Атеїстичний екзистенціалізм. Основні аспекти філософії Ж.-П. Cартра та А.Камю.

Атеїстичний екзистенціалізм.

Екзистенціалісти-атеїсти стверджують: Бога немає, Бог помер. Людина робить себе сама,

здійснює трансформацію свого існування в сутність. Людина несе відповідальність за все, що з нею коїться. Віра в гарантований прогрес, на думку екзистенціалістів, - небезпечна для людини, бо прирікає її на пасивність, бездіяльність.

Термін "атеїстичний екзистенціалізм" увів французький філософ Жан-Поль Сартр для позначення як власної філософії загалом, так і нової форми атеїзму. Сартр підкреслював, що його атеїзм не схожий на той, який витрачає свої зусилля, щоб довести, що Бога не існує. За його словами, немає жодного доказу неіснування Бога. Атеїзм це безпосереднє визначення позиції щодо проблеми, яка виходить за межі нашого досвіду.

* Основні аспекти філософії Ж.-П. Cартра.

Немає ніякої природи людини, як немає Бога, що її задумав. Людина просто існує, і вона не тільки така, якою себе уявляє, а й така, якою вона хоче стати.

Людина відповідає за те, чим вона є і повинна собі сказати: чи справді я маю право діяти так, щоб людство діяло за зразком моїх вчинків?

Якщо Бога немає, ми не маємо перед собою жодних моральних цінностей або приписів, які б виправдовували наші вчинки. Таким чином, у нас немає ні виправдань, ні пробачень.

Людина живе своїм життям, вона створює свій образ, та поза цим образом нічого немає. Звичайно, це може здаватися жорстоким для тих, хто не встигає в житті. Але, з іншого боку, потрібно, щоб люди зрозуміли, що враховується тільки реальність, що мрії, очікування - даремні.

Доля людини - у ній самій і єдине, що дозволяє людині жити - це надія.

* Основні аспекти філософії А.Камю.

Світ – царство хаосу і випадковості. Людина відповідальна сама за себе. Людині доводиться жертвувати собою, щоб виправдати своє існування. Людина народжується не тоді, коли з'являється на світ, а тоді, коли силою свого розуму створює себе як мислячу істоту. Це духовне народження відмежовує її від природи. Вже самим актом народження вона виявляється закинутою у світ поза своєю волею і бажанням. З моменту появи вона отримує від природи й смертний вирок, термін виконання якого їй невідомий.

Релігійну віру А. Камю вважає затемненням ясності бачення, який змирює людину з безглуздям існування, зі стражданням та смертю. Він стверджує: із наявності у нас ідеї Бога нам не вивести його існування.

Ідея абсурду (метафізичного стану людини у світі) – вихідний принцип концепції А. Камю. Абсурдним є весь світ, людина приречена на абсурдне існування.

Він проголошував, що розум людини, усвідомлюючи абсурдність буття, не може змиритися з нею. Людина, що мислить, кидає виклик абсурдові, не сподіваючись на його остаточне подолання.

Дата добавления: 2015-07-15