Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.

26.08.2014 року між обвинуваченим та кожним з потерпілих були укладені угоди про примирення, у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даних угод потерпілі та підозрюваний, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 1 ст. 172 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Також вказаними угодами визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_8 у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В угодах передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угод про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є кримінальним правопорушенням невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також з'ясовано, що потерпілі цілком розуміють наслідки затвердження даних угод, передбачені ст.473 КПК України,

Суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.

Також судом встановлено, що умови даних угод відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України таКримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про примирення між обвинуваченим та кожним з потерпілих, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоди від 26 серпня 2014 року про примирення укладені між обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 гривень).

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Дата добавления: 2015-07-10