Хід визначення. У стаканчик наливають близько 20 мл молока і нагрівають на водяній бані до 35-40°С

У стаканчик наливають близько 20 мл молока і нагрівають на водяній бані до 35-40°С. У підігріте молоко вносять 1,0-1,5 мл 10%-ної оцтової кислоти. Для осадження казеїну пробу залишають на 10 хв. Потім піпеткою з ваткою на кінці відбирають 2 мл відстояної сироватки і переносять у пробірку. Сюди ж додають 1 мл реактиву Неслера. Вміст пробірки перемішують, спостерігаючи за зміною кольору суміші. Одночасно ставлять контрольну пробу з натуральним сирим молоком.

Поява в пробірці лимонно-жовтого забарвлення свідчить про наявність аміаку в кількості, яка характерна для натурального молока. Поява жовтого, жовто-оранжевого забарвлення свідчить про підвищений вміст аміаку, що вказує на можливу фальсифікацію або порушення санітарних умов одержання молока.

Зміну забарвлення суміші спостерігають протягом перших 1-2 хв. Чутливість методу - 6-9 мг % аміаку.

8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (ГОСТ 24067-80)

Метод грунтується на взаємодії добавленого в молоко пероксиду водню з калію йодидом, при цьому виділяється йод, який дає з крохмалем синє забарвлення.

Припади і реактиви. Ваги лабораторні 4 класу точності на 200г; піпетки на 1 мл з ціною поділки 0,1 мл і склянки хімічні на 150 і 200 мл; колби конічні на 100 і 250 мл; циліндри на 100 і 500 мл; сірчана кислота, ч.д.а. густиною 1830-1835 кг/л; калію йодид, ч.д.а.; крохмаль; вода дистильована.

Для аналізу готують розчин сірчаної кислоти на дистильованій воді (1:3).

Для приготування крохмального розчину калію йодиду 3 г крохмалю розчиняють у 20 мл води і приливають до 80 мл кип'яченої води. Після охолодження до крохмального розчину додають 3 г калію йодиду, розчиненого у 5-10 мл дистильованої води. Крохмальний розчин калію йодиду зберігають у холодильнику і періодично перевіряють кип'ятінням з молоком на відсутність синього забарвлення.

Дата добавления: 2015-07-16