Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення ефективності впровадження оргтехзаходів.

Читайте также:
  1. I.За допомогою визначення.
  2. Варикозне розширення вен, визначення, етіопатогенез.
  3. Взаємозв'язок професійного самовизначення та фахової установки студентів
  4. Визначення витрат газу споживачами
  5. Визначення водопоглинання тканини
  6. Визначення геометричних характеристик поперечного перерізу
  7. Визначення глибини закладення підошви фундаменту.

В плані оргтехзаходів розраховується економічна ефектив­ність передбачених до впровадження заходів, джерела їх фінансування і вплив на техніко-економічні показники діяльності підприємств:

82)приріст прибутку;

83)зниження собівартості продукції;

84) зменшення чисельності промислово-виробничого персоналу;

85) зниження матеріальних витрат;

86) зростання продуктивності праці.

Ефективність – це відносна величини, що характеризує результативність будь-яких витрат. Ефективність оргтехзаходів є відношенням ефекту від здійснення заходів до витрат на них.

В залежності від рівня оцінки, обсягу враховуваних ефекту і витрат розрізняють декілька видів ефективності впровадження оргтехзаходів

Госпрозрахункова ефективність оргтехзаходів оцінює результативність витрат в масштабах галузі, підприємства і розраховується відношенням прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості.

Порівняльна ефективність оргтехзаходів розраховується у випадку вибору кращого із можливих варіантів заходів. В якості ефекту може бути прийнятий ріст прибутку за рахунок зниження собівартості при реалізації одного варіанту в порівнянні з іншими, а якості витрат – додаткові капіталовкладення, що забезпечили це зниження по кращому варіанту.

Абсолютна ефективність оргтехзаходів характеризує відношення кінцевого народногосподарського або розрахункового ефекту до витрат на реалізацію вибраного варіанту. Цей варіант вибирається по критерію порівняльної ефективності – мінімуму приведених витрат.

Сумарний економічний ефект від реалізації оргтехзаходів за певний розрахунковий період розраховується за формулою:

Ет = Вр – Вв, де:

Вр – вартісна оцінка результатів від здійснення оргтехзаходів за розрахунковий період, грн.;

Вв – вартісна оцінка витрат на здійснення оргтехзаходів за цей же період, грн.

При обчисленні економічного ефекту слід приводити різночасові витрати і результати до єдиного для всіх варіантів моменту часу – розрахункового року за допомогою коефіцієнта приведення а.

З врахуванням фактору часу економічний ефект може бути представлений:

lt^

Рt, Вt – вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у розрахунковому періоді, грн.

Початковим роком розрахункового періоду Т вважають рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу, а кінцевим – момент завершення всього життєвого циклу заходу.

Вартісна оцінка результатів від впровадження оргтехзаходів за розрахунковий період здійснюється:

Ці результати є сумою основних і супутніх результатів.

Вартісна оцінка сукупних результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічну оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації оргтехзаходів, яку можна визначити за формулою:

де:

вартісна оцінка соціальних та екологічних наслідків від оргтехзаходів, грн.;

розмір окремого результату в натуральних вимірниках з врахуванням масштабів його впровадження;

вартісна оцінка одиниці окремого результату, грн.;

кількість показників, які враховуються при визначенні впливу заходів на навколишнє середовище і соціальну сферу.

Витрати на виробництво є одноразові і поточні.

До складу поточних витрат включаються витрати, які враховуються при існуючому порядку калькулювання собівартості продукції, а на ранніх стадіях розробки нової техніки використовується один із можливих методів обчислення собівартості проектованої техніки:

87)метод питомих ваг;

88)графо-аналітичний;

89)кореляційний;

90)планової калькуляції.

До складу одноразових витрат включаються капітальні вкладення та інші витрати одноразового характеру, які необхідні для створення і використання нової продукції, незалежно від джерел фінансування.

Приріст прибутку за рік від виробництва продукції за допомогою оргтехзаходів визначається за формулою:

ΔП = (Ц2 – С2)* N2 – (Ц1 – С1) * N1; де:

С1, С2 – Витрати на виробництво одиниці продукції, виготовленої за допомогою базової і нової техніки, грн./од.;

Ц1, Ц2 – гуртова ціна одиниці продукції при використанні базової і нової техніки, грн./од.;

N1, N2 - обсяг виробництва продукції за допомогою базової і нової техніки, натур. од./рік.

Умовне вивільнення працюючих у зв’язку із впровадженням нової техніки визначається із залежності:

де:

В1, В2 – продуктивність праці до і після впровадження нової техніки, грн./чол.

Економія капітальних вкладень визначається за формулою:

де:

К1, К2 – питомі капіталовкладення при використанні базової і нової техніки, грн./од.;

В1, В2 – продуктивність одиниці базової і нової техніки за одиницю часу в натуральних одиницях або грн.

Зниження матеріальних витрат розраховується:

М1, М2 – матеріальні витрати на одиницю продукції при використанні базової і нової техніки, грн. /од.

3. Планування інвестицій. Інвестиційний бізнес-план.

Планування інвестицій реалізується через розробку інвестиційного бізнес-плану.

Інвестиційний бізнес-план складається з таких розділів:

Загальна характеристика інвестиційного проекту.

Оцінка галузі в яку вкладаються інвестиції.

Характеристика продукції, робіт, послуг.

Аналіз ринку.

Планування обсягів і структури виробництва.

Ресурсозабезпеченість.

Управління реалізацією інвестиційного проекту.

Оцінка ризиків і форми їх страхування.

Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту.

В процесі складання інвестиційного бізнес-плану дуже важливим є правильно і в дохідливій формі викласти мету складання бізнес-плану, суть інвестиційного проекту і форми його здійснення, кінцевих результатів від здійснення інвестицій.

Це все відображається в розділі бізнес-плану “Характеристика об¢єкту інвестування”.

Він представляє собою узагальнюючу частину документу, в якій у стислій формі викладені всі основні ідеї майбутнього проекту.

В першу чергу викладається ціль складання бізнес-плану, далі розкривається суть проекту. Далі слід стисло описати ступінь підготовленості проекту і форми його здійснення.

Важливо розрахувати показники:

1)Суму чистого приведеного доходу:

ЧПД = ГП – І, де:

ГП – грошовий потік;

І – сума інвестицій.

2)Індекс дохідності інвестиційного проекту:

ІД = ГП: І

3)Період окупності:

ПО = І: ГПп, де:

ГПп – сума приведеного грошового потоку.

В 2 розділі необхідно в стислій формі викласти вплив зовнішнього середовища на перспективність і ефективність розвитку майбутнього інвестиційного проекту.

Встановлюється галузь і форма діяльності підприємства.

В цьому розділі подаються деякі фінансово-економічні показники, що характеризують рівень розвитку галузі.

Сюди входять:

- середній рівень прибутковості;

- рівень рентабельності;

- відношення чистого прибутку до поточних витрат;

- відношення чистого прибутку до обсягів випуску продукції.

В 3 розділі бізнес-плану дається загальна технологічна оцінка продукції, її функціональні характеристики, аналіз конкурентноздатності і життєвого циклу, ступінь і форми правової захищеності.

В розділі “Аналіз ринку” досліджується попит і пропозиція на продукцію на даному регіональному ринку і за його межами.

Звертається увага на структуру покупців, замовників.

Дослідження повинно базуватися на стислій інформації офіційних даних органів влади. Результати можуть бути представлені у вигляді визначення обсягів попиту на продукцію в розрізі регіонів і степеня його задоволення. Потрібно приділити увагу тим видам продукції які вже є на ринку, оскільки це створює конкуренцію. Тут дається реальна оцінка сильних і слабких сторін конкурентних товарів, вказуються фірми, які випускають конкурентні товари, порівнюються конкурентні товари за такими параметрами: якість, дизайн, обслуговування, гарантійні зобов¢язання.

В даному розділі бізнес-плану інвестор повинен знайти відповіді на такі питання:

- чи є в запланованих регіонах постійний попит на товар;

- хто буде основним покупцем;

- наскільки фірма буде постійним продавцем;

- наскільки постійними є покупці.

В розділі “Планування обсягів і структури виробництва” ставляться такі завдання:

- переконати партнерів в можливості виготовлення необхідної кількості продукції;

- посилити впевненість інвесторів у здатності встановлення постійних зв¢язків з партнерами;

-доказати, що підприємець дійсно вміє організувати виробництво.

Слід звернути увагу на такі дані:

1)Наявність виробничих площ.

2)Забезпеченість устаткуванням і технологіями.

3)Ступінь виробничої кооперації.

4)Контроль якості продукції.

5)охорона навколишнього середовища.

На основі цих даних проводиться обгрунтування обсягів випуску продукції, середньорічного випуску продукції, випуску продукції в розрізі асортименту, прогнозного випуску продукції на 5 років.

В розділі “Ресурсозабезпечення” вказуються окремі фактори забезпечення виробництва:

-сировина, матеріали, енергетичні ресурси;

- виробничі площі, устаткування, технології;

- трудові ресурси, їх підготовка і вирішення соціальних питань.

Загальна потреба в матеріалах визначається:

М = Мпм + Мр + Мз + Мв, де:

Мпм – потреба в матеріалах;

Мр – матеріали для ремонту;

Мз – матеріальні запаси;

Мв – матеріали одержані в результаті власного виробництва.

Потребу матеріалів на плановий випуск можна визначити декількома методами:

1)нормативним:

М = Пв · Нм, де:

Пв – плановий випуск;

Нм – норма витрат матеріалів на 1 продукції.

2)ресурсним:

М = В · Км \ Кг, де:

В – виробнича програма;

Км – питома вага у продукції ресурсів, в %;

Кг – плановий вихід готової продукції.

3)з допомогою динамічних коефіцієнтів:

М = Фв · Кв · Кзн, де:

Фв – фактичні витрати у матеріалах у базовому періоді;

Кв – коефіцієнт зміни виробничої програми;

Кзн – індекс зниження норм витрат у плановому періоді.

Розглядаючи питання забезпечення проекту виробничими потужностями необхідно вказати:

наявність виробничих площ, необхідність нового будівництва;

дати характеристику технології виробництва;

потребу в устаткуванні.

При складанні бізнес-плану, крім загальної потреби у робочій силі, треба дати відповіді на такі питання:

як планується здійснювати підготовку і підвищення кваліфікації працівників;

які заходи передбачені, щодо поліпшення нормування і оплати праці;

чітке визначення функцій організації робочих місць;

заходи по забезпеченню нормальних умов і охорони праці.

В розділі “Управління реалізацією інвестиційного проекту” повинна бути викладена структура і організація управління як на стадії здійснення капітальних вкладень так і в період експлуатації об¢єкту інвестування.

Необхідно визначити організаційно правову форму реалізації інвестиційного проекту.

Описується структура управління і взаємовідносини між учасниками при реалізації інвестиційного проекту.

Це стосується в першу чергу якісного складу управлінських кадрів забудовника, які будуть здійснювати оперативне управління проектом, контроль за будівництвом, розпоряджатися фінансовими ресурсами.

Важливо також представити організаційну структуру управління на стадії експлуатації, тобто після введення в дію об¢єкту інвестування.

В окремому розділі бізнес-плану може відображатися план маркетингу, де розглядаються питання активізації ринку, стратегії ціноутворення, збуту, реклами, сервісу.

Дані питання виділяються у самостійний розділ у таких випадках:

при виході на ринок з принципово новим видом продукції;

в умовах реалізації продукції за межі визначеного регіону, експорту її за кордон;

при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку даного регіону.

В розділі “Оцінка ризиків і форми їх страхування” показуються фактори оцінки ризику. Оцінюються величини і вплив на загальні результати. Безризикові інвестиції знайти важко. Інвестиціями з допустимим рівнем ризику прийнято називати такі вкладення коли існує ймовірність втратити всю суму чистого прибутку по інвестиційному проекту.

Критерієм критичного рівня ризику виступає можливість втрати не тільки прибутку але й усієї виручки. Катастрофічний ризик пов¢язаний із втратою всіх активів.

Граничні значення показників ризику такі:

-допустимого – 0,1;

-критичного –0,01;

-катастрофічного –0,001.

Загальний дохід по інвестиційному проекту з врахуванням рівня його систематичного ризику може розраховуватися:

Дз = Дб + (Дсб) · В, де:

Дб – рівень доходу по безризикових інвестиціях;

Дс – середній рівень доходу;

В (ветта) – коефіцієнт, характеризує рівень систематичного ризику по даному інвестиційному проекту.

В цьому розділі повинні бути передбачені шляхи виходу з програми. Тут вводиться показник ліквідності. Аналіз ліквідності проводять шляхом співставлення окремих активів різної степені ліквідності до суми інвестицій.

В розділі “Фінансовий план і стратегія фінансування інвестиційного проекту” показується прогноз обсягів реалізації продукції, баланс грошових надходжень і витрат, зведений баланс активів і пасивів, графік досягнення беззбитковості. Цей розділ найбільше цікавить інвесторів, банківські установи.

Розробляється стратегія фінансування інвестицій і плани повернення коштів інвесторам.

Фінансовий план будується у вигляді співставлення майбутніх доходів та експлуатаційних витрат з виходом на валовий та чистий прибуток, грошовий потік.

Грошовий потік включає в себе чистий прибуток і суму амортизації, що служить джерелом для повернення інвестору вкладеного капіталу.

Графік беззбитковості показує вплив на величину прибутку таких показників:

-обсягу виробництва;

-продажної ціни;

-собівартості реалізованої продукції.

Будується графік у вигляді точки беззбитковості, що показує при якому обсязі випуску і реалізації продукції буде досягнута повна самоокупність.

Поріг беззбитковості визначається:

В = УПВ \ Ц – УЗВ, де:

В- загальний випуск продукції, при якому досягається точка беззбитковості;

УПВ – умовно-постійні витрати;

Ц – ціна за одиницю продукції;

УЗВ – умовно-змінні витрати.

Наступним етапом прогнозування фінансових показників при складанні інвестиційного бізнес-плану є визначення стратегії і потоку фінансування.

Джерела інвестицій прогнозуються на:

1 рік з розбивкою по місяцях;

2 рік з розбивкою по кварталах;

3 рік – за рік в цілому.

Під ефективністю інвестицій розуміють співвідношення результатів і витрат на їх досягнення.

Визначають такі показники:

1) коефіцієнт ефективності:

Е = П \ К, де:

П- прибуток;

К – капіталовкладення.

2) період окупності:

По = К \ П.

По = ІК \ ГПс, де:

ІК –сума інвестованого капіталу;

ГПс – середня сума грошового потоку.

3) чистий приведений дохід:

ЧПД = ГПт – ІК, де:

ГПт – сума грошового потоку приведеного до теперішньої вартості за весь період експлуатації.

ГПт = ГПм \ (1 + і)n, де:

ГПм –майбутній грошовий потік;

і – процентна ставка;

n – кількість періодів.

4) реальна ставка проценту з врахуванням даного фактору визначається:

ір = і –т, де:

т – темп інфляції.

5) індекс дохідності:

ІД = ГПт \ ІК.

Тести для самоконтролю.

1. Основні завдання планування організаційно - технічного розвитку:

а) забезпечення випуску високоякісної продукції;

б) підвищення конкурентоспроможності продукції на світовому і вітчизняному ринках;

в) розробка заходів, щодо оновлення номенклатури і асортименту виробів;

г) забезпечення підвищення технічного рівня виробництва;

д) розв¢язування соціальних питань;

е) всі відповіді правильні; є) не має правильної відповіді.

2.Організаційно-технічний розвиток підприємства включає заходи щодо:

а) підвищення соціальних умов працівників;

б) впровадження досягнень науково-технічного прогресу;

в) підвищення ефективності використання основних виробничих фондів;

г) всі відповіді правильні.

3.Поняття інвестицій включає:

а) короткотермінові вкладення в оновлення випуску продукції;

б) кошти для придбання цінних паперів;

в) довготермінові вкладення грошових коштів, капіталу з метою отримання прибутку; г) основні і оборотні кошти підприємства.

4.Індекс дохідності інвестиційного проекту визначається як:

а) відношення величини грошового потоку до суми інвестицій;

б) різниця між величиною грошового потоку і сумою інвестицій;

в) відношення суми інвестицій до величини грошового потоку;

г) відношення доходу до періоду окупності.

5.На першому етапі розробки плану технічного розвитку і організації виробництва передбачається:

а) організація конкурсу та збір пропозицій з питань удосконалення техніки, технології;

б) заходи щодо поліпшення планування і управління виробництвом;

в) проведення аналізу виконання плану техніко-організаційного розвитку за звітний період;

г) всі відповіді правильні.

6.Потребу в матеріалах в розділі “Ресурсозабезпечення” інвестиційного плану визначають такими методами:

а) балансовим;

б) нормативним;

в) індексним;

г) за допомогою динамічних коефіцієнтів.

7.Планування інвестицій на підприємстві передбачає:

а) заходи по напрямках технічного, технологічного та організаційного розвитку;

б) визначення необхідного обсягу виробничих інвестицій на розрахунковий період;

в) визначення джерел фінансування;

г) заходи щодо покращення використання виробничих потужностей;

д) заходи щодо освоєння нової і модернізація даної продукції.

8. Ефективність НТП розраховується як:

а) співвідношення витрат і ефекту від здійснених заходів;

б) відношення ефекту від здійснених заходів до витрат на них;

в) добуток витрат і ефекту від здійснених заходів;

г) вірної відповіді нема.

9. В залежності від рівня оцінки розрізняють такі види ефективності НТП:

а) народногосподарська і госпрозрахункова;

б) абсолютна і порівняльна;

в) комерційна і некомерційна;

г) всі відповіді вірні.

10. Госпрозрахункова ефективність НТП характеризує:

а) відношення ефекту від здійснених заходів до витрат в масштабах країни;

б) ефективність витрат в масштабах галузі, підприємства;

в) відношення народногосподарського або госпрозрахункового ефекту до витрат на

реалізацію обраного варіанту;

г) вибір кращого із можливих варіантів заходів НТП.

11. Науково-технічний прогрес – це

а) неперервний процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки і технології;

б) процес, який охоплює фундаментальні теоретичні дослідження;

в) процес впровадження нововведень в народне господарство;

г) всі відповіді вірні.

12. До показників технічного рівня виробництва належать:

а) фондоозброєність і електроозброєність праці;

б) технічна озброєність праці;

в) вікові характеристики виробничого устаткування;

г) всі відповіді вірні.

13. Допоміжними показниками технічного рівня виробництва є наступні:

а) коефіцієнт електрифікації виробництва;

б) коефіцієнт механізації виробництва і праці;

в) коефіцієнт автоматизації виробництва;

г) всі відповіді вірні.

14. Народногосподарський економічний ефект заходів НТП обчислюється

а) на окремих стадіях життєвого циклу нововведення;

б) шляхом порівняння результатів за місцем використання нової техніки і усіх витрат на їх розробку;

в) шляхом співставлення прибутку і вартості виробничих фондів;

г) нема вірної відповіді.

15. Порівняльна ефективність НТП характеризує:

а) відношення ефекту (національного доходу) до витрат (сукупності спожитих ресурсів);

б) результативність витрат у випадку вибору кращого варіанту заходів НТП;

в) результативність витрат в масштабах галузі, підприємства;

г) відношення кінцевого ефекту до витрат на реалізацію вибраного варіанту.

16. Госпрозрахункова ефективність НТП характеризує:

а) відношення ефекту (національного доходу) до витрат (сукупності спожитих ресурсів);

б) результативність витрат у випадку вибору кращого варіанту заходів НТП;

в) результативність витрат в масштабах галузі, підприємства;

г) відношення кінцевого ефекту до витрат на реалізацію вибраного варіанту.

17. Народногосподарська ефективність НТП характеризує:

а) результативність витрат в масштабах галузі, підприємства;

б) результативність витрат у випадку вибору кращого варіанту заходів НТП;

в) відношення ефекту (національного доходу) до витрат (сукупності спожитих ресурсів);

г) відношення кінцевого ефекту до витрат на реалізацію вибраного варіанту.

18. Абсолютна ефективність НТП характеризує:

а) відношення ефекту (національного доходу) до витрат (сукупності спожитих ресурсів);

б) результативність витрат у випадку вибору кращого варіанту заходів НТП;

в) результативність витрат в масштабах галузі, підприємства;

г) відношення кінцевого ефекту до витрат на реалізацію вибраного варіанту.

19. Методом обчислення собівартості проектованої нової техніки є:

а) метод питомих ваг;

б) кореляційний метод;

в) графо-аналітичний метод;

г) всі відповіді вірні.

20. Сумарні витрати на реалізацію заходу НТП включають витрати на:

а) виробництво і використання продукції;

б) виробництво і реалізацію продукції;

в) проектування і виробництво продукції;

г) проектування і реалізацію продукції.

21. До складу одноразових витрат на реалізацію нововведення включаються:

а) витрати на оплату праці науково-технічного персоналу;

б) капітальні вкладення;

в) витрати, пов'язані з апробацією нововведення;

г) витрати, пов'язані з демонтажем старої техніки.

22. Вартісна оцінка сукупних результатів від реалізації нововведень включає:

а) додаткові економічні результати;

б) соціальні наслідки;

в) екологічні наслідки;

г) всі відповіді вірні.

23. Приріст прибутку від виробництва продукції за допомогою нової техніки визначається за формулою:

а) (Ц22) х N2 - (Ц11) х N1;

б) (Ц11) х N1 - (Ц22) х N2;

в) (Ц22) х N1 - (Ц11) х N2;

г) (Ц21) х N2 - (Ц12) х N1.

24. Зниження матеріальних витрат за рахунок введення техніки визначається за формулою:

а) (М21) х N2;

б) (М12) х N2;

в) (М12) / N2;

г) N2 / (М12).

25. При обчисленні економічного ефекту від реалізації нововведення слід враховувати:

а) ціновий фактор;

б) податкову політику;

в) фактор часу;

г) всі відповіді вірні.

26. Оцінка ефективності введення нових засобів праці розраховується так:

а) Цt х Nt х Пt;

б) Цt + Nt + Пt;

в) Цt х Nt / Пt;

г) Пt / Цt х Nt, де Пt – продуктивність засобів праці у t-му році.

27. До показників технічного рівня виробництва належать:

а) продуктивність праці;

б) термін окупності капітальних вкладень у заходи НТП;

в) фондоозброєність і електроозброєність праці;

г) всі відповіді вірні.

28. Поняття “ефект ” і “ефективність” в інноваційній діяльності:

а) рівнозначні;

б) не рівнозначні;

в) ефективність є характеристикою ефекту;

г) ефект є характеристикою ефективності.

29. Назвіть принципи визначення економічної ефективності нововведень:

а) матеріально-технічної доцільності;

б) економічності, соціальної доцільності;

в) єдиноначальності;

г) ефективності.

30. НТП вливає на галузеву структуру так:

а) виникають нові галузі, змінюються міжгалузеві зв’язки;

б) збільшується питома вага продукції групи А;

в) збільшується питома вага продукції групи Б;

г) зменшується питома вага продукції А,Б.

31. Сумарний економічний ефект від впровадження нової техніки формується за рахунок ефектів:

а) на витратах виробництва, на витратах експлуатації;

б) від зниження собівартості;

в) від збільшення продуктивності обладнання4

г)на доходах.

32. Що береться за аналог при визначенні економічної ефективності нової техніки:

а) краща у країні техніка;

б) замінювана техніка;

в) краща техніка, що спроектована або випускається у країні чи за кордоном не більше трьох років;

г) техніка з мінімальними приведеними витратами?

33. Основними показниками визначення економічної ефективності нової техніки є:

а) коефіцієнт економічної ефективності;

б) термін окупності;

в) продуктивність;

г) всі відповіді вірні.

34. Умовно-річна економія визначається за формулою:

а)

б)

в)

г)

35. Економія на кінець року визначається за формулою:

а)

б)

в)

г)

36. Інноваційні процеси поділяють на:

а) технічні;

б) організаційні;

в) соціально-економічні;

г) всі відповіді вірні.

37. Результатом інноваційних процесів є нововведення у:

а) техніці й технології, управлінні, організації виробництва і праці;

б) обслуговуванні колективу працівників;

в) інвенція;

г) немає вірної відповіді.

38. Вкажіть етапи інноваційного процесу:

а) потреби виробництва;

б) потреби людей;

в) досягнення фундаментальних наук, освоєння виробництва нової продукції;

г)потреби держави.

39. Організаційні інноваційні процеси передбачають виникнення і впровадження:

а) нових видів продукції;

б) вдосконалення видів продукції;

в) нових технологічних процесів;

г) нових методів організації виробництва та праці.

40. Соціально-економічні інноваційні процеси передбачають виникнення і впровадження:

а) нових видів продукції;

б) вдосконалення видів продукції;

в) нових технологічних процесів;

г) процесів активізації людського чинника.

41. За масштабами впливу на ефективність функціонування науки і виробництва нововведення поділяють на:

а) технічні;

б) соціальні;

в) глобальні, локальні;

г) екологічні.

42. Проміжок часу від зародження ідеї до створення, поширення і використання нововведення називають:

а) дифузією інновації;

б) інновацією інновації;

в) життєвим циклом інновації;

г) інтенцією інновації.

43. Вкажіть вимоги, що ставляться до інноваційної діяльності:

а) мінімальна тривалість розробки, мінімальні витрати;

б) максимальна тривалість розробки;

в)максимальні витрати;

г) найбільший рівень витрат.

44. Назвіть види наукових досліджень залежно від місця їх проведення;

а) технічні;

б) технологічні;

в) фундаментальні;

г) лабораторні.

45. Вкажіть показники технічного рівня нововведень:

а) надійність;

б) довговічність;

в) точність;

г) усі відповіді вірні.

46. Які з наведених показників визначають організаційний рівень нововведень:

а) надійність;

б) довговічність;

в) економічність;

г) оптимальність.

47. Назвіть соціальні показники соціальної ефективності варіантів нововведень:

а) надійність;

б) довговічність;

в) економічність;

г) оптимальність.

48. В яких випадках враховується чинник часу для розрахунку економічної ефективності нововведень:

а) при виборі найефективнішого варіанту капіталовкладень;

б) при різному розподілі інвестицій за роками;

в) при розрахунку терміну окупності;

г) при виборі ефективних поточних витрат?

49. Вихідними даними для проектування нової продукції є:

а) технічний проект;

б) технічне завдання;

в) технічна пропозиція;

г) ескізний проект.

50. Принципи відбору раціонального варіанту нової техніки:

а) за максимальним прибутком;

б) за мінімальними капіталовкладеннями4

в) за мінімальними приведеними витратами;

г) за максимальним коефіцієнтом ефективності.

51. Назвіть показники економічної ефективності інноваційних процесів:

а) сумарний економічний ефект;

б) коефіцієнт економічної ефективності;

в) термін окупності додаткових витрат;

г) усі відповіді правильні.

52. Вкажіть показники технічного рівня нововведень:

а) надійність, довговічність, продуктивність, точність;

б) системність;

в) економічність;

г) оптимальність.

53. Яка формула використовується для визначення сумарного економічного ефекту:

а)

б)

в)

г)

54. Яка формула застосовується для визначення річного економічного ефекту на витратах експлуатації:

а)

б)

в)

г)

55. Вкажіть формулу для визначення терміну служби нової техніки:

а)

б)

в)

г)

56. Яка формула використовується для визначення терміну окупності додаткових капіталовкладень:

а)

б)

в)

г)

57. За якою формулою визначається економічний ефект на витратах виробництва:

а)

б)

в)

г)

58. Вкажіть формулу для визначення економічного ефекту на витратах експлуатації:

а)

б)

в)

г)

59. Одиничні показники якості характеризують:

а) групу властивостей виробу;

б) рівень якості сукупної продукції підприємства;

в) певну властивість виробу;

г) немає вірної відповіді.

60. “Система якості”:

а) забезпечує здійснення загального управління якістю через сукупність організаційної структури, відповідальності, процедур, процесів і ресурсів;

б) передбачає методи і дії оперативного характеру, що використовуються для задоволення вимог відповідно до якості товару;

в) забезпечує сукупність процедур;

г) характеризує способи оцінки.

61. Методи забезпечення якості продукції:

а) організаційні;

б) технічні;

в) економічні;

г) всі відповіді вірні.

62. Методи визначення якості продукції:

а) експертні;

б) бальні;

в) балансові;

г) нормативні.

63. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві:

а) суцільний;

б) статистичний;

в) поточний;

г) всі відповіді вірні.

64. Назвіть засоби управління якістю продукції:

а) сертифікація і стандартизація;

б) “система якості”;

в) методи якості;

г) показники якості.

65. В Україні безпосереднє керівництво державною системою сертифікації здійснює:

а) УкрСЕПРО;

б) Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації;

в) Державна палата з сертифікації та стандартизації України.

г) Кабінет Міністрів України.

66. Показники оцінювання якості сукупної продукції підприємства називають:

а) загальними;

б) комплексними;

в) одиничними;

г) диференційованими.

67. Показники якості виробництва продукції характеризують:

а)рівень ефективності продукції;

б) технічний рівень продукції, відповідність готового виробу вимогам нормативно-технічної документації;

в) рівень дефектності продукції;

г) рівень відповідності сучасним міжнародним вимогам.

68. Показники якості, що відображають рівень використання винаходів при проектуванні виробів:

а) антропометричні;

б) показники призначення;

в) патентно-правові;

г) економічні.

69. Яка група показників відображає рівень економічних вимог виробництва продукту і придбання його споживачем:

а) рівень експлуатаційних витрат;

б) прибуток з одиниці виробу;

в) ціна одиниці виробу;

г) всі відповіді вірні.

70. Контроль за якістю продукції, що здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях через проведення випробувань, аналізів, називають:

а) статичним;

б) змінним;

в) активним;

г) стаціонарним.

71. Сертифікація продукції – це документ, який:

а) засвідчує рівень якості продукції;

б) засвідчує право власності на продукцію;

в) є необхідним для реалізації продукції на міжнародних ринках;

г) підтверджує рівень конкурентоспроможності продукції.

72. Властивість виробу тривалий час зберігати свою придатність характеризує його:

а) надійність;

б) довговічність;

в) продуктивність;

г) ремонтопридатність.

73. Поняття “технічний рівень продукції”;

а) ширше, ніж поняття “якість продукції”;

б) вужче, ніж поняття “якість продукції”;

в) не зіставне з поняттям “якість продукції”;

г) рівнозначні поняття.


Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 323 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Короткий зміст теми | Розв’язування. | Задача 64 | Задача 92 | Короткий зміст теми. | Практична частина. | Задачі для розв’язку. | Показники фінансового стану підприємства: оцінка і аналіз. | Практична частина. | Задачі для розв’язку |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Короткий зміст теми.| Практична частина.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.118 сек.)