Народний секретаріат - це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 р. постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Самостийники украинские политические деятели, которые входили в в разные укр. партии и организации с целью пропаганды самостоятельности Украины, подняли восстание в Киеве в 1917 году не согласившись с решением УЦР о принятии второго универсала. Активными деятелями были Отамановский, Михновский и др.

Украинизация армии – процесс создания самостоятельных украинских воинских единиц, начавшийся в ходе революции 1917 года. Были созданы украинские формирования им. П. Полуботка, им. Б. Хмельницкого.

Рада Народних Міністрів УНР - найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української Народної Республіки, Уряд республіки. З 15(28).6.1917 урядом України був Генеральний Секретаріат УЦР-УНР, який IV Універсалом УЦР від 11 (24). 1.1918 перетворено на Раду Народних Міністрів УНР. На території України функціонувала до проголошення 29.4.1918 Української Держави та в період Директорії УНР.

Народний секретаріат - це перший робітничо-селянський уряд радянської України, створений у грудні 1917 р. постановою Центрального Виконавчого Комітету Рад України.

Регіональні республіки:

Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка Таври́ди (рос. Советская Социалистическая Республика Тавриды, також була відома як Таврійська Радянська Соціалістична Республіка) — штучне напівдержавне утворення, радянська республіка, що існувала у Криму у березні-квітні 1918 року. Входила до складу РРФСР. 19 і 21 березня 1918 року

Доне́цько-Криворі́зька Радя́нська Респу́бліка — радянська республіка, організована на території Донецько-Криворізького басейну. Проголошена 11 лютого 1918 року на четвертому обласному з'їзді Рад робітничих депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові.

Оде́ська Радя́нська Респу́бліка була проголошена 20 лютого (7 лютого за старим стилем) 1918 р. після перемоги повстання більшовиків, анархістів та лівих есерів та проголошення 3 січня (21 грудня за новим стилем) 1918 р. Одеси «вільним містом»^[1]. Республіка зі столицею в Одесі охоплювала території Бессарабської та Херсонської губерній.

Вільне козацтво — добровільна військова організація українського селянства часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років. Виникли у процесі розвалу царської армії у навесні 1917 року з метою захисту сіл, а згодом і Української держави, в умовах зростання громадського безладу й бандитизму. Формування загонів Вільного козацтва розпочалося у квітні 1917 року в Звенигородському повіті на Київщині. На козацькому з'їзді у Звенигородці було прийнято такі постанови:

• Вільне козацтво організовано для оборони вольностей українського народу та охорони ладу;
• Вільне козацтво є територіальною військовою організацією, до якої мають право вступати громадяни повіту, не молодші 18 років;
• Не можна приймати до організації людей, ворожих українській справі, а також тих, хто мав кримінальні злочини;
• Всіма справами організації завідують ради козацької старшини;
• Командна старшина є виборною.

Кошовим отаманом Звенигородського повіту (коша) було вибрано Семена Гризла, курінними отаманами волостей: Гусаківської — Смоктія, Кальниболотської — С. Гризла, Лисянської — Сороку, Тарасівської (Керелівської) — Шевченка, Княжанської — Шаповала. На з'їзді було розроблено організаційну структуру, що копіювала давній козацький устрій, — з Генеральною козацькою радою та наказним отаманом на чолі, з козацькою старшиною: осавулом, писарем, хорунжим, скарбником.

Здобутки УЦР.

Прорахунки УЦР.

• Створено передумови для національно-куль- турного розвитку України • Національні меншини отримали право націо- нально-персональної автономії • Були продовжені державотворчі традиції українського народу • Залучення до політичного життя великих мас українства, набуття досвіду політичної бо- ротьби • Пробудження національної самосвідомості • Розпочато процес соціально-економічних перетворень • Демократизація суспільно-політичного жит- тя • Було закладено основи мирної зовнішньої по-літики України

Ігнорування такого важливого чинника в дер- жавотворчому процесі, як армія • Не вдалося налагодити рівноправні відносини із сусідніми і великими державами, домогти- ся справжнього міжнародного визнання • Непослідовність у реалізації соціально-еконо- мічної політики • Сліпе слідування соціалістичній доктрині • Не вдалося сформувати дієвого державного апарату, налагодити постачання міст продо- вольством, забезпечити порядок і законність • Не вдалося нейтралізувати соціальну демаго- гію більшовиків • Захопленість ідеєю федералізму, намаганнявтілити її в життя за будь-яких обставин

Дата добавления: 2015-07-08