Обробка харчових продуктів

Торгівлі дістається найжорсткіша частина фрукта, шкірка та серцевина, бо її руки на рідкість незграбні [49].

Генрі Девід Торо

Прихильники правильного харчування ведуть непримиренну боротьбу проти обробки харчових продуктів, при якій цілісні продукти перетворюються на денатуровані, мляві, неповноцінні сурогати. Харчова промисловість позбавляє продукт властивих йому від природи якостей і додає у нього речовини, не призначені в їжу людині. З точки зору йоги харчування, обробка може також змінити або замаскувати початковий смак їжі, спотворюючи уявлення організму про неї. Оскільки приготування їжі – це один із видів обробки, дехто із фахівців виступає навіть за сироїдіння – образ харчування наших доісторичних предків і нинішнє харчування наших найближчих біологічних родичів, великих людиноподібних мавп.

До обробки харчових продуктів належить не тільки те, що відбувається безпосередньо на підприємствах харчової промисловості. Наприклад, транспортування продуктів теж відноситься до обробки. Генетичне модифікування і навіть традиційну селекцію можна назвати попередній обробці. До цієї ж категорії ми віднесемо будь-яку підготовку ґрунту, внесення добрив, боротьбу з бур'янами, догляд за полем і навіть обрізку плодового дерева. А коли продукт доходить до нашої кухні, ми ріжемо його, вичавлюємо сік, варимо або піддаємо його іншій обробці. Згідно з цим чітким визначенням, майже уся їжа, яку ми їмо, у деякому сенсі – продукт обробки, єдиний виняток – це натуральні продукти, що зібрані у природному середовищі. Більшість овочів і фруктів піддають сильній обробці, навіть коли за ними ретельно доглядають покоління фермерів. Ці плоди разюче відрізняються від плодів дикорослих родичів. Строго кажучи, ми їмо по-справжньому необроблену їжу тільки тоді, коли збираємо дику ожину або жуємо зелень зірваної у дворі кульбаби[50].

Справді, промислова обробка не сприяє збереженню енергії продукту. Біла мука та шліфований рис менш поживні, ніж їх цільні аналоги. Навіть при слабкій обробці, яку ми називаємо приготуванням, їжа втрачає ферменти та водорозчинні вітаміни[51]. Такі дикорослі продукти харчування, як кульбабки, часто містять набагато більше вітамінів і мінеральних речовин, аніж культурні рослини – наприклад, шпинат. Враховуючи ці факти, дехто наполягає на харчуванні виключно сирими, необробленими продуктами. Інші дієти, наприклад палеолітична («дієта печерної людини»), намагаються імітувати спосіб харчування наших предків, мисливців і збирачів, які жили у гармонії з природою. Основна думка така: ми будемо набагато здоровішими, якщо станемо харчуватися так, як нам судилося, вибирати продукти, що створені спеціально для нас мільйонами років еволюції. Більше ніякі тварини не піддають їжу обробці – так у чому ж відмінність людської фізіології?

Але при більш пильному вивченні у цій логіці виявляються слабкі місця. Повернемося до поняття «симфонії вібрацій». Для якого способу життя і стану буття призначене сироїдіння або палеолітична дієта? З якою симфонією вібрацій вона гармонує?

Дата добавления: 2015-09-03