Образи «версальців» та «інсургентів» постійно фігурують у думках героя твору

А «Я (Романтика)»

Б «Тигролови»

В «Україна в огні»

Г «Подвійне коло»

Д «Місто»

Коментар. Тема, що пропонується для опрацювання: «Література XX ст. Микола Хвильовий «Я (Романтика)».

Причини помилок учнів: незнання проблематики художніх творів і відтворення її через конкретні події, персонажі тощо.

Алгоритм підготовки учнів:

1. Розкриття М.Хвильовим причин втрати ідеалів революції в новелі «Я (Романтика)».

2. Стильові особливості, які відрізняють твори Хвильового від творів інших письменників: використання таких прийомів, як переплетіння уявних і реальних епізодів, введення образів-символів, деталей-символів. Утвердження думки про те, що часи змінюються, але люди – не завжди, і кожне нове покоління повинно знову і знову шукати відповіді на вічні питання. «Версальці» (контрреволюціонери), «інсургенти» (від лат. повстанці), «синедріон» (верховний суд у стародавній Іудеї) як символи епох, що давно минули.

3. Складання порівняльної таблиці «Проблема – художній образ».

Орієнтовний зразок порівняльної таблиці

Назва твору	Проблема, що розв’язується у творі	Художній образ	Цитата, що розкриває проблему
«Я (Романтика)»	Втрата ідеалів революції. Переслідування та знищення інакодумців у часи зміни суспільних формацій. Протистояння загальнолюдських цінностей (із загальновідомим «Не убий!») цінностям класовим. Міра й ціна самозречення відданості ідеї, революційному фанатизму.	Чекіст	«І я, зовсім чужа людина, бандит – за одною термінологією, інсургент – за другою, я просто і ясно дивлюсь на ці портрети і в моїй душі нема й не буде гніву. І це зрозуміло: «Я – чекіст, але я і людина». «Я знаю: моя мати і завтра піде в монастир: їй незносні наші тривоги й хиже навколо. Але тут же, дійшовши до ліжка, здригнув: «Хиже навколо? Хіба мати сміє думати так? Так думають тільки версальці!».
«Тигролови»	Категорії вічних проблем у романі: добра і зла, життя і смерті, справедливості і кари, морального вибору, волі до життя і цілеспрямованості, стосунків людини і природи, родинних взаємин, вірності віковим традиціям предків і, звичайно, кохання. Площина цих проблем – моральна, соціальна, психологічна, історична. Двобій життя і смерті. Чи може бути виправданим вбивство?	Образ Григорія Многогрішного як об’єднуючий усі сюжетні лінії	«Ліпше загинути, біжучи, ніж жити, гниючи!».
«Україна в огні»	Як знайти в собі сили, щоб у найскрутнішу мить залишитися гідним високого звання Людини. Проблема протистояння у часи випробувань героїчної і «портативної душі».	Родина Лавріна Запорожця	Лаврін Запорожець: «Позвикали до класової боротьби, як п’яниця до самогону! Ой, приведе вона нас до загибелі... Я не знаю сьогодні класової боротьби і знати не хочу. Я знаю — Батьківщина, народ гине!..» «Що буде з народом нашим?.. Народ безсмертний, ви казали... Ой, важке наше безсмертя! Важка доля народна...».
«Подвійне коло»	Сліпа приналежність до класу як трагедія роду й народу.	Родина Половців	«Тому роду немає переводу, де брати милують згоду».
«Місто»	Сучасна людина - самотній подорожній, закинутий у цей безглуздий світ, і все, що є у нього, це безмежна свобода, яку він має або спрямувати на творення гідного імені Людини життя, або ж гинути, не відаючи, що є вищі цілі і справжні істини, як-то, любов, творчість.	Степан Радченко	«А раптом пощастить?.. В душі йому жила міцна надія на свою долю, бо кожному властиво вважати себе за цілком виключне явище під сонцем і місяцем».

Дата добавления: 2015-07-11