Оброблені продукти, «оброблене» життя

У завдання йоги харчування не входить усунення з нашого життя всіх продуктів, що піддаються обробці. Навпаки, вона призначена для пошуку ступеню обробки, що відповідає нашому способу життя, фактичному та бажаному. Аби вести сучасне життя, без оброблених продуктів не обійтись. Різні види діяльності потребують різних продуктів і видів обробки. Приміром, термічно оброблені злаки повністю були відсутні у раціоні людині аж до останніх приблизно 12 тисяч років, але деякі експерти стверджують, що ця їжа сприяє напруженій розумовій роботі, завдяки якій колись походив розвиток первісної людини[56]. Таким чином, вирощування злаків, ще одна віха цивілізації, також привело до виникнення цивілізованого способу життя людей. Це пояснення виглядає цілком правдоподібне.

Термічно оброблені й вирощені людиною продукти харчування відносять до категорії слабко оброблених. На жаль, більшість людей сьогодні вживають їжу, яка піддалась набагато більш інтенсивній обробці. Її крайній прояв – це фасовані та рафіновані харчові продукти, результат хімічної, високотермічної обробки, зіпсовані синтетичними добавками, перевезені через материки й океани – приводить до способу життя, який лише деякі можуть назвати здоровим. Чимало дегенеративних захворювань, якими страждають люди у наш час, викликані харчуванням продуктами інтенсивної обробки, але це не єдиний наслідок. Не забувайте принцип карми: з чим ми погоджуємося, харчуючись продуктами, що піддалися інтенсивній обробці?

Раціон, що складається з оброблених продуктів, – це невід'ємна складова «обробленого» життя. У сучасному суспільстві всі ми у тій чи іншій мірі ведемо таке життя, в якому притаманною нам стихійністю керують соціальні, економічні та політичні сили. Почасти це твердження справедливе і для стародавніх племінних спільнот. Але сьогодні життя багатьох людей настільки «оброблене», що вони втрачають будь-який зв'язок з його метою. Тільки вдумайтесь: яка головна причина, за якою люди дедалі частіше їдять вже готову їжу – заморожені напівфабрикати, блюда, що замовлені у ресторані навинос або подані в експрес-закусочних? Зручність. А ось і відповідне визначення зручності: те, що роблять за нас інші. Магазини товарів повсякденного попиту, англійською – convenience stores (буквально «зручні магазини»): хтось інший заздалегідь вибрав для вас обмежений асортимент продуктів і привіз їх у певне, зручне для вас місце. Продукти швидкого приготування, знову ж таки «зручні» (напівфабрикати): хтось приготував їх за вас. Вся зручність зводиться до того, що сторонні люди щось роблять для вас. Те, що раніше ми робили самі, тепер ми доручаємо іншим і платимо їм за це. Ми навіть наймаємо людей, котрі виховують наших дітей. Чому? Тому що це ефективно, тому що ми не можемо дозволити собі витрачати час. Ми дуже зайняті. Нашим часом дедалі більш керують, направляють його на вузький діапазон видів діяльностей – таких, як робота, дорога від дому до роботи, і так далі. Переважають обов'язкові види діяльності, а спектр додаткових, які ми можемо вибирати самі, неухильно звужується, набуває поверховість. Воля зводиться до безглуздого вибору між супермаркетами «Кей-Март» або «Уол-Март», торговою маркою А чи Б, каналом NBC або CBS, можливістю водити «тойоту» або «форд». При цьому ми вже не маємо права голосу в значних сферах життя, у нас немає навіть власних думок і бачення – так, у голові у нас вже кимось оброблені думки та бачення, що спрощені для нашої зручності. Ось що я розумію під «обробленим» життям.

Масове виробництво, яке застосоване до життя та їжі, робить прісним і позбавленим смаку те, що колись було різноманітним, унікальним, непередбачуваним. Аби трохи скрасити життя, ми присмачуємо продукцію масового виробництва такими оманливими розвагами, як заняття спортом, Санта Клаус, шопінг, висока мода, світські плітки, поїздки до Діснейленду, телесеріали, нові машини, комп'ютери та меблі. А в їжу масового виробництва ми додаємо інгредієнти, які надають їй більш багатий смак і викликають більш широкий спектр відчуттів: концентровані підсолоджувачі, глютамат натрію, міріади хімічних добавок, що випускаються харчовою промисловістю. У точній відповідності з надмірною стимуляцією нашого життя ці добавки привносять у смак їжі поверхневу, нічим не підкріплену пікантність й гостроту. Поживна складова, серцевина, суть життя зникла. Точно так само як телереклама бреше, прирівнюючи моду і щастя до марки одягу, насичений смак (і колір) добавок в обробленій їжі бреше організму, обіцяючи достаток поживних речовин, яких у цій їжі просто немає. У натуральній їжі смак і запах служать маркерами, які невіддільні від внутрішнього складу, завдяки їм організм отримує всі відомості про їжу. Наприклад, етил-2-метил-бутират присутній в яблуці не просто так: це невід'ємна складова всього біохімічного комплексу, що утворює яблуко[57]. Окремо взятий у вигляді ароматизатора до готової їжі, етил-2-метил-бутират обіцяє організму яблуко, але так і не виконує обіцянку. Все життя стикаючись з такими обманами, тіло перестає довіряти смаку їжі та втрачає здатність за смаком і запахом знаходити їжу, що корисна для здоров'я. На щастя, можна відновити цю здатність, уникаючи глютамат натрію і штучних смакових і ароматичних добавок, а також зосередивши увагу на більш яскравих і складних смаках натуральних продуктах[58].

На завершення аналогії з життям відзначимо, що таке ж відчуття обману викликають у нас візуальні образи успіху, радості й щастя, що не узгоджуються з реальністю. Кінцевою реакцією стає цинізм, звичка вважати, що у світі немає нічого справжнього і ніщо у ньому не має значення. Корисна та ж порада, яку я дав щодо їжі: відчуття справжнього ми повернемо собі тільки у тому випадку, якщо будемо уникати уявних «ароматизаторів» і «смакових добавок» до життя та повернемося до простих і природних радощів природи, сім'ї, самотності, друзів, гри і творчої роботи.

Дата добавления: 2015-09-03