Українська література

Досвід проведення зовнішнього незалежного оцінювання засвідчує, що протягом навчального року вчителям української літератури слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування, цілеспрямовано планувати відповідну діяльність. Разом із тим використання тестових завдань на уроках літератури сприяє реалізації в навчально-виховному процесі діагностичної, навчальної та виховної функцій, що спрямовані на виявлення рівня знань, умінь і навичок учнів, прогалин у знаннях учнів, підвищення мотивації щодо здобуття знань. Застосування тестових завдань є також чинником підвищення самостійності учнів в опануванні знаннями, реалізації функції зворотнього зв’язку на рівні безпосередньої навчально-виховної діяльності. Поряд із цим тестові завдання дозволяють учителеві визначати динаміку рівня засвоєного учнями теоретичного матеріалу й уміння застосовувати його на практиці. Як порівняно нова й сучасна освітня технологія, тестові завдання активізують пізнавальну діяльність школярів, сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень.

Однак усе це вимагає від учителя української літератури нових підходів до організації навчально-виховного процесу, посилення порівняльного та аналітичного аспектів при вивченні життя і творчості різних письменників, системного планування навчальної діяльності при підготовці учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.При цьому школярів слід навчати прийомів роботи з різними алгоритмами виконання тестових завдань різних тематичних типів, рівня складності та структури, здійснювати аналіз типових та індивідуальних помилок, яких припускаються учні при роботі з цими завданнями. Наприклад, при розв’язуванні завдання № 39 (оригінальний тест 2011 року, І сесія) учням пропонується визначити, про кого Микола Костомаров сказав: «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд». Проблемою для учнів при цьому стає незнання відомих висловлювань діячів літератури та мистецтва про життєтворчість видатного українця. Отже, на уроках вивчення життя і творчості Г.Сковороди вчитель повинен висвітлити не лише відомі факти біографії (бо, як відомо, український філософ і письменник багато років вів мандрівний спосіб життя), а й обговорити з учнями питання, як сучасники Г.Сковороди висловлювалися про таку неординарну особистість. Зокрема, із цього приводу Микола Костомаров писав: «Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і який би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острогозька до Києва, у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд...».

Про життя Сковороди, дійсно, залишилося багато легенд і переказів: у їжі був невибагливий, жив дуже скромно, а вважав себе багачем;коли хтось намагався щось дарувати йому, то чув незмінну відповідь: «Віддайте біднішим від мене». В одному з переказів розповідається, що про Сковороду довідалася цариця Катерина II та забажала його побачити. Через свого поручника Потьомкіна вона послала Сковороді запрошення переселитись із України до Петербурга. Посланець цариці застав Сковороду на краю дороги, де він відпочивав і грав на флейті, а недалеко від нього паслася вівця того господаря, у якого філософ перебував на той час. Коли посланець передав Сковороді запрошення цариці, філософ відповів: «Скажіть цариці, що я не покину України — мені дудка й вівця дорожчі царського вінця». Отже, такий навчальний матеріал містить значний виховний потенціал, тому вчитель може запропонувати учням висловити власне ставлення до життя і творчості Г.Сковороди.

Учителеві необхідно пам’ятати, що підготовка школярів до зовнішнього незалежного оцінювання повинна здійснюватися педагогом з одного боку комплексно, реалізуючи завдання навчальної програми при вивченні життя і творчості українського філософа, з іншого – відповідне питання повинно враховуватися в порівняльному аспекті при вивченні життя і творчості інших письменників.

Одним із важливих напрямків діяльності вчителя є також удосконалення умінь учнів працювати з тестовими завданнями різних форм. В останні роки тест з української літератури, який пропонується учням при складанні ЗНО, складається із завдань двох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного із тестів подано чотири або п’ять варіантів відповіді, із яких лише один правильний.

2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного з них подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари).

Таким чином, для ефективного використання тестових завдань на уроках української літератури необхідними чинниками є систематичність, заснована на плануванні відповідної діяльності протягом усього навчального року; продуманість методів їх використання в загальній структурі уроку, причому не тільки під час проведення тематичної атестації, а й на інших уроках, що призвичаює учнів до виконання таких завдань, підвищує мотивацію до навчання та відповідальність за його результати. Учителеві також треба звернути увагу на те, що аналіз тестових завдань з української літератури, які пропонуються учням під час зовнішнього незалежного оцінювання, повинен враховувати, що ці завдання можуть утворювати певні системи, які охоплюють взаємопов’язані елементи знань, – ланцюгові, тематичні, текстові, ситуативні. Такі системи є порівняно новим видом як навчального, так і контрольного матеріалу, особливо цінним для поточного й тематичного контролю навчальних досягнень учнів, організації самостійної роботи учнів, самоконтролю. Наприклад, система завдань у тестовій формі, зміст яких інтегративно охоплює систему знань із теми, що перевіряється, включає її основні структурні елементи. Ланцюгові системи завдань у тестовій формі передбачають, що відповідь на наступне завдання обов’язково залежить від правильної відповіді на попереднє. Робота з ланцюговими системами завдань у тестовій формі, що мають навчальний характер, може проводитися на етапах та уроках закріплення, узагальнення, повторення вивченого. У цьому випадку після самостійного аналізу учнями виконаних завдань варто проводити колективне обговорення, причому звертати увагу потрібно не тільки на правильні відповіді, а й на те, чому інші відповіді будуть неправильними.

Нижче увазі читачів пропонуються приклади тестових завдань та коментарі до розв’язування завдань оригінального тесту ЗНО 2012 року (І сесія).

Дата добавления: 2015-07-11