Дієти й адекватна самооцінка

Коли люди вперше дізнаються про йогу харчування, у багатьох відразу ж виникає запитання: а вона допоможе мені скинути вагу?

Підійдемо до відповіді на нього поступово, перш помітивши, що вона вказує на недовіру до тіла та протистояння з ним. Тіло нарощує жир не через некомпетентність або помилково. Навпаки, збільшення у вазі – це оптимальна реакція на фізичні й емоційні умови, в яких існує тіло. Якщо ми змусимо його позбутися жиру, але не змінимо умови, через які він утворився, ми, по суті справи, вимагатимемо від тіла кардинальних змін. Заради іміджу або уявлень про те, як має виглядати тіло, ми жертвуємо благополуччям, до якого тіло прагне інстинктивно.

Таке відношення суперечить основоположному принципу йоги харчування, суть якого – шанування тіла та довіра до нього. Ми повинні цілком довіряти сигналам тіла, навіть якщо вони суперечать загальноприйнятим правилам здорового харчування. Необхідно приготуватися до того, що нам доведеться довіряти істинному голоду, навіть якщо під ним мається на увазі вживання більш простої, а може, і більш насиченою поживними речовинами їжі.

Але як правило, йога харчування допомагає задовольнятися невеликою кількістю їжі, оскільки її смак удається повністю відчути, а саму їжу – увібрати цілком. Однак такий спосіб харчування легко перекрутити, сприйняти як методику зниження кількості споживаних калорій. Можна подумати: «Я буду ретельно жувати й смакувати їжу, у підсумку з'їм менше, аніж зазвичай, – от і добре!» Біда у тому, що процес пережовування та смакування їжі ми перетворюємо на самоціль, а йогу харчування – на засіб її досягнення та повинність. Дуже швидко ви взагалі втратите бажання дотримуватися її правил – з побоювання, що будете їсти занадто мало. Вам доведеться битися з власним апетитом, а не довіряти йому.

Люди з надмірною вагою майже напевно схуднуть, дотримуючись порад із цієї книги, але в ідеалі зниження ваги не повинно бути ні метою, ні навіть мотивацією. Така мотивація необхідна лише у тому випадку, коли ми діємо вольовим методом. Йога харчування розрахована не на застосування сили волі, а на задоволення, що приносить їжа. Ваше завдання – прислухатися до потреб організму та задовольняти їх, а все інше, чи то втрати або збільшення ваги, залежить від тіла, інтелект якого на порядок вище аніж у бадьорої людини.

Але дозвольте! Як може ожиріння бути хоч скільки-небудь розумним або свідчити про благополуччя людини? Усім відомо, як небезпечна для здоров'я навіть помірна повнота. «Що за нісенітниця! – Швидше за все, думаєте ви. – Я точно знаю, що буду щасливий, якщо хоч трохи схудну. Я стану більш енергійним, рухливим і здоровим. Що у цьому поганого?» Так, надмірна вага явно не входить до вашого набору уявлень про щасливе життя. Але зовнішній вигляд вашого тіла нерозривно пов'язаний із вашим нинішнім способом існування. Це доречна й адекватна реакція організму на те, як ви живете і ким є.

Коли я закликаю вас довіритися істинному голоду організму, будь ласка, зрозумійте, що цей голод – сама по собі реакція або адаптація до зовнішніх матеріальних і психологічних умов, в яких ви живете. Іноді умови, при яких ожиріння є реакцією, що закладені у нас генетично. Невеликий відсоток товстих людей є навіть у племінних співтовариствах, що вживають традиційну їжу в помірних кількостях. Дуже можливо, що природа задумала вас саме таким, яким ви є зараз, і що змінити фігуру у цьому житті вам не вдасться[31]. З цим доведеться змиритися. Але частіше надмірна вага виявляється реакцією на подробиці біографії, що поховані у глибинах підсвідомості і тим не менш досяжні й піддаються змінам. Йога харчування – це шлях до відкриття цих обставин, які покриті таємницею. Якщо ви зміните ставлення до їжі, невід'ємну приналежність свого способу життя у цьому світі, така адаптація, як зайва вага, втратить актуальність. Але навіть у цьому випадку першим кроком повинна стати адекватна самооцінка.

Корисно задуматися над тим, що багато людей з надмірною вагою їдять не більше, аніж інші. Деякі навіть наполегливо стверджують, що їдять зовсім мало. Зрозуміло, вага зростає у залежності від споживання калорій, але ця причина може бути не єдиною. Якщо тіло та душа вирішили, що повнота – це доречна реакція на даний набір психологічних, духовних і фізичних зовнішніх умов, вони задіють будь-які механізми, що необхідні для досягнення цього стану. Один із цих механізмів – це посилення апетиту, інший – відраза до фізичної діяльності, а іноді й зниження швидкості основного обміну речовин. Існують привабливі психологічні теорії надмірної ваги. Одна із них – це феномен «армування», або «психологічного захисту», коли людина ховається у панцирі з жиру, а іноді й м'язів, відгороджується від світу. Повнота може бути також проявом неусвідомленого рішення бути непривабливим для протилежної статі. Згідно з народним китайським повір'ям, помірне збільшення ваги, особливо у середньому віці, асоціюється з процвітанням і добробутом, немов багатство саме липне до кісток.

Якими б не були конкретні причини, як тільки підсвідомість вирішила, що тіло має стати товстим, вона обов'язково знайде спосіб домогтися цього. А коли обставини, реакцією на які з'явилося ожиріння, зникнуть, зайві кілограми розтануть, як за помахом чарівної палички. Таку втрату ваги можна приписати різкому зниженню апетиту або інших причин. Навіть якщо комусь вдається сісти на дієту, втриматися на ній і зберегти певну вагу, ця дієта напевно зобов'язана успіхом іншим життєвим рішенням. Інша людина, котра зазнала невдачу з тією ж дієтою і яка засуджує себе у слабовіллі, насправді просто бореться із собою: ця дієта не відповідає жодним змінам у її житті. Набагато краще просто дозволити організму вирішити, коли сідати на дієту, і вірити у те, що вона спрацює, коли дозволять життєві обставини.

У попередньому розділі («Як відрізнити потребу від хворобливої ​​пристрасті») я пояснював, наскільки гігантським повинен бути стрибок віри, аби схвалити будь-яке своє рішення, що стосується їжі. Схваліть його, пройміться ним, і зміни відбудуться самі собою[32]. Той же принцип можна застосувати не тільки до харчування, але й до усіх наших думок, слів, вчинків, способу життя у світі. Особливо важко дотримуватися його у нашому суспільстві, коли справа стосується зовнішнього вигляду тіла. З моїх учнів, ровесників студентів коледжу, щонайменше половина чоловіків і майже 90 % жінок стурбовані тим, як виглядає їхнє тіло. Вони часто зляться на власне тіло за зайвий жир. Або, що ще гірше, звинувачують себе за слабкість, вважаючи, що якась інша вада – жадібність, лінощі і тому подібне є причиною їх повноти. Варіантів два: або «з моїм тілом щось не так», або «зі мною щось не так» [33].

Такий спосіб мислення настільки поширений у нашому суспільстві, що я вирішив запропонувати альтернативну програму зниження ваги у три етапи, – програму, в яку закладено повагу до способу існування тіла. Як ви побачите з першого ж етапу я просто жартую, називаючи її «програмою зниження ваги», хоча саме такий найбільш вірогідний результат. Так чи інакше, йога харчування орієнтована у першу чергу на людей, котрі страждають ожирінням або відчувають потребу у зниженні ваги.

Етап 1: Перш за все, відмовтеся від усіх надій і очікувань на те, що завдяки цій програмі ви скинете вагу. Цей крок найбільш важливий. (Якщо ви не у змозі щиро виконати його, можете переходити до наступного розділу.) Усвідомте, що ви повинні цінувати та поважати своє тіло незалежно від того, скільки воно важить. Зрозумійте, що зовнішній вигляд вашого тіла – це його мудра реакція на обставини, можливо навіть недоступні вашому розумінню. По-справжньому змиріться з тим, який ви. Не приховуйте від себе особливості своєї зовнішності. Роздягніться, встаньте перед дзеркалом і спочатку зверніть увагу на все, що заслуговує критики й осуду. Нічого не намагайтеся прикрасити. Проведіть інвентаризацію недоліків, вивчіть їх. Але займаючись самокритикою, зростите у собі тепле й дивне почуття вдячності по відношенню до тіла, яке намагається з усіх сил і в будь-яких умовах робить героїчні вчинки, пристосовуючись до обставин. Згадайте, скільки винесло ваше тіло – і все ж таки воно живе, дихає, продовжує адаптуватися. Не заважайте вдячному трепету пробуджуватися та посилюватися. Якщо стан вашого тіла заподіює вам фізичний біль, тоді тим більше варто гідно оцінити його героїзм. Починати роботу за програмою необхідно тільки з відвертості та поваги до власного тіла.

Етап 2: Застосовуйте принципи вибору та поглинання їжі, що описані у цій книзі, особливо у середині, починаючи з розділу «Основний принцип», аби «полюбити своє тіло та полюбити себе». Сумлінно зосередьтесь, прислухаючись до голоду свого тіла. Якщо ви слухаєте тіло, коли воно вимагає: «Їж!», швидше за все, ви підкорятиметесь і наказу «Не їж!». Шанобливе ставлення до його сигналів увійде у звичку. Повага до тіла не повинна бути чим-небудь обумовленим.

Етап 3: А тепер перейдемо до фізичного навантаження. Назвемо цей комплекс «йогою вправ». Рух приносить людському тілу радість, але, на жаль, у нашому суспільстві прийнято називати його «тренуваннями» або «навантаженнями»[34]. Мета йоги вправ – заново відкрити для себе цю радість. Якщо називати вправи «навантаженням», від них так і підмиває ухилитися; якщо ж вправи – це ​​задоволення, тоді їх ніщо не завадить виконувати. Чимало колишніх спортсменів відмовляється від тренувань тому, що беруть до уваги тільки значні навантаження (без праці немає плоду). «Не люблю вправи», – кажуть люди, але як же щодо приємних фізичних рухів? Виберіть ту форму фізичної активності, що вам подобається і яка легко досяжна; більшості людей підходить ходьба. Не ставте рекорди у швидкості та тривалості. Нехай вашою метою буде просто ходьба, хоча б протягом декількох хвилин. Але й не обмежуйте себе: якщо захочете займатися ходьбою не хвилину, а набагато більше – будь ласка. Довіртеся своєму тілу. Людям бракує руху не тому, що їм не подобається ходьба, катання на велосипеді, танці або йога, а скоріш тому, що їм нібито не вистачає часу. Але про це нагадує розум, а не тіло. А довід розуму навіть позбавлений логіки. При будь-якій зайнятості можна викроїти одну хвилину. Або цілих п'ять. І навіть якщо ви нездорові, знайдеться вид руху, що вас порадує. Можна ходити зовсім повільно, можна виконувати нескладні вправи на розтяжку. П'ять або хоча б одна хвилина на день – набагато краще, аніж нічого; і потім, якщо вам сподобаються заняття, незабаром ви будете займатися не п'ять хвилин, а довше. Задоволення – це більш надійний союзник, аніж сила волі.

Етап 4: От і все! Якщо ви страждаєте надмірною вагою і ведете сидячий спосіб життя, ці прості правила напевно допоможуть вам скинути вагу. Йога харчування і вправ набагато ефективніша, аніж будь-яка традиційна програма зниження ваги, оскільки в її основі лежить задоволення, а не самодисципліна. Якщо вам подобається ваш образ харчування та руху, навіщо від них відмовлятися? Від вас вимагається лише нагадати собі про те, що вам приємно. Це єдиний вольовий вчинок, без якого не обійтися. Здійсніть його, і зміни стануть незворотними.

Вищевикладена програма почасти парадоксальна, оскільки першим пунктом у ній значиться прохання забути про зниження ваги. Але у тому-то і сіль. Придбавши звичку довіряти собі, ми станемо уважніше прислухатися до сигналів організму, що вимагає їжі (або, навпаки, відмовляється від неї), фізичної активності, належного відпочинку. Якщо людина хвора або страждає надмірною вагою, то аж ніяк не з вини нерозумного тіла, і якщо вона і надалі буде ставитися до тіла як до ворога, їй ніколи не вийти з нинішнього стану назовсім.

Я уточнюю «назовсім», оскільки обмеження та жертви допомагають на деякий час скинути вагу. Як правило, можна утримувати вагу нижче природної вольовим методом (поки не підведе сила волі – див. перший розділ). Але навіть вона не завжди ефективна: деколи вага залишається стабільною і навіть зростає, незважаючи на різке скорочення кількості споживаної їжі. Більше того, кінця цій битві не передбачається. Так навіщо воювати з самим собою? У житті є багато інших занять.

Ваша вага – це не просто випадковий результат дієти або способу харчування, якого ви дотримуєтеся. Він нерозривно пов'язаний зі способом життя вашого нинішнього втілення у цьому світі. Якщо не зміняться глибинні обставини, тіло навряд чи змінить форму навіть на час. Прихильники дієт знають про це не з чуток: після завершення дієти вага повертається до колишнього значення. Для деяких людей повнота – це їх доля, вона закладена генетично. Для інших зайва вагу – це неминучість, її зникнення і поява у той чи інший момент життя нез'ясовні. Але причина повноти більшості – це мудра реакція тіла, яку можна усвідомлено змінити.

Дата добавления: 2015-09-03