Загальна - регулюється КЗпП і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на всіх працівників, крім працівників, для яких встановлена спеціальна ДВ.

Спеціальна – в спеціальних НПА(Дисциплінарні статути, Дисциплінарному положенні прокуратур в Україні, ЗУ «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», «Положенням про дисципліну працівників залізничного транспорту» і локальними нпа).

В загальній дисциплінарній відповідальності застосовуються 2 види стягнень: догана і звільнення;

в спеціальній – від позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури» до переведення в суд нижчого рівня або не переведення в орган вищого рівня протягом року і в такому стилі.

Невиконання працівником трудових обов'язків через незалежні від нього причини не може розглядатися як порушення трудової дисципліни. Наприклад, недостатня кваліфікація працівника, стан здоров'я, що перешкоджає виконанню роботи, та інші. У цих випадках немає вини працівника.

Ознаки ДВ:

-законність: дисциплінарна відповідальність настає тільки за дисциплінарні проступки; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне ДСтягн.

- Обґрунтованість та справедливість: індивідуалізація виду ДС; обмеження строку дії ДС; зняття ДС.

- Правові гарантії: обов'язок роботодавця зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; строк для застосування ДС; право оскарження ДС; ДС оголошується в наказі (розпорядженні), повідомляється працівникові під розписку.

83. Заохочення в трудовому праві: поняття, види, правове регулювання.

КзПП.

Заохочення за працю - це визнання результатів заслуг працівника та його успіхів у роботі.

Заохочення сприяють формуванню свідомого ставлення до справи, розвитку ініціативи, рішучості та впевненості у своїх діях, мобілізують на переборювання труднощів.

До працівників ПУО можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку. За результатами позитивної оцінки до працівника.

Види. Заохочення за видами поділяються на моральні й матеріальні, на індивідуальні та колективні. Моральне заохочення працівників можна визначити як закріплені нормами трудового права засоби морального визнання працівників та трудових колективів за досягнення високих результатів праці(оголошення подяки, нагородження Почесною грамотою, занесення до Книги пошани, присвоєння почесних звань). Матеріальне заохочення –засоби матеріального заохочення(премії, нагородження цінним подарунком, тощо)

Правове регулювання. Питання заохочення по великому рахунку повністю віднесені до сфери локального правового регулювання. У правилах внутрішнього трудового розпорядку, положеннях про преміювання підприємства встановлюються певні види морального та матеріального заохочення. Якщо у локальних актах підприємств не встановлено конкретних показників та умов заохочення, роботодавець (або безпосередній керівник) має право цілком довільно вирішувати питання про доцільність застосування заохочення до конкретного працівника.

Деякі специфічні види заохочень передбачають статути і положення про дисципліну. Дисциплінарний статут прокуратури - за сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу й оперативність оперативно-слідчі нагороджуються подякою, грошовою премією, подарунком, цінним подарунком, достроковим присвоєнням класного чину, нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України".

Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту: оголошення подяки, преміювання, нагородження цінним подарунком, Почесною грамотою, присвоєнням звання кращого працівника за професією, нагородження нагрудним значком і нагрудним знаком "Почесний залізничник».

84. Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності працівника.

Дата добавления: 2015-07-14