Лекція 1. Контролінг: сутність, функції, види та основні завдання

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет «ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ»

Кафедра «АНАЛІЗ І КОНТРОЛІНГ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«КОНТРОЛІНГ»

(для студентів денної та заочної форми навчання

спеціальності 6.030509 «Облік і аудит», 6.030504 «Економіка підприємств»)

2011 рік

Контролінг: конспект лекцій (для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання спеціальності 6.030509 «Облік і аудит», 6.030504 «Економіка підприємств») / І.О. Криворотько. – Мелітополь: ТДАТУ, 2011. – 154 с.

Розглядаються питання впровадження на підприємствах контролінгу, висвітлюються теоретичні і практичні питання прийняття управлінських рішень на базі управлінського обліку.

Рецензент:

Головний бухгалтер ТОВ «Приазов’є» Гейдт О.П.

к.е.н., доцент кафедри облік і аудит Сахно Л.А.

Затверджено на засіданні кафедри «Аналіз і контролінг» від «___» ______________ 20___ р. (Протокол № ___).

Затверджено на засіданні методичної ради факультету «Економіки та бізнесу» від «___» ____________________ 20__ р. (Протокол № ___).

ВСТУП

Створюючи передумови повної економічної самостійності, ринкова економіка висуває тверді фінансові й економічні вимоги до підприємств – працювати ефективно і рентабельно. Обов'язкова умова цього курсу – повне використання внутрішніх можливостей на основі діючої системи внутрішнього обліку і звітності.

Автори підручника «Контролінг – основа управління бізнесом» Л.А. Сухарева і С.Н. Петренко підкреслюють, що внутрішньогосподарський облік відбиває процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему одержання, обробки й узагальнення інформації для прийняття на її основі управлінських рішень і може ідентифікуватися як система контролінгу.

Контролінг – нове явище в теорії і практиці сучасного управління, що з'явилось на перехресті економічного анализу, планування, управлінського обліку і менеджменту.

Контролінг переводить управління підприємством на новий якісний рівень, координує й направляє діяльність служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативних та стратегічних цілей. Одне з найважливіших завдань контролінгу – це управління прибутком підприємства. Це тому – основне місце в контролінгу займають витрати: їх види, місця виникнення та принципи управління ними.

Головним елементом системи контролінгу є управлінський облік, йому в цьому курсу присвячено більше уваги, ніж плануванню, економічному аналізу й менеджменту, що вивчаються студентами як окремі дисципліни. Таким чином, контролінг забезпечує цілісний погляд на діяльність підприємства в минулому, сьогодні й майбутньому, комплексний підхід до вирішення проблем підприємства.

Студенти вивчають цю дисципліну після засвоєння курсів бухгалтерського обліку, аудиту, менеджменту, економіки підприємств, маркетингу, статистики, економічного аналізу, планування.

Програмою охоплені всі модулі, наведені в стандарті освітньо–професійної підготовки студентів, а також додаткові розділи: методи калькулювання витрат, розподіл накладних витрат між продукцією та центрами витрат.

ЛЕКЦІЯ 1. КОНТРОЛІНГ: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

Мета: засвоєння еволюції розвитку контролінгу, його мети, задач та функцій

1.1. Передумови формування і розвитку контролінгу та проблеми термінології

1.2. Концепція контролінгу і причини його появу на сучасних підприємствах

1.3. Мета, задачі і функції контролінга

1.4. Оперативний і стратегічний контролінг

1.5. Місце і роль контролінга в управлінні підприємством і формування контролінгової інформації

Література: [2, C. 15-18], [3, C. 6-45], [11, C. 146]

1.1. Передумови формування і розвитку контролінга та проблеми термінології

Історичні зведення і докази виникнення й існування контролінга свідчать про його зародження при королівських дворцах Англії і Франції. Потім деякі функції керування відокремилися, що призвело до утворення окремих систем у сфері керування підприємством, таких як системи планування, системи внутрішнього контролю, а в ній – як головна складова частина – внутрішній аудит. Робота цих систем у більшості розвинутих європейських країн задовольняє інтереси і потреби менеджерів у керуванні підприємством і контролінг як такий не має там першорядного значення. Навпаки, в США і Німеччині значимість його все підвищується, що зв'язано з історичними особливостями розвитку облікових систем, а також економічними труднощями і проблемам в оподатковуванні цих країн.

Передумови формування і розвитку контролінга як інформаційної системи були визначені історично. Професор Соколов Я.В., досліджуючи проблеми теорії й історії обліку, з цього приводу пише, що наділення головного бухгалтера контрольною функцією (1895р.) дозволило йому «...бути суддею осіб як тих, що приймають управлінські рішення, так і виконуючі їх. Це приводить до того, що в головного бухгалтера виникає можливість здійснювати ще одну важливу функцію, вона називається дорадчою». Ця дорадча функція і є не що інше, як контролінг.

Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Однак, уже на початку двадцятого століття стало ясно, що традиційний облік не повною мірою задовольняє потреби керування в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології й організації виробництва. Відзначаючи недоліки бухгалтерского обліку, учені порізному трактували його роль у керуванні і, в частності, у керуванні витратами і результатами. Однак, єдині були в тому, що бухгалтерський облік не може одночасно з інформаційною функцією володіти ще властивостями аналітичного і контрольного характеру.

Однією з фундементальних робіт, що відображують прагнення до вироблення вищевказаної концепції явилося дослідження Стукова С.А. «Система виробництва і контролю», у якому автор узагальнює передовий досвід (вітчизняний і закордонний) організації виробничого обліку за раціональним використанням ресурсів.

У визначенні виробничого обліку, сформульованому Стуковим С.А., простежуються основні елементи формованої концепції інформації і керування, томущо автор підкреслює наступне: «На додаток до бухгалтерського обліку, що головним чином задовольняє нестатки зовнішніх органів і органів загальнодержавної статистики... з'являється якісно новий вид обліку – виробничий облік, що, в основному, на базі бухгалтерського обліку повинний синтезувати елементи усіх видів господарського обліку, а також елементи економічного аналізу, що забезпечить можливість активного спостереження за величиною, напрямком, доцільністю й ефективністю витрати виробничих ресурсів», і далі: «...виробничий облік – це якісно нове явище, результат синтезу частини бухгалтерського обліку, що ресурсо-контролюючої частини, бухгалтерського обліку (при збереженні ведучої його ролі), оперативно-технічного, статистичного обліку й елементів економічного аналізу і навіть майбутніх господарських подій».

Наступний етап розвитку контролінга зв'язаний, насамперед, з розробкою механізмів калькулювання перемінних витрат і обліку по центрах відповідальності. У результаті цього в системі бухгалтерського обліку була сформована окрема підсистема, що використовувала не тільки грошові виміри і була орієнтована не на потреби калькулювання продукції, а на прийняття поточних управлінських рішень.

У зв'язку з швидкими змінами в навколишньому середовищі і необхідністю передбачення майбутнього відбувається посилення ролі стратегічного керування. Якщо до цього контролінг був орінтован тільки на оперативне керування виробництвом, то тепер він реалізує і стратегічні цілі підприємства.

В міру розвитку контролінга відбувається його наукове обґрунтування. Виходять статті, книги про контролінг.У США в 1931р. був заснований Інститут Контролерів Америки.

Інтерес до контролінгу, як до одного з нових напрямків інформаційно-економічного розвитку підприємства, обумовлюється в зв'язку з появою численної перекладної літератури з питань фінансів, обліку, ціноутворення й ін. При цьому існує неоднозначність трактувань, що характеризують внутрішній зміст цього поняття, наприклад: «управлінський облік», «контролінг»,»внутрішньогосподарський облік». Одні автори і перекладачі вважають приведені поняття й стоячі за ним об'єктивні явища господарської практики західних підприємств рівнозначні по змісту, інші - навпаки.

Очевидним є те, що не можна відривати поняття і терміни від національного ґрунту. Незважаючи на походження слова «контролінг» від англ. «tocontrol» - контролювати, керувати, в англомовних країнах використовується термін «управлінський облік», хоча працівників, у чиї обов'язки входить формування інформації для керування називають контролерами. У теорії і практиці керування німецькими підприємствами відсутнє поняття «управлінський облік». Бухгалтерія чітко підрозділяється на фінансову і виробничу, тому запозичили з англійської мови термін «controllіna» і позначили їм якісно нове явище в керуванні підприємством.

Слід зазначити, що особливістю розвитку західного обліку в сучасних умовах є його модифікація в складні системи керування підприємством. У залежності від того, як будуть називатись ці системи, вони будуть існувати й розвиватись під впливом реальних факторів.

Якщо визнати, що внутрішньогосподарський облік відбиває процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему одержання, обробки й узагальнення інформації для прийняття на її основі управлінських рішень, то дана система керує підприємством будучи зорієнтована на досягнення не тільки оперативних цілей у вигляді одержання прибутку того або іншого розміру, але і на глобальні стратегічні цілі (виживання підприємства, збереження робочих місць, проведення антикризової політики і т.д.).

Система контролінга – це принципово нова концепція інформації і керування, яку можна визначити як обліково-аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, що забезпечує як оперативне, так і стратегічне керування процесом досягнення цілей і результатів діяльності підприємства. Однак, якщо звернутися до теорії і практики німецьких підприємств, то можна відзначити, що найважливішою складовою частиною контролінга є управлінський облік.

Виходячи з цього, слід зазначити, що система внутрішньогосподарського обліку відбиває всі ознаки обліково-аналітичної системи і може ідентифікувати як система контролінга.

Особливий імпульс до переосмислення проблем розробки концепції інформації і керування був створений і з прийняттям Указу про необхідність реформування системи обліку і статистики в Україні. А поява такого терміна, як «управлінський облік» послужило початком дискусії про правомірність перенесення даної ідеї на наш національний ґрунт. У періодичній пресі з'являється ряд статей, у яких, поряд з розглядом проблем можливості реалізації ідеї системи контролінга, дискутуються питання щодо правомірності розподілу бухгалтерського обліку на управлінський і фінансовий.

У відношенні подібних проблем необхідно відзначити, що для розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський досить основ немає. По-перше, навряд чи можна керувати без наявності фінансової інформації, а по-друге, коли мова йде про інформаційне забезпечення усього поля управлінських рішень, то можливості бухгалтерського обліку, навіть необхідним образом рекоструйованого з метою керування, обмежені через відсутність як належного методологічного забезпечення, так і аналітико-математичного апарата на стику з іншими функціями керування (планування, аналіз, контроль). Тому,коли мова йде про формування управлінської інформації,то мається на увазі фінансова інформація, оброблена відповідним образом для цілей керування і доповнена даними не фінансового характеру.

Виходячи з вищесказаного, очевидним є той факт, що більш правомірним варто визнати не розподіл бухгалтерського обліку на управлінський і фінансовий, а зміна акцентів, коли в контурах традиційної системи нагромадження обліково-фінансової інформації частина її,необхідним образом деталізована з метою керування, буде інформаційним блоком учетно-аналитичної системи керування.

1.2. Концепція контролінгу і причини його появи на сучасних підприємствах

Сучасний стан ринку припускає постійне ускладнення орієнтації підприємства, що веде не просто до зростання ролі керування їм, а до якісних змін у всій структурі і методах управління. У цих жорстких умовах, перед керівниками все частіше встає задача не допущення банкрутства і запобігання кризової ситуації. При цьому контролінг являє собою систему забезпечення виживаємості підприємства на етапах оперативного і стратегічного керування. Функціонування даної системи забезпечується шляхом послідовної реалізації її концепції, що представлена на рис.1.1.

Рис. 1.1. Модель концепції інформації і керування - контролінг

Виходячи з представленої на рисунку моделі концепції інформації і керування можна говорити про її орієнтацію на різні функції керування. Процес орієнтації відбувається шляхом орієнтації традиційних методів обліку, аналізу, планування, контролю в єдину систему обробки інформації для прийняття рішень.

З огляду на вищевикладене виділимо основні причини появи на сучасних підприємствах такого нового напрямку обліково-економічної роботи як контролінг:

1.нестабільність як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх і світових ринках і т.д.), так і внутрішніх (обсяги виробництва, заборгованості по зарплаті, пошук надійних партнерів і постачальників) факторів висувають додаткові вимоги до системи керування підприємством;

2. необхідність пошуку усе більш нових і доконалих систем керування, що забезпечують гнучкість і надійність функціонування підприємства. А це, у свою чергу припускає вироблення механізмів координації у середині системи керування;

3. істотні зміни в організації і методології системи інформаційного забезпечення;

4. відсутність коментарів різних варіантів управлінських рішень.

Таким чином, функціонування системи контролінга як концепції інформації і керування вимагає уточнення її формулювання, визначення мети і функцій даної системи.

1.3. Мета, задачі і функції контролінга

Окремою задачею контролінга є правильна організація руху інформаційних потоків на підприємстві з метою їхньої оптимізації, тобто одержання тільки тієї інформації, що може бути корисна в прийнятті управлінських рішень.

Варто врахувати, що діяльність системи контролінга ефективна і доцільна там, де функції керування делеговані окремим підрозділам і службам. Саме на це звертають увагу Манн Р., Майэр Э., вказуючи на відмінні особливості контролінга «...контроль і керування з боку поступаючись місцем самоконтролеві і самоврядуванню, головною задачею яких є підвищення відповідальності кожного окремого працівника».

Отже, координуючи, інтегруючи і направляючи діяльність усієї системи керування. Підприємством на досягнення поставлених цілей, контролінг виконує функцію «керування керуванням», тобто є механізмом саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотний зв'язок у контурі керування.

З огляду на вищесказане, позначимо мету функціонування даної системи. Вона полягає в забезпеченні прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причиннонаслідкових зв'язків при зіставленні виторгу від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрат, а також вживання заходів по регулюванню виниклих відхилень в оптимізації співвідношення «витрати-прибуток».

Ціль системи контролінга визначає основні її функції. Серед фахівців, що займаються проблемами контролінга, немає чіткої і єдиної думки по даному питанню. Так, наприклад, Штрайт Б., Петрик Е. дотримується тієї точки зору, що контролінгу властиві функції планування, контролю, регулювання й інформаційна функція. Професор Івашкевич В.Б. зупинявся лише на трьох основних, на його думку, функціях контролінга: інформаційної, контрольної, функції керування.

Ні з однієї, ні з іншої точки зору, на наш погляд, не можна погодитися повною мірою, оскільки головним аргументом при виділенні комплексу функцій системи контролінга є суть концепції і ціль системи. Виходячи з визначення системи контролінга, суттю якого є інтеграція окремих елементів функцій керування (обліку, аналізу, контролю, планування), випливає, що даній системі властиві функції:

-інформаційна, котра виявляється у виробленні контролінгової інформації для керування, за допомогою трансформації даних (інформаційних потоків), що надходять у відділ контролінга;

- обліково-контрольна, котра використовується при зіставленні планових і фактичних величин для виміру й оцінки ступеня досягнення мети, встановлення припустимих границь відхилень від заданих параметрів, інтерпритації причин відхилень і виробленню пропозицій для їхнього зменшення;

- аналітична, суть якої виявляється у виробленні основних підконтрольних показників, що дозволяють оцінити ефективність роботи підприємства, у визначенні ступеня впливу різних факторів на величину кінцевого результату, у виробленні заходів щодо усунення і запобігання відхилень, що мають місце, у майбутньому, у розрахунку прибутковості і доцільності тієї або іншої комерційної справи;

- функція планування, ціль якої – координація окремих виробничих планів стосовно загального плану в рамках як короткострокового, так і довгострокового планування, складанню бюджету, виробленню планової і цільової інформації.

Не можна погодитись з тим, що окремі фахівці наділяють систему контролінга ще й управлінською функцією, аргументуючи це тим, що керування підприємством є сферою задач менеджменту і без контролінга говорити про реальне керування підприємством неможливо. Наслідком подібних тверджень є те, що поняття «менеджмент» і «контролінг» рівнозначні або близькі до цього.Однак далі вони приходять до твердження, що контролінг не приймає особистої участі в керуванні підприємством. У зв'язку з цим виникає питання: у чомуж виявляється управлінська функція контролінга?

Критичний аналіз різних точок зору з цього приводу приводить нас до думки про те, що контролінг реалізує не управлінську, а скоріше, що коментує функцію менеджменту. Виробляючи альтернативні варіанти в прийнятті управлінських рішень, контролінг підготовляє широкий спектр можливих шляхів реалізації намічених цілей з обґрунтуваннями і коментарями кожного.

Він представляє інформацію для:

- визначення стратегії і планування майбутніх процесів і результатів діяльності підприємства;

- контролю за поточною діяльністю;

- оптимізації витрат;

- оцінки ефективності діяльності;

- зниження суб'єктивності в процесі прийняття управлінських рішень.

При цьому, право вибору того або іншого пропонованого варіанта залишається все-таки за керівником підприємства.

Отже, специфічна функція контролінга виявляється саме в тім, що не беручи участь у самому процесі керування, він надає велику допомогу керівництву в самому прийнятті ефективних управлінських рішень. Виражаючись образно, керує не беручи участь у керуванні. Логіка міркувань привела до того, що поряд з перерахованими функціями контролінгу ще властива коментуюча функція, що є специфічною функцією даної системи.

Визначення пріоритетності тієї або іншої функції також не носить конкретного характеру. Розгляд аналітичної функції як пріоритетної підразумівається тим, що аналіз показників виявлення причинно-наслідкових зв'язків є основою функціонування системи контролінга. Іншими словами, серцем контролінга є аналіз, однак без надходження кисню в організм, тобто необхідної інформації, весь механізм коштує. Тому інформаційна функція, що забезпечує весь процес руху і розвитку системи контролінга носить споконвічний характер. Але варто пам'ятати, що незалежно від того, чи існує контролінг на підприємстві (це може бути просто група співробітників, що займаються аналітичною роботою) чи ні – насущні фінансові і господарські проблеми підприємства диктують необхідність «робити контролінг». Тому усі функції контролінга мають першорядне значення.

Однак ці функції необхідно розглядати з позицій функціонального керування. У цьому випадку простежується залежність корисності функцій керування і причасності контролінга до реалізації кожної функції.

1.4. Оперативний і стратегічний контролінг

Виходячи з вищесказаного необхідно визнати, що контролінг є одним з основних елементів, що формують систему керування підприємством. При цьому сучасний менеджмент розділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). А виходить, контролінг як система містить у собі два основних аспекти (підсистеми): стратегічний і оперативний. Порівняльна характеристика даних видів контролінга представлена в таблиці 1.1.

Сутність оперативного контролінга полягає у формуванні засобів і методів ефективного керування поточним цілям підприємства, що можуть бути визначені як прибутковість і ліквідність.

Таблиця 1.1

Дата добавления: 2015-07-20