Поняття результативності та ефективності публічного адміністрування. Чинники результативності та ефективності публічного адміністрування.

Результативність - досягнення певної мети управлінської діяльності.

Ефективність управління – повне досягнення реальної та соціально-корисної управлінської мети за мінімальних витрат ресурсів та управлінської енергії, в оптимальний термін з урахуванням обставин зовнішнього та внутрішнього характеру.

Необхідним для аналізу ефективності державного управління є включення умов, за яких може бути досягнуто максимальний збіг результату та цілі, орієнтуючись на ідеальний стан системи. Також необхідно враховувати єдність суб’єкта і його компонентів та об’єкта управління. На ефективність державного управління впливає комплекс економічних, кадрових організаційних, правових, політичних умов.

У публічному адмініструванні при оцінюванні його результативності та ефективності мають порівнюватись:

- цілі, які практично реалізуюютьсяв ньому, з цілями, що детерміновані суспільними запитами

- цілі, які реалізовані в управлінських процесах, з результатами одержаними при об’єктивізації публічного адміністрування

- об’єктивні результати управління із суспільними потребами та інтересами

- суспільні витрати, які пішли на державне управління, з результатами одержаними внаслідок управління

- можливості, що закладені в управлінському потенціалі, із ступенем їх реального використання

5. Формування підходів до соціальної політики. Публічне адміністрування в забезпеченні населення суспільними благами.

Соціальна політика – це система управлінських, організаційних, регулятивних, само регулятивних заходів, дій, принципів і засад, спрямованих на забезпечення оптимального соціального рівня та якості життя, соціального захисту малозабезпечених верств населення, їх соціальної безпеки в суспільстві.

Підходи до реалізації соціальної політики:

1. соціальний підхід – суспільство має гарантувати кожному громадянину доходи, не нижчі за межу малозабезпеченості

2. ринковий – суспільство бере на себе зобов’язання тільки створити умови кожному члену суспільства для виявлення ним економічної активності та одержання доходу

3. комбінований підхід – широка підтримка сімї, материнства, дитинства; проведення активної екологічної політики

Метою соціальної політики держави є забезпечення стабільного, без потрясінь функціонування суспільства, досягнення соціальної злагоди, належного рівня життєдіяльності людей.

У громадянському суспільстві провідною формою організації виробництва та розподілу благ є розвинені ринкові відносини. При цьому як державні організації так і приватні особи та їх обєднання є рівноправними учасниками. Суспільні блага не можливо надати якомусь одному суб’єкту суспільних відносин, не зробивши їх в той же час доступними для інших.

Приватним підприємствам дуже складно виробляти і продавати суспільні блага, які неможливо справедливо розподілити за допомогою ринкових механізмів. В силу природи суспільних благ споживач не має стимулу їх купувати та платити за них гроші. Споживач намагається уникати оплати за такі блага, оскільки за нього модуть заплатити інші. Усвідомлюючи це, потенційні користувачі суспільного блага хочуть компенсувати витрати на процес виробництва суспільних благ, намагаючись перекласти ці витрати на інших суб’єктів. Тому планування виробництва, виробництво і справедливий розподіл суспільних благ є однією з основних функцій держави.

Дата добавления: 2015-07-17