Читайте также: |
|
Задачі розвитку і розташування виробництва характеризуються значною розмірністю, зумовленою високим ступенем деталізації задач такого роду. Ця специфіка не дозволяє отримувати універсальні моделі, які можна було б застосовувати для різних галузей виробництва одночасно. Однак, важливим моментом дослідження таких задач є методи їх розв'язування, придатні для всіх задач поточного виробничого планування в межах певного об'єднання. Значна деталізація, з одного боку, дійсно призводить до збільшення розмірності моделі, та з іншого одночасно дозволяє отримати специфічний вигляд матриці задачі.
Нехай розглядається об'єднання підприємств, при побудові моделі функціонування якого використані такі позначення:
k – індекс підприємства, що входить до об'єднання (k = 1, 2, …, K);
jk – індекс виду продукції, що виробляється на k -тому підприємстві (jk = 1, 2, …, nk);
ik – індекс «власного» ресурсу підприємства k (ik = 1, 2, …, mk);
i – індекс виду ресурсу, загального для підприємств об'єднання (i = 1, 2, …, m);
Xk – вектор випуску продукції k -тим підприємством (розмірністю nk × 1);
Bk – вектор запасів локальних ресурсів ik, що споживаються k -тим підприємством (розмірністю mk × 1);
– вектор запасів загальних ресурсів і (розмірністю m × 1);
Мk – вектор питомого прибутку від випуску продукції k-тим підприємством (розмірністю 1 × nk);
Ak – матриця коефіцієнтів (норм) затрат локальних ресурсів на випуск продукції k -тим підприємством (розмірністю mk × nk);
– матриця коефіцієнтів (норм) затрат загальних ресурсів на випуск продукції k -тим підприємством (розмірністю m × nk);
Використання уведених позначень дозволяє скласти математичну модель об'єднання в такому вигляді:
(10.1)
(10.2)
(10.3)
(10.4)
Структура задачі поточного планування на рівні об'єднання дає змогу розділення її на окремі під-задачі зі значно меншою розмірністю та їх взаємопов'язане розв'язування в рамках ітеративного процесу. Для знаходження остаточного розв'язку можна застосувати різні методи. Розглянемо деякі з них.
Метод розкладання Данціґа-Вулфа. Метод передбачає розкладання вихідної задачі (10.1)-(10.4) на локальні задачі окремих частин об'єднання (підприємств) і головну задачу (об'єднання в цілому), пов'язуючи ці задачі.
Модель головної задачі виглядає так:
(10.5)
(10.6)
(10.7)
(10.8)
. (10.9)
де lk – індекс (номер) базисного плану k -того підприємства (lk = 1, 2, …, Lk); – вектор випуску продукції k -того підприємства за базисним планом lk (розмірністю nk × 1);
– вектор витрати загальних ресурсів на весь випуск (розмірністю m × 1):
; (10.10)
– увесь обсяг прибутку від випуску :
; (10.11)
– питома вага (вклад), з якою базисний план lk підприємства k увійде до плану об'єднання в головній задачі. Тобто, будь-який допустимий план Xk підприємства в задачі об'єднання є лінійною комбінацією (10.9).
Головна задача (10.5)-(10.9) еквівалентна до вихідної задачі (10.1)-(10.4). Слід відзначити, що розмірність головної задачі суттєво менша за розмірність вихідної, оскільки для кожного підприємства вказаний не цілий блок обмежень вигляду (10.2), а всього одне обмеження вигляду (10.7), яке описує підприємство гранично агреговано.
Метод дворівневого планування Корнаі-Ліптака. В даному методі ітераційний процес оптимізації планів розвитку об'єднання в цілому і підприємств зокрема базується не на коригуванні двоїстих оцінок ресурсів і продукції, а на коректуванні запасів ресурсів для підприємств і завдань з випуску продукції у натуральному вираженні згідно з аналізом і порівнянням граничних ефективностей їх використання на підприємствах.
Нехай вихідна задача має той самий вигляд (10.1)-(10.4). Увівши поділ векторів запасів загальних ресурсів за підприємствами
, (10.12)
де – вектор запасів загальних ресурсів, виділених k -тому підприємству, отримаємо такий вигляд задачі:
(10.13)
(10.14)
(10.15)
(10.16)
Задача (10.13)-(10.16) автоматично розпадається на секторні задачі, які для кожного k -того підприємства матимуть такий вигляд:
(10.17)
(10.18)
(10.19)
(10.20)
Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Теоретична частина | | | ХАРАКТЕРИСТИКА ХОЛОДНОГО ЦЕХА |