Основні учасники та їхні функції

1) ініціатор – сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування. Ініціатором може виступати практично кожен з учасників проекту. Та в основному ділова ініціатива повинна виходити від замовника;

2) замовник - м айбутній власник і користувач результатів проекту. Це може бути фізична або юридична особа. Він визначає основні вимоги, масштаб проекту, забезпечує його фінансування, укладає контракти з головними виконавцями, керує процесом взаємовідносин між учасниками;

3) інвестор – сторона, що вкладає інвестиції в проект. Якщо інвестор і замовник не одна особа, то можливі комбінації – третя особа, банк. Інвестор вступає в ділові відносини з замовником, контролює виконання контрактів, здійснює розрахунки по мірі реалізації проекту. Є співвласником того майна, яке залучене за рахунок інвестицій і аж до того часу коли не поверне всі кошти

4) керівник проекту – фіз. особа якій делегують повноваження, щодо реалізації проекту. Склад функцій, прав, повноважень та відповідальності визначаються у контракті з замовником.

5) команда проекту – організаційна структура, яку очолює керівник, створюється на період реалізації проекту. Основне її завдання виконання функцій управління по проекту.

6) контрактор – вступає у відносини з замовником та бере обов’язки по виконанню робіт за контрактом. Ним може бути керівник До його обов’язків входить настпне укладання угод з інвесторами, підрядниками, координація діяльності, прийняття виконаних робіт, оплата праці.

7) проектувальник – юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи у межах проекту.

8) генеральний підрядник – юридична особа, що виконує великий спектр робіт по проекту

9) постачальники – субконтрактори, що здійснюють усі види постачань на контрактній основі

10) ліцензори – видають дозволи, ліцензії на виконання окремих робіт на володіння земельними ділянками напр..

11) органи влади – задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків і зборів, платежів, висуває вимоги до проекту

12) власник земельної ділянки – передає на договірній основі право користування чи володіння зем ділянкою

13) виробник кінцевої продукції по проекту – його мета отримання прибутку від продажу продукції споживачам. Цю роль виконують замовники.

14) споживач кінцевої продукції по проекту – юридичні чи фізичні особи, що виступають користувачам продукції, формують вимоги до якості, попит і за їх рахунок відшкодовуються витрати по проекту і кожен з учасників може отримати свій прибуток.

2. Поняття життєвого циклу проекту. Визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень.

ЖЦ проекту – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту.

Універсальним підходом до визначення робіт, які відносяться до різних фаз і стадій ЖЦ проекту, є підхід Всесвітнього банку. Розглянемо їх докладніше.

І фаза – проектування - включає стадії:

- ідентифікації;

- розробки;

- експертизи.

ІІ фаза - реалізації - включає стадії:

- переговори;

- реалізація;

- заключна оцінка.

Програмою промислового розвитку ООН (UNIDO) запропоновано своє бачення проекту як ЖЦ, що складається з трьох окремих фаз – передінвестиційної, інвестиційної та експлуатаційної. Розглянемо їх докладніше (на прикладі будівельного проекту).

І фаза – передінвестиційна - включає стадії:

1) передідентифікація - визначення інвестиційних можливостей;

2) ідентифікація – вибір цілей (ідеї) проекту, визначення його основних завдань, проведення макро-, мікроекономічного аналізу, розгляд декілька варіантів проекту;

3) підготовки – включає попередню оцінку (складання попереднього ТЕО) та додаткові дослідження;

4) розробки й експертизи – всі обрані варіанти повинні бути описані та пояснені. Мета стадії – дати детальну оцінку наявних проектів та виробити пропозиції щодо фінансування, розробити остаточне ТЕО.

5) детальне проектування – основними роботами на цій стадії є: будівельне планування (пуск і налагодження), календарне планування будівельних робіт, складання плану фінансування, підготовка будівельної документації.

ІІ фаза – інвестиційна - включає стадії:

1) підготовка і проведення тендерів – широке залучення постачальників сировини, матеріалів тощо до участі у проекті;

2) переговори, укладання угод – стадія пов’язана з формуванням правових зобов’язань на основі підписання угод між інвесторами, замовниками, постачальниками, консультантами тощо.

3) інженерно-технічне проектування – підготовка ділянки для будівництва, остаточний вибір технологій, обладнання, затвердження плану графіку будівництва, певних схем, креслень тощо;

4) будівництво – спорудження об’єкту, поставка і монтаж обладнання;

5) виробничий маркетинг – аналіз готовності ринку до появи проектної продукції на ньому, розробка заходів збуту, реклами, стимулювання продаж, цінових стратегій тощо;

6) набір і навчання персоналу – проводиться разом із стадією будівництва. Ця стадія є обов’язковою для великомасштабних проектів.

7) здача в експлуатацію і пуск підприємства (виробництва) – включає такі роботи: перед експлуатаційні перевірки, пробні пуски, експлуатаційні випробування, прийняття.

ІІІ фаза – експлуатаційна - включає стадії:

1) виробнича експлуатація – її завдання – визначити, наскільки результати проекту відповідають поставленим цілям.;

2) заміна й оновлення – є важливою для великомасштабних проектів, бо в момент експлуатації виникає необхідність оновлення процесу, потреба додаткового навчання персоналу тощо;

3) розширення та інновації – ця стадія потрібна тоді, коли є обґрунтована необхідність збільшення кількості проектної продукції.;

4) оцінка проекту – проводиться після його реалізації. Це ретроспективний аналіз усіх виконаних робіт по проекту.

Тривалість проектного циклу не є нормованою величиною і залежить від складу учасників, масштабу діяльності проекту. Для будівництва наприклад передінвестиційна фаза може тривати 1-7 років, а інвестиційна від 0,5 до 4 років.

Чіткого визначення норми для встановлення вартості передінвестиційних досліджень не існує. Ця величина залежить від:

- Масштабу і природи проекту

- Виду проекту, межі, глибини передінвестиційних досліджень

- Категорії замовника та підрядника досліджень

- Часу, зусиль необхідних для збору, обробки та аналізу інформації.

У більшості випадків вартість оцінюється в люд-днях або люд-місяцях. Наприклад стадія перед ідентифікації вимагає 2-3 люд-місяці, стадія попередніх досліджень 6-12 люд-міс, а стадія детальна розробка – 12-15 люд-міс.

Витрати люд-місяць включають

- Оплату праці

- Відрядження

- Складність креслень, різної документації

- Пошта

- Комунікації

- Транспортні витрати тощо

Витрати на передінвестиційні дослідження можуть визначатись у % до вартості проекту. Наприклад дослідження передінвестиційних можливостей та ТО 0,25-1,5%, остаточне ТО для великих проектів 1-3%, малих 0,5-1%.

Витрати на передінвестиційні дослідження фінансуються інвестором, замовником, спільно, або з залученням третьої сторони (банк).

Дата добавления: 2015-07-17