Історія розбійника Василя Гнидки лягла в основу твору

А Марка Вовчка

Б Василя Стефаника

В Панаса Мирного

Г Ольги Кобилянської

Д Івана Нечуя-Левицького

Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Причини помилок: несформованість знань учнів щодо історії написання роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Алгоритм підготовки учнів:

1. Історія написання роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Нарис Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» як поштовх до написання повісті, а пізніше – роману. Розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку (цю історію письменник почув по дорозі до батьків на Великодні свята 14 квітня 1872 р.).

2. Розв’язання проблеми, чи головним у романі є питання, винесене в заголовок?

3. Пояснення цитатного матеріалу.

· За визначенням І. Франка, у романі «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.

· Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» академік О. Білецький назвав «будинком із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

· Панас Мирний назвав Гнидку «безталанною дитиною свого віку».

Орієнтовний матеріал до пояснення цитат

Нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» було написано в 1872 р. У ньому розповідається, як заможний селянин із Заїчинців Василь Гнидка організував банду й кілька літ тримав у постійному страху чотири повіти. Панас Мирний назвав Гнидку «безталанною дитиною свого віку, скаліченим виводком свого побиту», адже йому Бог дав розум і силу для добрих справ: «На все вдатний, до всього здався, чи до ремества, чи до роботи якої — його пошли, йому дай. Сам чоботи шив, у млині знав діло, і стрілець з його запаленний був!».

Того ж таки 1872 року Панас Мирний закінчив повість «Чіпка» — першу редакцію майбутнього роману, написану на основі нарису. Згодом письменник відгукнувся на заклик брата створити «народний роман на основі щирого реалізму». Сам Іван Білик також долучився до роботи над новою версією твору. У романі переплелися два художні підходи — публіцистичний (Іван Білик віддавав перевагу соціальному аспекту) і суто художній (Панас Мирний). Тому в історії української літератури обох братів Рудченків вважають співавторами твору. Під час доопрацювання задуму автори ще більше заглибилися в історію, унаслідок чого й з’явилися ті «прибудови», про які писав академік О. Білецький. Після переробки повість стала широкоформатним, панорамним, соціально-психологічним реалістичним романом.

З серії кумедних подій виростає реальна і трагічна за своєю суттю картина життя селянства, яке потрапило з кріпосницького ярма у безвихідь нових пореформених відносин», – сказано про твір

А «Чорна рада»

Б «Камінний хрест»

В «Маруся»

Г «Кайдашева сім’я»

Д «Тіні забутих предків»

Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я».

Причини помилок учнів: несформованість знань учнів щодо спільних та відмінних рис у зображенні селянської родини у творах П.Куліша, В.Стефаника, Квітки-Основ’яненка, М.Коцюбинського.

Алгоритм підготовки учнів:

1. Відображення в українській літературі духовних цінностей, які склалися в українській родині впродовж тисячоліть.

2. І. Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору. Безодня, що розділяє народні ідеали та події і явища конкретного буття, контраст між покликанням людини та її щоденним життям, змалювання життя народу без будь-яких прикрас у повісті Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Засоби гумору та сатири в повісті.

3. Романтичне зображення життя селянської родини в романі П.Куліша «Чорна рада». Поєднання життя героїв із життям країни. Історичні події як загроза спокою та добробуту українського народу. Хутір Хмарище – осередок збереження традицій, культури, національної ідентичності. Втілення в образі Череваня образу працелюбного й заможного українця. Гвинтовка як людина, що ламає усталені законом і мораллю правила. Ідеалізація проблеми «сильна родина – сильна Україна» (гинуть Сомко, старий Шрам, але залишаються Черевань, Хмарище, Леся, Петро).

4. Проблематика психологiчної новели Василя Стефаника «Камінний хрест»». Змалювання в новелі «Камінний хрест» трагедiї селянського життя. Емігpація як один із виходів для селян із нестеpпного становища в пошуках кpащої долі. Пояснення цитати І. Франка: «Його новели – як найкращі народні пісні, у яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, непідфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії».

5. Історична правда й художній вимисел у новелі «Камінний хрест».

6. Зображення патріархальних звичаїв у родині Наума Дрота (повість «Маруся» Г.Квітки-Основ’яненка). Ідеалізація образу Наума Дрота.

7. Язичницькі звичаї в зображенні життя та побуту гуцулів у повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків». Герої повісті — Іван та Марічка як діти ворогуючих родів. Фiлософські роздуми про любов i ненависть, окриленiсть i бездуховнiсть, добро i зло, прекрасне i нiкчемне в людинi.

Рядки

Дата добавления: 2015-07-11