Принцип «між високою ідеєю і життєвим вибором, між словом і вчинком немає відстані, немає суперечності» (рядки 22-23) характеризує натуру

А рішучу

Б цілісну

В віддану

Г нерозважливу

Коментар. На перший погляд може видатися, що йдеться про натуру рішучу (А), несхитну у своїх переконаннях, яка діє без вагань. Однак сутність викладеного принципу в іншому: у готовності та здатності говорити й чинити відповідно до сприйнятої ідеї. Така життєва позиція є небезпечною і вимагає від людини самопожертви, навіть життя.

Не можна вважати правильною й відповідь «В». Віддана натура присвячує себе служінню комусь або чому-небудь (ідеї, поглядам) і відзначається постійністю, вірністю, однак це ще не означає, що така особистість готова втілювати свої принципи у власне життя чи здатна на самопожертву.

Нерозважливість властива людям рішучим, однак запальним, які приймають рішення не після обдумування, а під впливом емоцій. Такі натури легко переходять від слова до справи, але якій ідеї вони служать, які погляди підтверджують своїми вчинками? Отже, відповідь «Г» не можна вважати правильною.

Цілісність передбачає внутрішню єдність, позбавлення роздвоєності. Для цілісних натур характерна відповідність учинків тим ідеям, поглядам, словам, які вони виголошують. Такі особистості можуть бути й рішучими, і відданими, здаватися іншим нерозважливими, необачними, але їхня сутність інша ― життєвий вибір такої людини визначається сукупністю поглядів, ідей та ідеалів, втілених нею в слові, що й є ознакою її внутрішньої єдності.

Отже, правильна відповідь: Б.

3. Доказ того, що життя і творчість В. Стуса є подвижництвом, містить висловлювання з тексту:

1) В історії кожної національної культури були свої подвижники. Що ж до культури української, то вона давала особливо вдячний ґрунт для подвижництва, інакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких і неповноцінних умовах, які визначила їй історія (рядки 4-7).

2) У місткому афористичному слові вона (така поезія) несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифікації. А що за таке слово дорого треба платити – здоров’ям, долею, самим життям (і платили, платили сповна!), – воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличної сили (рядки 33-36).

3) Що більше його (Стусова) поезія наближатиметься до людей, то глибинніші смислові пласти відкриватимуться в ній (рядки 48-49).

4) Широкий загал знає передусім ім’я Стуса: душі, згодовані сурогатами, вабить образ праведника (рядки 47-48).

А 1-е висловлювання

Б 2-е висловлювання

В 3-е висловлювання

Г 4-е висловлювання

Коментар. Висловлювання 1-е містить думку про особливість українського подвижництва, пов’язану з жорсткими й неповноцінними умовами виживання, які визначила українській культурі історія, однак доказів щодо подвижництва в житті і творчості Стуса у висловлюванні немає.

У висловлюванні 4-ому йдеться про значення Стусового подвижництва для українського загалу, але сам факт подвижництва воно не доводить.

Як відомо, подвижник — це людина, здатна на подвиг, самопожертву для досягнення високої мети. У висловленні стверджується, що життєвий вибір поета відповідав високій ідеї, а вчинки ― власному слову, слову правди. У цьому реченні йдеться й про жертовність Стуса, адже поет заплатив за свій вибір здоров’ям, долею, власним життям. Висловлювання 2-е обґрунтовує думку: «така поезія», «поетична публіцистика» несла правду народові в умовах тоталітаризму, що є доказом подвижництва письменника.

Висловлювання 3-е вказує на геніальність творчості поета, глибинність ідей і поглядів Стуса, дослідити й осягнути які українці зможуть тільки в майбутньому.

Отже, правильна відповідь: Б.

4. Загальним щодо інших є зміст висловлювання:

А Шевченко для нього — як українська мова (рядок 11).

Б Стусову поетику, його «образ вірша» єднає з Шевченком своєрідний кругообіг образів (рядки 15-16).

В Досвідові Шевченка належить особливе місце в поезії Стуса (рядок 9).

Г То, справді, глибоко внутрішня єдність при гострому запереченні наслідування шевченківських форм, інерції «шевченківського кожуха» (рядки 13-15).

Коментар. Висловлювання «В» є загальним, яке конкретизує решта тверджень (А, Б, Г). Справді, у варіанті «А» «особливе місце» досвіду Шевченка в поезії Стуса розкрито через порівняння його значущості зі значущістю для поета рідної мови. У «Б» — через своєрідний кругообіг образів, повторюваність певних мотивів і форм. Висловлювання «Г» розкриває саму сутність «особливого»: це «глибоко внутрішня єдність, генетичний духовний зв’язок».

Отже, правильна відповідь: В.

Дата добавления: 2015-07-11