платі із зазначенням загальної суми окремо за кожен місяць, періоду заборгованості та кількості працівників, випливає, що загальна заборгованість становить 51 980, 99 гривень, з них за вересень 2013 року перед 12-ма працівниками товариства становить 19 760, 80 гривень; жовтень 2013 року - 16 344, 29 гривень (11 працівників); листопад 2013 року - 15 585, 39 гривень (8 працівників); грудень 2013 року - 354, 54 гривні (1 працівник).

У відомостях генерального директора ТОВ "Екосистеми України" ОСОБА_1 від 29.04.2014 року міститься інформація про нараховану та виплачену заробітню плату за вересень, жовтень, листопад та грудень 2013 року стосовно працівників ТОВ "Екосистеми України", а саме потерпілих у провадженні.

З переліку працівників ТОВ "Екосистеми України" перед якими дане підприємство має заборгованість зі виплати заробітної плати, з якого випливає, що заборгованість наявна перед ОСОБА_3 - 2124,73 грн.; ОСОБА_4 - 3915,09 грн.; ОСОБА_5 - 3550,70 грн.; ОСОБА_6 - 3195,66 грн.; ОСОБА_7 - 2736,86 грн.; ОСОБА_8 - 15105,39 грн.; ОСОБА_9 - 3486,17 грн.

При цьому, вказані документи, завірені належним чином (пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), суд визнає належними та допустимими доказами у провадженні, оскільки останні у повній мірі відповідають вимогам ст.ст. 84-86 та § 4 Глави 4 КПК України.

Поряд з цим, аналізуючи доводи обвинуваченого, про відсутність умислу у невиплаті заробітної плати, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею.

Частиною 2 статті 175 КК України, передбачена відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати громадянам більше як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, вчинене внаслідок нецільового використання коштів.

Об'єктом злочину у даному випадку є конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, і на своєчасне її отримання.

Об'єктивна сторона складу цього злочину виражається у безпідставній невиплаті заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць.

Суб'єкт злочину спеціальний, так ним може бути лише керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності.

Суб'єктивна сторона характеризується лише умисною формою вини.

Під невиплатою заробітної плати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат. Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст. 175 КК України, якщо вона: 1) є безпідставною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць).

Безпідставною зазначена невиплата вважатиметься тоді, коли вона має місце, незважаючи на наявність законних підстав для виплати заробітної плати.

При цьому, не буде складу цього злочину, якщо зазначені виплати не здійснюються на законних підставах (наприклад, несплата частини заробітної плати в результаті відрахування із неї для покриття заборгованості працівника підприємству, установі, організації, на якому він працює) або їх невиплата зумовлена об'єктивними причинами (наприклад, неповним бюджетним фінансуванням, відсутністю необхідних для виплат коштів на рахунках підприємства, установи, організації).

Даних обставин у ході судового розгляду встановлено не було, оскільки відповідно до банківських виписок про рух коштів, останні на рахунках підприємства були наявні, однак на виплату заробітної плати не були звернути з невідомих причин.

Так, згідно із законодавством про працю та про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим Днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, службові обов'язки). Структурно заробітна плата складається з основної (встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців) та додаткової (встановлюється за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці і включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені зазначеними актами норми. Склад злочину, передбаченого ст. 175 КК УКраїни, утворює невиплата заробітної плати як у грошовому виразі, так і в іншій передбаченій законом формі.

Відповідно до законодавства про оплату праці заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками.

Злочин вважається закінченим з моменту, коли сплив останній строк виплати заробітної плати і її невиплата становить більше ніж за один місяць. Так, при невиплаті заробітної плати цей злочин вважатиметься закінченим з моменту настання дня, наступного за тим, у який мало бути виплачено першу частину заробітної плати за другий місяць.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення описаного вказаного діяння внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Нецільовим слід визнавати використання зазначених коштів на будь-які заходи, не пов'язані з їх виплатою як заробітної плати (наприклад для придбання сировини, обладнання, техніки, різних товарів, оплату оренди, послуг, на будівництво чи ремонт приміщення тощо). Вказану невиплату слід визнавати також такою, що сталася внаслідок нецільового використання зазначених коштів, якщо вона мала місце в результаті порушення вимог законодавства, відповідно до якого оплата праці працівників підприємств та організацій, у т.ч. тих, що знаходяться на госпрозрахунку й отримують дотації з бюджету, здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів.

У судовому засіданні з'ясовано, що обвинуваченим було здійснено у період не виплати заробітної плати потерпілим, оплату орендної плати, сплату податків, та інші заходи, що не пов'язані з виплатою заробітної плати.

Аналізуючи позицію обвинуваченого про необхідність його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 175 КК України, суд виходить з того, що дана правова норма передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності за спеціальних обставин особи, яка вчинила злочин, передбачений цією статтею звільняється від кримінальної відповідальності, якщо: 1) нею здійснена виплата заробітної плати; 2) це зроблено до притягнення її до кримінальної відповідальності, тобто можливістю звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, з певним моментом такої виплати (погашення заборгованості) є до притягнення її до кримінальної відповідальності, а саме згідно з рішенням Конституційного Суду України притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

З реєстру матеріалів досудового розслідування слідує, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні 20.06.2014 року.

Судом у судовому засіданні з пояснень учасників процесу та наданих обвинуваченим копій відомостей на виплату грошей від 20.06.2014 року слідує, що ОСОБА_6 було виплачено 3 195, 66 гривень (відомість № 11); ОСОБА_3 - 2 124, 73 гривень (відомість № 10); ОСОБА_11 - 2 736, 86 гривень (відомість № 9); ОСОБА_5 - 3 550, 70 гривень (відомість № 8); ОСОБА_9 - 3 486, 17 гривень (відомість № 13); ОСОБА_4 - 3 915, 09 гривень (відомість № 14); ОСОБА_12 - 15 105, 39 гривень (відомість № 12).

З розписки ОСОБА_7 слідує, що насправді кошти ним було отримано 24.06.2014 року, вказані відомості він підтвердив і у судовому засіданні.

ОСОБА_13, відповідно до розписки та наданих у судовому засіданні пояснень, кошти отримано 25.06.2014 року.

Усі решта потерпілих повідомили у суді при допиті, будучи попередженими про кримінальну відповідальність, що кошти отримали однозначно після 20.06.2014 року, а де які безпосередньо у ході судового розгляду.

Те, що відомості по виплату були сформовані 20.06.2014 року не свідчить про те, що сама виплата відбулася у той же день.

У зв'язку з чим, суд вважає висловлені обвинуваченим доводи та докази сумнівними з вищезазначених у судовому рішенні підстав, що прямо суперечить вказним нормам КПК України та практиці ЄСПЛ, адже наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Серед іншого суд враховує, що згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Тож, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, провівши судовий розгляд кримінального провадження тільки у межах висунутого обвинувачення, дослідивши усі докази зі сторони обвинувачення та зі сторони захисту, враховуючи відсутність клопотань про доповнення судового розгляду постановив ухвалу, у порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, переходу до судових дебатів та надання останнього слова обвинуваченому.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 за обставин, встановлених судом, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 175 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив безпідставну невиплату заробітної плати більш як за один місяць вчинену умисну керівником підприємства, внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної пати.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 є виплата після повідомлення про підозру заробітної плати потерпілим.

Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

В свою чергу, згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, допустимі характеристики за місцем проживання, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які перебувають на його матеріальному утриманні, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає міцні соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 175 КК України, у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади.

При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1, визнати винним вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 175 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права обіймати керівні посади у підприємствах, установах та організаціях строком на два роки.

Ви рок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Справа № 216/9729/13-к

провадження № 1-кп/216/85/14

Дата добавления: 2015-07-10