Характеристи об’єктів контролінга

Об’єкти управлінського обліку	Характеристика об’єктів
Виробничі ресурси, що забезпечують працю людей у процесі господарської діяльності підприємства	- Основні фонди – це засобу праці (машини, устаткування, виробничі будинки і т.д.); їхній рух, стан і використання; - Нематеріальні активи – об’єкти довгострокового вкладення (право користування землею, комп’ютерні програми, ліцензії і т.д.); їхній рух, стан і використання; - Матеріальні ресурси – предмети праці, що піддають обробці за допомогою засобів праці
Господарські процеси і їхні результати, що відбивають єдинство витрат і результатів у ході здійснення виробничої діяльності підприємства	- Організаційний процес: участь у формуванні організаційної структури підприємства; організація руху інформаційних потоків між відділами і службами підприємства з прямою і зворотним зв’язком, що забезпечує дієвість усіх функцій керування; - Процес постачання: забезпечення виробництва сировинними ресурсами, допоміжними матеріалами, запасними частинами, їхньому збереженню, а також маркетингова діяльність, зв’язана з цими процесами; - Процеси виробництва: процеси, обумовлені технологією виробництва продукції, операції по севершенствованию выпускаеомой продукції і розробці нових видів товарів; - Процес збуту: збутова операції, засновані на результатах маркетингових досліджень по формуванню збуту продукції, контроль якості продукції, що випускається.

Класифікація об’єктів контролінга повинна відповідати основного цілям керування. Виходячи з цього, їхнє угруповання може бути представлена в різних интерпритациях, що відповідають запитам менеджерів рівнів керування підприємством.

Тим часом, споконвічним елементом діяльності будь-якого підприємства є витрати, що вже зроблені або тільки плануються. За розміри затрат на підприємстві несуть відповідальність менеджери різних рівнів керування (центрів відповідальності). Отже, об’єктами контролінга є витрати і центри відповідальності.

2.2. Поняття витрат і необхідність їхньої класифікації

У вітчизняній економічній літературі терміни «витрати», «затрати» і «собівартість» сприймаються як синоніми. У бухгалтерському обліку і фінансово-господарському контролі ринкової економіки правильна анногоація понять спрямована на достовірне формування фінансового результату (прибутку і збитку). Найбільш узагальнюючим поняттям, що відноситься як до витрат, так і затрат, сприймаються іздержки. Під іздержками розуміється грошовий вимір суми витрат, використовуваних з якоюсь метою. Такої точки зору притримується відомий американський дослідник Ентоні Р., який ототожнює поняття «іздержки» і «собівартість».

Витрати – анно невизначене слово в керуванні, що визначається сумою витрат, понесених підприємством (господарюючим суб'єктом) у момент придбання товарів або послуг. Воно уживається в безлічі різних значень. Слово «cost» (вартість, витрати, витрати) здобуває більш анног значення, коли воно супроводжується визначенням: прямі витрати; непрямі витрати і т.д.

Для розуміння того, як керувати витратами і які вигоди вони за собою спричинять, необхідна научно-обоснованная класифікація витрат. Класифікація не виконує формальну роль, а є найважливішим елементом для побудови системи керування витратами і прийняття управлінських рішень.

Закордонна практика дає різні методи класифікації витрат, що використовуються в системах обліку витрат і керування ними (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Дата добавления: 2015-07-20