Читайте также:
|
|
А «Кайдашева сім’я»
Б «Мартин Боруля»
В «Чорна рада»
Г «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Д «Гайдамаки»
Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко «Гайдамаки».
Причини помилок: незнання історичної основи поеми Т.Шевченка «Гайдамаки», широкого кола подій, висвітлених у творі.
Алгоритм підготовки учнів:
1. Зображення гайдамацького руху 1768 року на Правобережній Україні в поемі Т.Шевченка «Гайдамаки». Чигирин, Лисянка, Лебедин, Умань.
2. Сюжетні лінії поеми: перша, основна, – змалювання підготовки та ходу повстання «Коліївщина»; друга – історія кохання Яреми та Оксани.
3. Пояснення понять, пов’язаних з історією Коліївщини.
Гайдамаки – учасники народно-визвольної боротьби на Правобережній Україні XVIII ст. проти феодальних та національно-релігійних утисків. Слово тюркського походження (від «гайда» — гнати; див.: Етимологічний словник української мови. — К., 1982. — Т. 1. — С. 452 – 453). Загони гайдамаків складалися переважно із селян та запорозьких козаків, але нерідко об’єднувались. Найвищого розмаху гайдамацький рух набрав під час масового повстання 1768 р., відомого під назвою Коліївщина.
Галайда — слово «галайда» походить від прислівника «гала» (пор.: «гала світа» — «світ за очі»), означає «безпритульний, бродяга». Гонта Іван (? — 1768) — один із керівників повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Народився в селянській родині в с. Розсішках (нині Христинівського району Черкаської області). Був надвірним козаком польських магнатів Потоцьких, із 1757 р. — сотником надвірних козаків в Умані; користувався там великим авторитетом, добре володів польською мовою, але не відмовився від православної віри. У 1768 р. приєднався разом зі своїм загоном до повстанців, що відіграло вирішальну роль у здобутті ними добре укріпленого міста Умані з численним польським гарнізоном. Підступно захоплений у полон донськими козаками полковника Гур’єва, був виданий польським королівським властям і по-звірячому закатований. Залізняк Максим (близько 1740 —?) — один із керівників повстання 1768 р. на Правобережній Україні. Народився в кріпацькій сім’ї у с. Івківцях біля Медведівки (нині Чигиринського району Черкаської області). Осиротівши в 13 років, пішов на Запорожжя, де був приписаний до Тимошівського куреня. У 1762 р. відбував за чергою службу в козацькій артилерії, де набув військового досвіду. У листопаді 1767 р. повернувся на Черкащину, був послушником в Онуфріївському та Мотронинському монастирях. Разом із невеликим загоном запорозьких козаків почав готувати збройний виступ проти польської шляхти, згуртовуючи навколо себе місцевих селян. Наприкінці травня 1768 р. загін чисельністю в кількасот чоловік, обравши М. Залізняка полковником, виступив із Холодного Яру поблизу Чигирина, здобув Жаботин, Богуслав, Мошни й оволодів добре укріпленим Лисянським замком, де захопив кілька гармат та багато іншої зброї. Очолене М. Залізняком повстання послужило поштовхом для збройних виступів селянства проти шляхти в багатьох інших місцях Правобережжя. Незабаром повстання поширилося на всю Правобережну Україну, перекинулося на Волинь і в Галичину; гайдамаки скрізь знищували польські гарнізони й католицьке духівництво, скасовували панщину. Конфедерації — тимчасові військово-політичні об’єднання польської шляхти, що виникали в XVI — XVIII ст. внаслідок загострення боротьби магнатсько-шляхетських угруповань за розширення своїх привілеїв, зміцнення впливу католицької церкви. Як генеральні, що охоплювали всю Польщу, так і місцеві конфедерації, які виникали в окремих воєводствах, були спрямовані проти королівської влади, розхитували державний лад і правопорядок у Речі Посполитій, чинили всілякі насильства над місцевим населенням. Лебедин — місто обласного підпорядкування в Сумській області. У поемі «Гайдамаки» розповідається, що Ярема Галайда привіз дівчину до Лебедина й обіцяв за нею приїхати. Коли він повернувся, то обвінчався з Оксаною, того ж дня покинув її, щоб разом із Залізняком бити ляхів. Лисянка — містечко поблизу Звенигородки (нині райцентр Черкаської області). Слова «Тут зійшлися Гонта з Залізняком і розруйновали старосвітський будинок, Богданом нібито будований» містять кілька історичних неточностей. Насправді І. Гонта приєднався до гайдамацького повстання під Уманню, у Лисянці разом із М. Залізняком він не був. Зруйнувавши й підпаливши замок у Лисянці, загін М.Залізняка вирушив на Богуслав, а звідти на Умань. Умань. На початку червня 1768 р. загін М. Залізняка рушив до міста Умані, де до них приєдналися надвірні козаки графа С. Потоцького на чолі з сотником І. Гонтою. Повстанці штурмом здобули Умань. Широкий розмах Коліївщини занепокоїв російський уряд. В охоплені повстанням райони було послано війська під командуванням генерала М. Кречетникова, полковника Протасьєва та ін. Під Уманню загін донських козаків полковника Гур’єва по-зрадницькому захопив у полон М. Залізняка та І. Гонту й обеззброїв гайдамаків. М. Залізняка було відправлено до Києва, ув’язнено в Києво-Печерській фортеці й засуджено на каторгу в Сибір. Доля Залізняка після заслання на каторгу в Нерчинськ не відома.
Хортиця — острів на Дніпрі, на якому було збудовано укріплення запорозьких козаків, важливий стратегічно-опорний пункт Запорозької Січі.
Чигирин (нині райцентр Черкаської області) — старовинне місто на Черкащині. Відіграло важливу роль у повстаннях XVI — XVII ст. проти польського гніту під проводом С. Наливайка (1594 — 1596), Т. Федоровича (1630), П. Павлюка (1637). Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648 — 1657 рр. було резиденцією гетьмана Б. Хмельницького та адміністративно-політичним центром України, полковим містом Чигиринського полку. Початок Коліївщини навесні 1768 р. теж пов’язаний з Чигирином: розташований поблизу Холодний Яр став місцем збору повстанського загону М. Залізняка. Починаючи з Холодного Яру, гайдамацький рух поширився на Медведівку, Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, про що в «Гайдамаках» Т. Шевченко писав:
Горить Сміла, Смілянщина
Кров’ю підпливає.
Горить Корсунь, горить Канів,
Чигирин, Черкаси...
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 2809 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж; перенесу своє горе, забуду Петра…», – говорить своїй матері | | | Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору |