Методика визначення.

1. Лічильні камери і покривні скельця промити теплою водою з милом, сполоснути декілька разів чистою водою і протерти чистою м'якою тканиною. Установити мікроскоп.

2. Молоко ретельно перемішати, переливаючи його із ємкості у ємкість, уникаючи піноутворення. У мірну колбу ємкістю 250 мл налити до половини дистильованої води, а потім 1 мл молока. Вміст колби перемішати, довести водою до мітки і знову перемішати. Із кожного зразка молока готують три розведення. А із кожного розведення - два препарати. Із кожної проби молока повинні отримати шість препаратів.

3. Приготувати препарат для підрахунку жирових кульок - краплю розбавленого молока нанести на сітку камери Горяєва, обережно накрити її покривним скельцем і залишити у спокої на 20 хв.

4. Препарат помістити під об'єктив мікроскопа і підрахувати кількість жирових кульок, які знаходяться у 5 квадратиках, розміщених по діагоналі (4 - по кутах і один - у центрі сітки).

5. Із 5 відрахунків визначити середню кількість кульок, які знаходяться в одному квадратику (а), і помножити цю величину на кількість усіх квадратиків (16а). Об'єм усіх квадратиків камери Горяєва складає 0,004 мм \ Звідси в 1 мл (1000 мм³) буде міститись 16а 1000/0,004 жирових кульок.

Якщо молоко розбавлене у 250 разів, то формула для розрахунку кількості жирових кульок (М) в 1 мл молока має такий вигляд: N = 16 а 1000 250/0,004 = а 1000 000 000 = а 10⁹.

6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок

Діаметр жирових кульок визначають у тих же препаратах, у яких підраховували їх кількість.

Методика визначення.

1. Установити мікроскоп на збільшення у 600 разів (об'єктив 40, окуляр 15 з мікрометричною лінійкою). Ціна поділки лінійки повинна бути попередньо точно установлена за об'єктивом-мікрометром. Із кожного зразка молока проглянути 6 препаратів і вибрати по одному, найбільш характерному полю зору.

2. У полі зору мікроскопа виміряти діаметр і підрахувати кількість кульок з однаковим діаметром.

3. Розрахувати середній діаметр жирових кульок для кожної проби за формулою:

Д = , де

Д - середній діаметр жирових кульок (мкм);

Д₁, Д₂, Д_n - фактичний діаметр жирових кульок (мкм);

С₁,С₂, С_n - кількість жирових кульок з однаковим діаметром;

А - загальна сума виміряних жирових кульок.

4. Розрахувати середній об'єм жирових кульок за формулою:

V= , де

V - об'єм жирових кульок (мкм³);

Д - середній діаметр жирових кульок (мкм),

π = 3,14.

Приклад.

Номер проби	Розподіл жирових кульок за величиною діаметра, коли ціна поділки мікрометричної лінійки - 2,5 мкм
1,25	2,5	5,0	7,5	10,0	12,0
					-
			ІЗ
Всього

Середній діаметр жирових кульок:

Д = 1,25 • 34 + 2,5 • 83 + 5,0 • 74 + 7,5 • 31 +10 • 6 34 + 83 + 74 + 31 + 6 = 912,5 = 4,0 мкм

34 + 83 + 74 + 31 + 6 228

Середній об'єм кульок: V =

Контрольні питання:

1. Які розміри жирових кульок?

2. Яке практичне значення має розмір жирових кульок?

3. Яка існує залежність між розмірами жирових кульок і їх кількістю?

4. Як змінюється кількість жирових кульок протягом лактації?

5. Здатність до відстоювання жирових кульок різних розмірів.

Завдання 1. Розглянути під мікроскопом краплю розбавленого молока. Порівняти величину жирових кульок, видимих у полі зору. Замалювати поле зору мікроскопа у робочому зошиті.

Завдання 2. Визначити кількість жирових кульок, їх діаметр і об'єм.

Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока

7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (ГОСТ 25228-82)

Стандарт поширюється на молоко і вершки з масовою часткою жиру не більше 40%.

Метод грунтується на дії етилового спирту на білки молока та вершків, які повністю або частково денатуруються при змішуванні однакових об'ємів молока або вершків зі спиртом.

Припади і реактиви. Баня водяна; термометри скляні ртутні з діапазоном вимірювання від Одо 100°С з ціною поділки шкали 1 С і від 0 до 55°С з ціною поділки 0,1°С; піпетки на 2мл; бактеріологічні чашки; склянки хімічні на 50 і 100 мл; годинник пісочний на 2 хв; ареометри для спирту; спирт-ректифікат або синтетичний технічний; дистильована вода.

Молоко для визначення термостійкості за алкогольною пробою досліджують при температурі 20±2°С. Пробу вершків перед аналізом підігрівають на водяній бані до температури 40-45°С, перемішують і охолоджують до температури 20±2°С.

Водний розчин етилового спирту готують відповідно до вимог таблиці 6.

Дата добавления: 2015-07-16