Читайте также:
|
|
Просте речення
1 з відокремленим додатком
2 з відокремленою обставиною
3 зі вставним словом
4 зі звертанням
Приклади
А Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місячній доріжці.
Б Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.
В Ніщо не навіки, окрім марного.
Г Усе червоно: небо, узгір’я, гори.
Д Отут, бувало, із-за тину вилась квасоля по тичині.
Коментар. Завдання на встановлення відповідності. Перевіряє уміння визначати члени речення та застосовувати правила їх відокремлення. У тренувальному форматі з цим завданням доцільно працювати за таким алгоритмом:
- розібрати речення за будовою
- встановити причини відокремлення слів у реченнях;
- визначити відповідності, що не викликають сумніву;
- з урахуванням усіх граматичних ознак визначити решту відповідностей.
Розібравши речення за будовою, ми з’ясовуємо, що в реченні «А» «всупереч вікам» є обставиною, оскільки відповідає на питання як? (ішли як?). Відокремлюється вона тому, що вводиться в речення словом «всупереч». У реченні «Б» відокремлюється звертання «лебеді». Це слово є звертанням тому, що мова в реченні звернена до лебедів (звертання не є членом речення і відокремлюється завжди). У реченні «В» відокремленим є додаток «окрім марного», оскільки відповідає на питання окрім чого? Завжди відокремлюються додатки, які мають значення виключення і вводяться в речення прийменниками «крім», «окрім» тощо. Речення «Г» є зайвим, оскільки тут відокремлюються однорідні підмети після узагальнювального слова «усе». У реченні «Д» відокремлюється вставне слово «бувало». Це слово є вставним тому, що воно вносить додаткову інформацію в речення і не пов’язане з його членами граматично (вставні слова не є членами речення і відокремлюються завжди).
У розділах програми ЗНО з української мови «Стилістика» і «Розвиток мовлення» учням пропонується проаналізувати текст, виконавши до нього тестові завдання, які стосуються:
1) розуміння змісту:
• тематики тексту загалом та окремих його абзаців;
• прямих і метафоричних значень слів та окремих абзаців;
• пошуку ключових слів;
• основної думки тексту;
• думок автора, викладених в окремих абзацах і частинах тексту;
2) будови (композиції):
• уміння аналізувати будову тексту (виділяти вступ, основну частину, висновок);
• розуміння структурної цілісності тексту: відповідність його будови певному типу та стилю мовлення;
• визначення логічних зв’язків між частинами тексту, розуміння послідовності викладу, залежності одних частин від інших (наприклад, залежності висновків від аргументів, аргументів від гіпотез або тверджень);
• розуміння ролі окремих стилістичних засобів для розкриття теми та вираження основної думки (наприклад, широкого використання термінології в науковому стилі, ролі тропів у художньому та публіцистичному стилях);
3) комунікативного призначення:
• розуміння, з якою метою створено текст;
• уміння впізнавати адресата мовлення;
• уміння передбачати можливий вплив на читача.
У ролі прикладу розв’язання таких завдань наведемо аналіз тексту «Феномен Стуса» М.Коцюбинської.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 805 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тільки друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка | | | Принцип «між високою ідеєю і життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності» (рядки 22-23) характеризує натуру |