Тільки друга частина відмінюється в усіх числівниках рядка

А триста, п'ятсот, шістсот, вісімсот

Б двісті, шістдесят, сімсот, тридцять

В п'ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят

Г чотириста, дев'яносто, вісімдесят, сімсот

Д п'ятсот, шістдесят, вісімсот, вісімдесят

Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Морфологія».

Його можна виконати дуже швидко, якщо пригадати: тільки друга частина відмінюється у складних числівниках, які позначають десятки (ця частина – «-десят»). Усі такі слова, як бачимо, подані в рядку «В»: п'ят десят, шіст десят, сім десят, вісім десят. Відмінюються вони за таким зразком: п'ят десяти, шіст десяти, сім десяти, вісім десяти (перша частина не змінюється).

7. Поширене означення НЕ відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.

Б А думки мої натхненні та квітчасті опадають вересневим жовтим листям.

В На обрії біліють маревом повиті села.

Г Вечір гаптований золотом приходить на зміну дню.

Д Понад сади обтяжені плодами з прощальним криком журавлі летять.

Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Синтаксис». Щоб розв’язати такий тест, спочатку треба в реченнях визначити всі їхні члени. Так ми побачимо, де в кожному реченні поширене означення: А – омиті музикою згадок; Б – натхненні та квітчасті; В – маревом повиті; Г – гаптований золотом; Д – обтяжені плодами. Після цього слід пригадати, які критерії стають визначальними для відокремлення поширених означень: а) чим виражене означення (кількома прикметниками чи дієприкметниками, іменниками в непрямих відмінках); б) місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після нього чи на відстані від нього); в) чим виражене означуване слово (іменником, займенником чи, взагалі, пропущене, уявне). І з огляду на це вже можна визначити, яке з означень не відокремлюється. У реченні рядка «А» означення виражене дієприкметниковим зворотом, який стоїть одразу після означуваного слова-іменника, тому воно відокремлюється. У реченні рядка «Б» між означенням, вираженим двома прикметниками, та означуваним словом «думки» знаходиться ще один член речення «мої», тому означення також відокремлюється. У рядку «В» нам запропоноване речення, у якому означення, виражене дієприкметниковим зворотом, стоїть перед означуваним словом, а, отже, не відокремлюється Для переконання в тому, що наша відповідь правильна, проаналізуємо й два останні рядки. У реченнях рядків «Г» і «Д», як і в реченні «А», означення виражені дієприкметниковими зворотами, які стоять одразу після означуваного слова-іменника, тому вони відокремлюється.

8. Кома НЕ ставиться в реченні (розділові знаки пропущено)

А На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці.

Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

В День був сонячним і небо здавалося ще більшим.

Г Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо.

Д Мені потрібне слово а не слава.

Коментар. Завдання з вибором однієї правильної відповіді з розділу «Синтаксис». Щоб його розв’язати, треба розібрати запропоновані речення за будовою. Після цього ми побачимо, що речення в рядку «А» – складносурядне, тому перед сполучником «і» повинна ставитися кома. Проте для двох частин цього речення є спільна обставина «на подвір’ї»: голосно сміються діти (де?) на подвір’ї; пурхають горобці (де?) на подвір’ї. Отже, кома перед «і» в такому випадку не ставиться. Правильна відповідь: А. Щоб у цьому остаточно переконатися, проаналізуємо й інші речення. У рядку «Б» також запропоноване складносурядне речення, але обидва його еквіваленти простих речень починаються із сполучника «і»; спільної частини для них немає, тому перед «і» ставиться кома. Для частин у складносурядних реченнях рядків «В» і «Г» також немає спільних членів речення, тому між ними перед «і» ставиться кома. Останнє речення (рядок «Д») – складносурядне з протиставним зв’язком. У такому реченні перед сполучником «а» завжди ставиться кома.

Дата добавления: 2015-07-11