Хід визначення. 1. Зважити з точністю до 0,01 г 25 г молока (або відміряти 25 мл піпеткою і помножити на

1. Зважити з точністю до 0,01 г 25 г молока (або відміряти 25 мл піпеткою і помножити на густину молока) і внести його у мірну колбу на 500 мл.

2. Додати до половини колби дистильовану воду, 10 мл розчину рідини Фелінга, 4 мл 1 н розчину NaOH. Суміш перемішувати після додавання води і кожного реактиву.

3. Вміст колби довести до мітки водою при температурі 20 °С, перемішати, залишити на 30 хв.

4. Рідину, яка відстоялась, відфільтрувати у суху колбу через складчастий паперовий фільтр, видаляючи перші 10-20 мл фільтрату.

5. 50 мл фільтрату (2,5 г молока) перенести піпеткою у конічну колбу на 250-300 мл з притертою чи гумовою пробкою. Внести піпеткою чи із бюретки 25 мл 0,1 н розчину йоду і повільно, при безперервному перемішуванні, додати із бюретки 37,5 мл 0,1 н розчину NaOH. Закрити колбу пробкою, залишити ц у темному місці на 20 хв при температурі 20 °С.

6. Додати до розчину 8 мл 0,5 н розчину HCl і відтитрувати йод, який виділився, 0,1 н розчин Na₂S₂0₃ спочатку без додавання індикатора, до отримання світло-жовтого розчину.

7. Додати 1 мл 1%-ного розчину крохмалю і продовжити титрування вмісту колби краплями до моменту, коли від однієї краплі розчину N328203 зникне синє забарвлення.

8. Для контролю в іншу таку ж колбу відміряти піпеткою 25 мл 0,1н розчину йоду, 25 мл води і додати при безперервному перемішуванні 37,5 мл 0,1 н розчину NaОН. Закрити колбу пробкою і залишити її у темному місці на 20 хв при температурі 20 °С. Визначення проводити як і для першої колби.

Масову частку лактози (%) розрахувати за формулою:

L = 0,01801 (V₁ - V) 100 0,97 / G = 0.699 (V₁ - V), де

V₁, - кількість 0,1 н розчину Na₂S₂0₃, яка пішла на титрування йоду у контрольному досліді, мл;

V - кількість 0,1 н розчину Na₂S₂0₃, яка пішла на титрування йоду при визначенні у фільтраті, мл;

G - кількість молока в 50 мл фільтрату (2,5 г);

0,97 - поправка, встановлена емпірично;

0,01801.- кількість лактози, яка відповідає 1мл 0,1н розчину йоду, г.

Контрольні питання

1. Якими методами визначають в молоці кількість сухої речовини (СР) і сухого знежиреного молочного залишку (СЗМЗ)?

2. В чому полягає суть методу визначення вмісту жиру в молоці кислотним методом?

3. Які фактори впливають на точність аналізу визначення вмісту жиру в молоці?

4. Поясніть суть методу визначення масової частки жиру турбодиметричним методом.

5. Техніка визначення загального білка і казеїну у молоці формольним методом.

6. Охарактеризуйте на чому ґрунтується визначення вмісту білка у молоці на рефрактометрі ІРФ-464.

7. Чим зумовлюється кислотність свіжовидоєного молока?

8. Які методи використовують для визначення кислотності молока? їх суть.

9. Техніка визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло.

10. Поясніть суть йодометричного методу визначення лактози в молоці.

Завдання 1. Виписати формули для розрахунку масової частки сухої речовини у молоці та сухого знежиреного молочного залишку.

Завдання 2. У запропонованих пробах молока визначити вміст жиру кислотним методом.

Завдання 3. Визначити вміст загального білка і казеїну у пробі молока одним із відомих Вам методів.

Завдання 4. Визначити кислотність свіжовидоєного і молока, що зберігалось 1, 2, 3 доби. Зробити висновки.

Тема 6. Молоко як полідисперсна система

Обладнання: мікроскоп (об'єктив 8 і 40, окуляр 15), мікрометрична лінійка, предметні та накривні скельця, камера Горяєва, мірні колби на 250 мл, піпетки на 1 мл.

6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом

1. Мікроскоп з окуляром-мікрометром слід установити на збільшення 300-500 разів.

2. У стаканчику змішати 5 мл молока з 25 мл води.

3. Скляною паличкою перенести краплю розбавленого молока на предметне скло і накрити накривним скельцем. Препарат помістити на столик мікроскопа.

4. Проглянути під мікроскопом краплю розбавленого молока. Порівняти розміри жирових кульок, видимих у полі зору.

5. Замалювати поле зору мікроскопа у робочому зошиті.

6.2. Визначення кількості жирових кульок

Кількість жирових кульок визначають за допомогою лічильної камери Горяєва. Площа квадратика дорівнює 1,25 мм². Сітка розділена на 16 квадратиків. Підрахунки ведуться при збільшенні у 120 разів (об'єктив 8, окуляр 15).

Дата добавления: 2015-07-16