Хід визначення. В заглиблення молочно-контрольної пластинки (МКП-1) вносять 1 мл молока та 1 мл

В заглиблення молочно-контрольної пластинки (МКП-1) вносять 1 мл молока та 1 мл мастидину або 1 мл універсалу. Суміш перемішують скляною, пластмасовою чи дерев'яною паличкою протягом 15-ти с. Якщо реакцію проводять на пластинці МКГІ-2,то молоко з реактивом змішують горизонтальним обертанням пластинки.

Реакцію враховують за ступенем утворення желеподібного згустку.

На пластинці МКП-1: негативна реакція - однорідна рідина (-), сумнівна реакція - сліди утворення желе (±), позитивна реакція - ясно виражений згусток, який частково або повністю викидається з луночки пластинки паличкою при перемішуванні (+).

На пластинці МКП-2: негативна реакція - утворюється однорідна суміш (-), сумнівна реакція - під час обертання пластинки на дні луночки помітні тонкі пластівці без тенденції утворення згустку (+), позитивна реакція - поява слабкого або тугого згустку, що швидко утворюється, збирається при обертанні у центрі луночки (+).

Використання 5%-ного розчину димастину, 2%-ного розчину мастидину і 12,5%-ного розчину універсалу при дослідженні молока, одержаного з кожної чверті вим'я окремо.

Робочий розчин димастину готують розчиненням 5 г порошкоподібного димастину у 100 мл дистильованої або прокип'яченої води. Розчин 2%-ного мастидину одержують розведенням 10%-ного мастидину у 5 разів (до 100 мл 10%-ного мастидину додають 400 мл води). Розчин 12,5%-ного універсалу готують розведенням універсалу, який випускає промисловість, у 8 разів водою (до 100 мл універсалу додають 700 мл води).

Хід визначення.

В кожне заглиблення молочно-контрольної пластинки з відповідної чверті вим'я надоюють по 1 мл молока і додають 1 мл 5%-ного розчину димастину, або 2%-ного розчину мастидину, або 12,5%-ного універсалу. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою протягом 30 с при реакції з димастином і 15-20 с при використанні мастидину і універсалу. Реакцію враховують за густиною желе в такому ж порядку, як і при використанні 10%-ного мастидину.

Проба відстоювання. Використовують молоко, яке дало позитивну реакцію з димастином або мастидином.

Техніка проведення. В пробірки наливають по 10-15 мл молока, одержаного з кожної чверті молочної залози, і переносять його на 16-18 год. у холодильник при температурі 4-10°С. Після закінчення цього часу враховують результати. Молоко здорових корів має білий або злегка синюватий колір, без осаду. В молоці корів, хворих на мастит, на дні пробірки утворюється осад. У деяких випадках молоко стає водянистим з невеликим шаром вершків, які можуть бути тягучими. Висота осаду у відстояному молоці 0,1 см і більше або наявність пластівцеподібних, тягучих вершків вказує на позитивний результат проби.

8.2. Контроль натуральності молока

Молоко вважається фальсифікованим, якщо з нього частково знятий жир або додані сторонні речовини (вода, збиране молоко, сода, мийні речовини, формалін, антибіотики та ін.).

8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком

Для визначення натуральності молока необхідно знати густину, вміст жиру і сухого знежиреного молочного залишку в дослідній і стійловій пробах. Стійлову пробу відбирають на фермі протягом 2 діб після аналізу дослідної проби.

Ступінь розведення молока водою визначають за формулами:

В = або

В =

Ступінь розведення молока збираним молоком визначають за формулами:

ЗМ =

Ступінь розведення молока водою і збираним молоком (подвійна фальсифікація) визначають за формулаи:

Д = 100 −

В = 100 − де

В - кількість води, доданої до молока, %;

СЗМЗ-СЗМЗ₁ - вміст знежиреного молочного залишку відповідно у стійловий i дослідній пробах, %;

Р, Р₁ - густина молока відповідно у стійловий i дослідній пробах, °А;

ЗМ - кількість доданого збираного молока, %;

Ж, Ж₁ - вміст жиру в молоці відповідно стійловий i дослідній пробах,

%;

Д - загальна кількість води i збираного молока, доданих до молока, %.

8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином i метиленовим блакитним (ГОСТ 23454-79)

Стандарт поширюється на молоко i включає методи визначення інгібуючих речовин, до яких відносять антибіотики, формалін, пероксид водню та інші мийні, дезінфікуючі та консервуючі речовини.

Для проведення аналізу відбирають 50 мл молока середньої проби, яку можна зберігати у холодильнику при температурі 6-8°С не більше доби.

Методи ґрунтуються на відновленні резазурину i метиленового блакитного при розмноженні в молоці чутливих до інгібуючих речовин термофільних стрептококів.

Визначення інгібуючих речовин з резазурином

Припади i реактиви. Автоклав вертикальний або горизонтальний; редуктазник або водяна баня, що забезпечують регулювання температури від 30 до 50°С; ваги лабораторні другого класу з ціною поділки не більше 0,001 г; термометри скляні рідинні від 0 до 100°С; пробірки скляні (висота 150 i діаметр 16 мм); колби мipні на 200 мл; штатив для пробірок, тара скляна на 200 мл; пробки гумові конусі; резазурин за нормативно-технічною документацією, молоко збиране стерильне; тест-культура колекційна; препарат сухий для контролю визначення інгібуючих речовин у молоці за нормативно технічною документацією; вода дистильована; термостат, що забезпечує температуру в межах 30-50°С з допустимими відхиленнями ±1°С від заданої; холодильник побутовий.

Дата добавления: 2015-07-16