Паралель до казки про курочку рябу наявна у творі

А «Чари ночі»

Б «Українське альфреско»

В «Лебеді материнства»

Г «Пісня про рушник»

Д «О земле втрачена, явися!..»

Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Ліна Костенко «Українське альфреско».

Причини помилок учнів: невміння порівнювати зміст віршованих творів.

Алгоритм підготовки учнів:

1. Основні домінанти творчості Л. Костенко – безкомпромісність і неповторність. Яскравий світ художнього слова Ліни Костенко. Контраст і роль зорових образів у вірші «Українське альфреско». Втілення в образах самотніх діда та баби страшної трагедії героїв, усієї нашої нації – розрив живого зв’язку між поколіннями, між селом і містом. Використання відомих у фольклорі образів-архетипів – шляху, долини, білої хатки, діда і баби, курочки ряби, лелеки в зображенні ідилії традиційного українського сільського світу.

2. Порівняння мотивів віршів Ліни Костенко «Українське альфреско», В.Стуса «О земле втрачена, явися!», О.Олеся «Чари ночі», А.Малишка «Пісня про рушник», В.Симоненка «Лебеді материнства»:

· Вірш О.Олеся «Чари ночі» – гімн коханню та юності, поезія про вічність почуттів, розбуджених весною. Порівняння святкового бенкету весни зі швидкоплинністю життя. Мотив Фауста як ствердження того, що минуле повернути не можна.

· Поезія А. Малишка «Пісня про рушник» як подяка сина матері. Рушник – символ оберегу, усього українського, долі людини. Образ матері, яка проводжає свого сина в далеку дорогу. Пояснення висловлення «Хай стелиться вам доля рушниками!».

Прислів’я та приказки:

Хата без рушників, що родина без дітей.

Рушник на кілочку – хата у віночку.

На рушничок стати – разом долі поєднати.

На рушник стати – про сім’ю дбати.

Рушники вишивати – долю пригортати.

На рушник стати – судженого мати.

Тримай хату, як у віночку, а рушник – на кілочку.

Наші рушники – обереги від біди.

Не лінуйся, дівонько, вишивати – буде чим гостей шанувати.

· В. Стус «О земле втрачена, явися!». Рідна земля – рятівниця зболеної душі. Використання народнопоетичної символіки, метафор, епітетів.

· В.Симоненко «Лебеді материнства». Ідейно-художній і символічний зміст вірша, жанр. Ключові образи-символи в поезії. Символіка кольорів: лебеді рожеві, зорі сургучеві, казка з сивими очима, білява хата. Монолог матері як напутнє слово до сина. Дитинство як казка, сповнена чарівних видінь. Мати – джерело духовності, усього доброго й ніжного.

Словник символів до поезії «Лебеді материнства»

Верба. Символ космічного океану, прадерево життя; працездатності; запліднюючої, родючої сили; пробудження природи, весни; засмученої жінки; вдівства;України, батьківщини.

Дорога (стежина). Символ шляху, людської долі.

Душа. Зазвичай, зображується у вигляді птаха, що злітає.

Зірка (зорі, сузір’я). Означає ангела-посланця Бога, надію.

Кольори. Чорний і білий як негативне й позитивне. Золотий – сонце, божественна сила, просвітлення, безсмертя, найвища цінність, те, що наповнює життя, вогонь. Зелений – юність, надія, але разом із тим мінливість, непостійність. Білий – досконалість, простота, світло, чистота, невинність, святість. Рожевий – мрії.

Крила – політ у часі, політ думки.

Лебідь – птах життя. Білий лебідь – це чистота і милосердя.

Півень – символ сонця, світла, вогню, войовничості; пильності; воскресіння. У праукраїнців півень вважався передвісником зорі, сходу Сонця, а отже, пробудженням життя.

Тополя – символ дерева життя, добра і зла, краси, стрункості, весни.

Хата – символ батьківщини, рідної землі; безперервності роду; тепла, затишку; святості; добра і надії; материнської любові; захисту й допомоги.

Дата добавления: 2015-07-11