І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И. 27.03.2012м.СмілаСмілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

27.03.2012м.СмілаСмілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Яценка С.Л.

при секретарі Гончаренко Г.Т.

з участю прокурора Ілліна В.А.

адвоката ОСОБА_1

представників потерпілого ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Студениця Коростишівського району Житомирської області, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньотехнічною освітою, одруженого, працюючого МПП фірми «Олява», такого, що не має судимості

- за ч. 1 ст. 176 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4, працюючи директором малого приватного підприємства фірми «Олява», що в м. Сміла, вул. Жигулівська, 7, використовуючи своє службове становище в порушення Закону України «Про авторське право та суміжні права», без дозволу власника корпорації «Місrosoft» (США), при невстановлених слідством обставинах, незаконно встановив та відтворив на трьох персональних комп'ютерах програми «Місrosoft Windows XP Pro Ru» (три примірника), «Місrosoft Office 2003 Pro Ru» (два примірники) та «Місrosoft Office XP Pro Ru» (один примірник) та надав ці комп'ютери працівникам фірми «Олява» і використав їх в господарській діяльності підприємства до 23 квітня 2010 року коли вони були в нього виявлені та вилучені працівниками міліції.

Своїми умисними діями він спричинив корпорації «Місrosoft» матеріальні шкоду на загальну суму 11 892 грн.

В судовому засіданні підсудний винним себе визнав повністю і пояснив, що він в 2001- 2003 роках придбав комп'ютери для МПП «Олява», але про те, які на них були встановлені комп'ютерні програми, не знав. Будь-яких вказівок на встановлення програмного забезпечення він не давав. Визнає, що в зв'язку з відсутністю контролю з його боку, на трьох комп'ютерах були встановлені контрафактні оптичні диски, які були вилучені на підприємстві працівниками міліції.

Крім визнання своєї вини підсудним його винуватість у вчиненні злочину доведена доказами, які досліджені в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу огляду місця події від 23 квітня 2010 року про те, що на МПП фірми «Олява» було вилучено три системні блоки, а бухгалтер ОСОБА_5 добровільно видала два диски для лазерних систем зчитуваня. (т.1 а. с. 53-65, 74);

- показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що у неї, секретаря МПП «Олява», працівниками міліції було виявлено диск для лазерних систем зчитування, а два диски вона видала добровільно;

- показаннями свідка ОСОБА_6- головного бухгалтера МПП «Олява», про те, що її робоче місце обладнано комп'ютером, в якому стоїть програма «Windows ХР». Комп'ютер їй дав ОСОБА_4 Коли та ким було встановлено програмне забезпечення на комп'ютері вона не знає;

- даними висновку бухгалтерської експертизи від 30 червня 2010 року про те, що в документах МПП фірми «Олява» з 2007 року по березень 2010 року на балансі підприємства не значаться програмні продукти: «Місrosoft Windows XP Pro Ru», «Місrosoft Office 2003 Pro Ru» та «Місrosoft Office XP Pro Ru» (том. 2 а. с. 4-8);

- даними висновку експертизи в сфері інтелектуальної власності від 27 травня 2010 року, про те, що три системні блоки, вилучені 23 квітня 2010 року на МПП фірми «Олява», оснащені жорсткими дисками на яких інстальовані програмні продукти компанії «Місrosoft», а саме «Місrosoft Windows XP Pro Ru» (три примірника), «Місrosoft Office 2003 Pro Ru» (два примірники) та «Місrosoft Office XP Pro Ru» (один примірник) і мають ознаки контрафактності. (том. 1 а. с. 163-169);

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 3 ст. 176 КК України - незаконне відтворення на інших носіях інформації та інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, вчинене службовою особою з використанням службового становища.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується і в тому, що він незаконно використав винахід «Тренувальний пристрій, переважно для хребта, «Профілактор ОСОБА_7», виключне право на використання якого належить ОСОБА_7, що завдало йому матеріальної шкоди у значному розмірі, а також незаконно використав знак для товарів та послуг «Профілактор ОСОБА_7», який належать приватному підприємству «Спортивний клуб «ЮКА», що завдало цьому підприємству матеріальної шкоди у значному розмірі.

Його дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 177 та ч. 3 ст. 229 КК України

Підсудній як на досудовому слідстві так і в суді винним себе у вчиненні цих злочинів не визнав і пояснив, що тренажер, який складався з драбини та дошки, він придумав сам. Перший, виготовлений на підприємстві, виріб він поставив в офісному приміщенні. Кілька тренажерів подарив, а декілька продав. Де взявся паспорт на тренажер і чому саме «Профілактор ОСОБА_7», він не знає.

В обґрунтування свого висновку про доказанність обвинувачення в скоєнні підсудним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 177 та ч. 3 ст.229 КК України, орган досудового слідства послався на такі докази:

- дані протоколу контрольної закупки від 23 квітня 2010 року про те, що на МПП «Олява» було придбано п'ять виробів схожих на «Профілактор ОСОБА_7» до яких надано п'ять паспортів з написом «Профілактор ОСОБА_7» та протоколу добровільної видачі ОСОБА_8 1800 грн., отриманих ним під час контрольної закупки п'яти виробів схожих на «Профілактор ОСОБА_7» (т.1 а. с. 51, 52)

- показання свідків ОСОБА_8 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_9 про те, що на МПП «Олява» виготовлялись столярні вироби в тім числі і тренажери, зразок якого знаходився в офісному приміщенні підприємства.

- показання свідка ОСОБА_7, даними на досудовому слідстві і перевіреними судом, про те, що він зареєстрував товарний знак для товарів та послуг «Профілактор ОСОБА_7», який належать приватному підприємству «Спортивний клуб «ЮКА» і дозвіл на його використання нікому не було надано (т.2 а.с14-16)

- дані висновку експертизи в сфері інтелектуальної власності від 25 травня 2010 року, про те, що п'ять паспортів, на кожен з яких було нанесено позначення «Профилактор ОСОБА_7», є схожим настільки, що їх можна сплутати з знаком для товарів та послуг «Профілактор ОСОБА_7» за свідоцтвом України НОМЕР_1 і використання цього позначення в діловій документації, пропонування його до продажу і продаж, вважається використанням зареєстрованої торгівельної марки (т.1 а с.134-143)

- дані висновку експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21 жовтня 2010 року про те, що власнику торгівельного знака для товарів та послуг «Профілактор ОСОБА_7», виключне право на використання якого належить приватному підприємству «Спортивний клуб «ЮКА», та власнику патенту на цей винахід було завдано матеріальної шкоди по 27200 грн. кожному (т.2 а. с.121-126)

Вказані докази перевірені судом, але вони не свідчать про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч.3 ст.177 та ч.3 ст.229 КК України.

Злочини, передбачені цими статтями, мають матеріальний склад. Відповідальність службової особи наступає в результаті вчинення нею дій, передбачених ч.1 або ч.2 кожною з цих статей, з використанням службового становища. Частина перша названих статей передбачає відповідальність в разі завдання матеріальної шкоди у значному розмірі. Згідно з приміткою до цих статей, матеріальна шкода вважається завданою у значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Злочин вважаається закінченим з моменту заподіяння матеріальної шкоди.

Орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_4 за цими статтями в зв'язку з тим, що він незаконно використав знак для товарів і послуг і винахід, що завдало приватному підприємству «Спортивний клуб «ЮКА» та ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 27200 грн. кожному. Розмір шкоди визначений висновком експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 21 жовтня 2010 року. При цьому експерт самостійно без будь - яких документів виходив з того, що було виготовлено і реалізовано 10 виробів схожих на «Профілактор ОСОБА_7» і довільно визначив вартість одного виробу в 2720 грн. Разом з тим слідство обвинувачує ОСОБА_4 в реалізації п'яти таких виробів. Вартість такої кількості виробів рівна 5500 грн.(5 виробів х на 1100 грн.- мінімальна вартість профілактора). Навіть якщо взяти до уваги, що роздрібна вартість профілактора 1480 грн., то загальна вартість реалізованих підсудним профілакторів складає 7400 грн.

Станом на 1 січня 2010 року неоподаткована соціальна пільга складала 434 грн.50 коп. Тому розмір значної матеріальної шкоди за який наступає кримінальна відповідальність за ч.3 ст.177 та за ч.3 ст.229 КК України становить 8690 грн. (434 грн. 50 коп. х 20)

В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.177 та ч.3 ст.229 КК України, і він підлягає виправданню за цими статтями за відсутністю в його діях складу злочину за п.2 ч. 1 ст 6 КПК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, в скоєному щиро покаявся, обставини та наслідки вчиненого злочину, а тому знаходе за можливе обрати йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що ОСОБА_4 втратив суспільну небезпечність оскільки вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, характеризується винятково позитивно, з моменту скоєння злочину збігло майже 2 роки, поведінка його бездоганна, сумлінно ставиться до праці тому, відповідно до ч.4. ст. 74 КК України, він підлягає звільненню від покарання.

Цивільний позов корпорації «Мікрософт» про стягнення з підсудного 11 892 грн. слід залишити без розгляду, залишивши за позивачем право звернутись за його вирішенням в порядку цивільного судочинства

З підсудного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області належить стягнути 600 грн. 96 коп. за проведення експертизи.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Виправдати ОСОБА_4 за ч.3 ст.229 та ч.3 ст.177 КК України за відсутністю в його діянні складу злочину.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст.176 КК України і призначити покарання -3400 грн. штрафу з конфіскацією та знищенням всіх матеріальних носіїв комп'ютерних програм.

На підставі ч.4 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4О від відбування покарання Запобіжний захід - підписку про невиїзд, скасувати..

Стягнути з ОСОБА_4 600 грн. 96 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області на рахунок 31254272210063, МФО 854018, код 25574009 за проведення експертизи.

Речові докази по справі: 7 паспортів з надписом «Профілактор ОСОБА_7» знищити, 7 столярних виробів, схожих на «Профілактор ОСОБА_7», столярний виріб, що складається з дошки, 3 системі блоки ПЕОМ, багатофункціональний пристрій «Кенон» та зошит повернути МПП фірмі «Олява», 50 грн. залишити ОСОБА_8 звільнивши його від зобов'язань по зберігальній розписці.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення учасниками процесу.

Суддя: С. Л. Яценко

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

1/130/24/2013 р.

130/52/13- к р.

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

20.02.2013

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Саландяк О.Я.,

при секретарі Кащенко Г.Р.,

з участю прокурора Мельниченко Я. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, військовозобов'язаного, проживаючого у цивільному шлюбі, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.171 ч.1, ст.125 ч.1 КК України, -

встановив:

Відповідно до редакційного завдання телеканалу «Інтер», його працівники: оглядач телеканалу ОСОБА_2, старший телеоператор ОСОБА_3 та водій ОСОБА_4, 15 серпня 2012 р. прибули в АДРЕСА_1 для зняття відео репортажу, щодо незаконного утримання громадян в одному із домогосподарств села.

15.08.2012 року приблизно о 13 - 30 год. працівники телеканалу «Інтер» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на вулиці Біликовецькій в АДРЕСА_1, біля будинку НОМЕР_1, який належить підсудному ОСОБА_1, діючи законно, знімали відео репортаж. Підійшовши ближче до подвір»я підсудного, на якому він знаходився в той час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 представились та запропонували надати ОСОБА_1 відповідні коментарі щодо незаконного утримання у його домоволодінні громадян.

Підсудний ОСОБА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є журналістами, які знімають відеорепортаж, діючи умисно, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, почав кидати у них камінням, гумовим шлангом та ємкістю з мастилом. В результаті чого потерпілому ОСОБА_3 відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 207 від 23.08.2012 року завдано легкі тілесні ушкодження у вигляді синця по передньо-зовнішній поверхні лівого стегна в нижній третині. Також ОСОБА_1 облив ОСОБА_3 мастилом, пошкодивши його одяг та телекамеру, завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 1500 грн.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 171 КК України, як умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

Крім цього, приблизно о 13.30 год. працівники телеканалу «Інтер» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебували на АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_1, та проводили зняття відео репортажу, діючи умисно, бажаючи заподіяти їм тілесні ушкодження, почав кидати у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 камінням, гумовим шлангом та ємкістю з мастилом, влучивши ОСОБА_3 у ліве стегно, внаслідок чого наніс йому синець по передньо-зовнішній поверхні лівого стегна в нижній третині, що відповідно до висновку судово - медичної експертизи №207 від 23.08.2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Досудовим слідством дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов на суму 1500 грн.

Підсудний ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 171 ч.1, 125 ч.1 КК України визнав повністю.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 показав, що 15.08.2012 року приблизно о 13 - 30 год. до нього до будинку НОМЕР_1 по вулиці Біликовецькій в АДРЕСА_1, прийшли два невідомих раніше чоловіки, які представились працівниками телеканалу «Інтер» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які, знімаючи відеорепортаж, запропонували надати відповідні коментарі щодо незаконного утримання у його домоволодінні громадян. ОСОБА_1 роздратувався та умисно, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та нанесення їм тілесних ушкоджень, почав кидати у них камінням, гумовим шлангом та ємкістю з мастилом. В результаті чого потерпілому ОСОБА_3 він влучив камінням у стегно та завдав легкі тілесні ушкодження. Також ОСОБА_1 облив ОСОБА_3 мастилом, пошкодивши його одяг та телекамеру. Шкоду завдану злочином у сумі 1500 грн. ним відшкодовано. Просив його суворо не карати. Щиро розкаявся у скоєному.

Потерпілий ОСОБА_3 у наданій суду заяві (а.с. 162) не заперечив проти розгляду справи в порядку ст. 299 ч.3 КК України, наслідки йому зрозумілі, просив розгляд справи проводити у його відсутність, при призначенні міри покарання поклався на розсуд суду, цивільний позов не підтримав так як шкода йому відшкодована.

Потерпілий ОСОБА_2 у наданій суду заяві (а.с. 163) не заперечив проти розгляду справи в порядку ст. 299 ч.3 КК України, наслідки йому зрозумілі, просив розгляд справи проводити у його відсутність, при призначенні міри покарання поклався на розсуд суду.

Враховуючи думку прокурора, підсудного, потерпілих, що висловлена у наданих ними письмових заявах, відповідно до вимог ч. 3ст.299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому суд виходить з того, що злочини вчинені підсудним не є складними; вони не є багатоепізодними; підсудний не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред»явленого обвинувачення, визнає цивільний позов, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку; у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції підсуднього з цього питання. Підсудний визнає вину повністю та розмір цивільного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв злочини, які вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 171 КК України - умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та за ч. 1 ст. 125 КК України- умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами невеликої тяжкості, ступінь суспільної небезпеки злочинів, дані про особу винного, обставини, що помякшують покарання.

Так, підсудний є повнолітнім (а.с.67), раніше не судимий (а.с. 66), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.61), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 63), не працює, проживає із співмешканкою та двома повнолітніми синами (а.с.60), в судовому засіданні давав правдиві показання і тим самим сприяв установленню істини по справі.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття, повне відшкодування шкоди, завданої злочином (а.с. 134).

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих статтей.

Запобіжний захід щодо підсудного до вступу вироку у законну силу слід залишити попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, відповідно до поданої ним заяви (а.с. 162) підлягає залишенню без розгляду.

Речовий доказ по справі -гумовий шланг, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Жмеринського РВ УМВС (а.с.77-78) підлягає знищенню.

Судових витрат по справі не встановлено.

Відповідно до ст.65 КК України, керуючись ст.ст. 323, 324, 337 КПК України 1960 року, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.171 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 510 (п»ятсот десять) грн.

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.125 ч.1 КК України і призначити покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 510 (п»ятсот десять) грн.

У відповідності із ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_1 міру покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п»ятдесят) грн.

Речовий доказ по справі - гумовий шланг, який знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Жмеринського РВ УМВС (а.с.77-78), знищити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Запобіжний захід щодо засудженого до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Справа № 444/2586/14-к

Провадження № 1-кп/444/163/2014

Дата добавления: 2015-07-10