Порівняльна характеристика оперативного і стратегічного контролінга

Ознака	Оперативний	Стратегічний
Оріентація	В основному врутрішнє середовище підприємств	Зовнішнє і внутрішнє середовище підприємств
Ціль	Забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при зіставленні виторгу від реалізації і витрат	Забезпечення виживаємості. Проведення антикризової політики, недопущення виникнення банкрутства. Спрямованість на потенціал успіху
Задачі	- керівництво при плануванні і розробці бюджетів (поточне й оперативне планування); - визначення вузьких і пошук слабких місць для тактичного керування; - визначення всієї сукупності підконтрольних показників відповідно з встановленими поточними цілями; - порівняння планових і фактичних показників підконтрольних результатів і витрат з метою виявлення причин, винуватців і наслідків відхилень; - аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів; - мотивація і створення систем інформації для прийняття поточних управлінських рішень.	- участь у встановленні кількісних і якісних цілей підприємства; - відповідальність за стратегічне планування; - розробка альтернативних стратегій; - визначення критеріїв зовнішніх і внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів; - визначення вузьких і пошук слабких місць; - визначення основних підконтрольних показників відповідно з встановленими стратегічними цілями; - порівняння планових і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців і наслідків даних відхилень; -аналіз впливу відхилень на виконання стратегічних планів; -аналіз економічної ефективності.

Сутність стратегічного контролінга полягає в забезпеченні виживаємості підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, що може бути охарактеризований як шанси і ризики.

На практиці існує тісний зв'язок між оперативним і стратегічним контролінгом. При стратегічному постачанні питання завжди домінує питання оперативного здійснення або навпаки – оперативні проблеми прибутковості можуть бути не побаченими при зневазі стратегічним постачанням питання. Цей взаємозв'язок завжди носить фундаментальний характер.

Отже, основне значення контролінга полягає в орієнтації системи керування підприємством на досягнення поставлених цілей. Контролінг при цьому є складною конструкцією, що поєднує в собі різні елементи функцій керування і той, що використовує їх у вирішенні задач оперативного і стратегічного характеру. Внаслідок цього, контролінг забезпечує синтетичний, цілісний погляд на діяльність підприємства в минулому, сьогоденні і майбутньому, комплексний підхід до виявлення і рішення проблем, що встають перед підприємством.

1.5. Місце і роль контролінга в керуванні підприємством і формування контролінгової інформації

В умовах становлення ринкових відносин кожне підприємство поза залежністю від форми власності стає економічно і юридично самостійним. Таке положення підприємства як суб'єкта ринкових відносин визначає об'єктивний процес не тільки зростання ролі і значення таких функцій керування, як облік, контроль, аналіз, планування, але і принципового переосмислення їхніх задач.

Кожна з функцій наповнюється новим змістом. У цьому зв'язку особливо актуальним є рішення проблем з'ясування ступеня співвідношення і тісноти взаємозв'язку основних функцій керування як у системі фінансового менеджменту, так і в обслуговуючій її системі контролінга.

Успішна пропозиція поставлених проблем можливо за умови чіткого представлення всієї інформаційної системи керування підприємством і ролі контролінга в цій системі.

Для того щоб зрозуміти місце контролінга в системі керування підприємством, позначимо, що остання представляє формування й організацію всього виробничо-господарського і фінансово-економічного процесу, а також координацію і регулювання різних її елементів. Сутність системи керування фірмою складається у визначенні її політики на тривалу перспективу, координації підрозділів і служб, стратегічної політиці персоналу, рішенні основних задач ведення бізнесу. При цьому окремі стадії управлінського процесу являють собою логічні зв'язки й утворюють комплекс постійноповторюваного управлінського циклу, для якого характерний прямий і зворотний зв'язок. Представлена на рис. 1.2 послідовність стадій управлінського процесу описує його класичну схему і показує, що окремі стадії протікають циклічно.

З усього різноманіття наявних точок зору по відношенню поняття «іформаційна система керування» інтерес представляє підхід, заснований на одній з п'яти американських теорій керування – «Школі управлінського прийняття загальної теорії систем». Її основою є «ієрархія систем і класифікація Боулдинга».

Особливістю даного підходу є те, що підсистема керування, крім традиційного його розуміння, повинна сприйматися ще і як процес прийняття рішень. Тоді інформаційна система керування, одним із блоків якої є контролінг, служить підсистемою, що обслуговує процес прийняття управлінських рішень.

Рис. 1.2. Модель стадій управлінського циклу.

На це ж звертаємо увагу, відводячи споконвічну функцію контролінга інформаційному забезпеченню руководства підприємства. При цьому він розглядає контролінг як концепцію керівництва підприємством, орієнтовану на її довгострокове й ефективне функціонування в постійно мінливих господарських умовах.

Отже, будучи підсистемою в керуванні підприємством, роль контролінга складається в підтримці і наданні допомоги керівникові. А звідси, він складає основу керування на підприємстві і, таким чином, інтегруючи в загальну систему керування підприємством (рис. 1.3).

Підприємство

Рис. 1.3. Система керування підприємством (фрагмент)

На прикладному рівні доцільно створювати цілісні інформаційно-аналітичні системи, що обслуговують процес прийняття рішень по цільовому принципу під рішення визначеної комплексної задачі.

Отже, вищенаведені аргументи дозволяють представити систему керування за допомогою розгляду окремих підсистем, серед яких найбільш цікава підсиситема, що обслуговує управлінський процес. Мова йде про інформаційно-аналитичної підсистемі керування підприємством (рис.1.4), у якій формуються дані для прийняття рішень, зв'язаних з оптимізацією алгоритму «витрати-прибуток».

При цьому формування обліково-економічної інформації на підприємстві повинне здійснюватися таким чином, щоб були задіяні й облікові всі аспекти його фінансово-господарської діяльності. У зв'язку з цим першочерговою задачею контролінга є забезпечення оптимізації взаємозв'язків і залежності інформаційних потоків між всіма основними функціями керування, що дасть можливість одержання релевантної (корисної) інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Підсистема управління іншими видами діяльності (крім економічної)

Підсистема управління ресурсами: - людськими; - матеріальними; - технологічними; - фінансовими; - маркетинговими; - інформаційними

		Підсистема управління процесом прийняття управлінських рішень

Рис. 1.4. Місце контролінга в системі керування підприємством.

Логічною пропозицією вищенаведених аргументів є розгляд даних взаємозв'язків. По історично-бухгалтерській орієнтації (історично було так визначене, що діяльність бухгалтера орієнтувалася тільки на формування облікової інформації; наступним етапом трансформації облікових даних є їхня обробка системою контролінга таким чином, щоб інформація була корисною –релевантною для менеджерів у прийнятті управлінських рішень) контролінг робить інформацію бухгалтерського обліку корисною для прийняття рішень.

Вимоги, що підвищуються, до керівництва підприємством щодо удосконалювання методів керування призвело до необхідності аналізу різних сторін фінансово-господарської діяльності. Ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку як на джерелі інформації, служба контролінга вивчає явище і процеси на підприємстві, виявляє слабкі місця, приводить порівняння фактичних показників із запланованими й аналізує причини відхилень, а також пропонує заходи для поліпшення ситуації на підприємстві. Розробкою концепції ефективного керування контролінг звільняє керівництво від ряду проблем по плануванню, контролеві і забезпеченню інформацією. У його діяльності переважають елементи планування на основі знань процесів на підприємстві і зовнішнього середовища (економічного, технологічного, політико-правового), а також інформаційних технологій.

Отже, знаходячись на перетинанні функцій обліку, контролю, аналізу і планування, контролінг займає собою місце в інформаційно-аналітичної системі керування підприємством. Він синтезує, зв'язує воєдино усі вищевказані функції, інтегрує і координує їх, не підмінюючи собою ні одну з функцій керування, а лише переводячи керування підприємством на якісно новий рівень.

Роль і значення контролінга в системі керування підприємством повинне визначатися ступенем затребуваності інформації, формованою даною системою. У зв'язку з цим, найбільш логічним буде представлення системи контролінга у виді етапів формування контролінгової інформації, отримуємої у результаті трансформації окремих елементів функцій керування.

Визначено послідовність проведення робіт з формування контролінгової інформації, тобто основа для вироблення альтернативних варіантів для прийняття управлінських рішень. Крім того, кожен етап функціонування системи контролінга характеризується ступенем використання окремих елементів функцій керування (обліку, контролю, аналізу, планування) у процесі підготовки контролінгової інформації. Саме ступенем використання окремих елементів функцій керування і визначаються функції, властивій системі контролінга. А звідси, роль системи контролінга в керуванні підприємством визначається реалізацією функцій даної системи.

Виходячи з того, що керівник повинний постійно приймати рішення, реалізація яких дозволить підтримувати підприємство в стані ділової активності, наступний етап вивчення ролі контролінга в системі керування підприємством буде будуватися на тім факті, що здійснення фінансово-господарської діяльності супроводжується прийняттям рішень.

Зміни внутрішнього середовища підприємства, зв'язані з процесом соціально-економічної трансформації (тобто змінами параметрів господарювання, таких як ціни, попит, обсягів виробництва), поставило керівництво підприємства перед необхідністю приймати рішення. При цьому «рішення - це вибір альтернативи. Прийняття рішень-сполучений процес, необхідні для виконання будь-якої управлінської функції».

Оптимальний вихід із ситуації, що створилася, забезпечується за допомогою вироблення визначених рекомендацій для прийняття управлінських рішень, чим почасти займається система контролінга. Щоб сформувати істотні рекомендації з прийняття рішень, необхідно, насамперед, проаналізувати сам процес прийняття рішень: з яких етапів він складається коли і яка інформацію потрібно керівникові, які найбільше розповсюджені помилки, які варто остерігатися. Спробуємо вирішити ці питання шляхом класифікації підходів прийняття управлінських рішень у контролінгу.

Автори роботи «Основи менеджменту» Мескон М.Х. і ін. Групують рішення на запрограмовані і незапрограмовані. Визначення факторів, що впливають на процес прийняття рішень, виробляється ними взалежності від середи прийняття рішень, що традиційно підрозділяється на умови визначеності, ризику і невизначеності. Скористаємося цими даними як класификаційними ознаками прийняття управлінських рішень і розглянемо роль при його орієнтації на ті або інші управлінські рішення.

Представлена на рис.1.5 інформація свідчить про складність і розмаїтність процесу прийняття рішень.

		Управленські рішення

Рис. 1.5. Роль контролінга в прийнятті управлінських рішень.

Відповідно і контролінг, що функціонує як система підтримки прийняття управлінських рішень, повинний орієнтуватися на вироблення визначених критерії в прийняття конкретних рішень у залежності від обраного напрямку.Ці критерії в різному ступені є контрольованими і служать результатом управлінських рішень, що стосується коректування цілей і планів підприємства, а також визначення кола осіб і обсягу робіт з формування необхідної інформації.

Оперативний контролінг визначаються на скільки прийняті управлінські рішення, відносно формування цілей, ресурсів і процесів на підприємстві будуть сприяти підвищенню результативності, ефективності і продуктивності робіт. У залежності від визначеного керівництвом напрямку (типу) прийняття управлінських рішень у сферу задач контролінга входить оптимізація внутрішніх можливостей підприємства, вибір елементів інструментарію і розробка методик їхньої реалізації для виконання поставленої мети.

Контрольні питання:

1. У чому полягає сутність контролінгу?

2. Визначите причини, які спричинили інтерес до контролінгу.

3. Чи можна поставити знак рівності між поняттями «управлінський облік», «контролінг»?

4. Які основні етапи розвитку контролінгу?

5. Вказати, що є предметом контролінгу та які його об’єкти.

6. Дати визначення контролінгу, розкрити його мету і завдання функціонування.

7. Дати порівняльну характеристику методів оперативного і стратегічного контролінгу.

8. Назвіть головні завдання контролінгу.

Дата добавления: 2015-07-20