Рекреація та розвиток туризму

Рекреаційний потенціал, в тому числі санаторно-курортний комплекс України спроможний забезпечити вдвічі більше відвідувачів та користувачів цієї сфери (лише в санаторно-курортних закладах оздоровляється близько 3 млн. осіб щорічно). Реально використовуються для рекреаційно-туристичних цілей на сучасному етапі менше половини потенційних територій рекреаційного та туристичного призначення. Тобто, площа земель, які реально освоєні в рекреаційно-туристичній сфері складає за різними даними 7,2-7,5% (4,4-4,6 млн. га) території України (потенційно – 15% або 9,1 млн. га).

Разом з тим, розвиток рекреаційного господарства тісно пов'язаний з якісним станом природного середовища, що в свою чергу є виключно важливим елементом розвитку цієї сфери. При цьому, об’єкти рекреаційної діяльності можуть викликати ті ж самі форми забруднення як і будь-які галузі промисловості: атмосферна емісія, шум, засмічення, скидання стічних вод тощо.

Розвиток рекреаційного господарства в країні свідчить, що воно за своїми масштабами та структурою далеко не відповідає потребам і умовам оптимального функціонування. Основними причинами є недостатній рівень матеріально-технічної бази, територіальна і часова нерівномірність функціонування його закладів, низька якість обслуговування, слабка координація планів розвитку об’єктів інфраструктури, відсутність єдиної системи охорони і раціонального використання рекреаційних ресурсів. Особливо багато проблем пов’язано з неорганізованим відпочинком на курортах. Неорганізований заїзд автотуристів без необхідної кількості автостоянок і автокемпінгів призводить до хаотичного їх розміщення, забруднення ґрунтів, засмічення, погіршує цілющі природні фактори курорту. Надмірне навантаження на рекреаційні території не тільки знижує якість і ефективність відпочинку, але й веде до деградації самих ресурсів, втрати ними своїх

Основні завдання національної екологічної політики щодо розвитку рекреації та туризму

· посилення природоохоронної діяльності на рекреаційних територіях;

· збалансоване використання рекреаційних ресурсів;

· оптимізація мережі рекреаційних закладів та управління потоками рекреантів;

· захист найбільш цінних рекреаційних територій від різних форм відчуження.

· підтримка розвитку екозбалансованих форм туризму (екотуризм, сільський туризм).

в сільському господарстві:

· екологічне оздоровлення і відтворення природного середовища та розширення ареалу для агробіорізноманіття на основі реалістичних агро-екологічних програм до 2012 року, в тому числі програм з консервації сильно-еродованих земель на приватних землях та їх реалізацію з метою;

· стимулювання розвитку багато-функціонального сільського господарства (агробіорізноманіття, сільський туризм, стимулювання органічного землеробства тощо);

· підтримку екологічно-орієнтованого сільського господарства на основі сприяння розроблення та впровадження найкращих практик сільського господарства та збільшення частки земель, які використовуються в органічному сільському господарстві до 3-5% в 2012 році та до 7% в 2020 році;

· створення умов для широкого впровадження екологічно орієнтованих технологій ведення сільського господарства, в тому числі грунтозахисних технологій в землеробстві;

· підтримку розроблення та широкого впровадження нових біологічних засобів захисту рослин у сільськогосподарському виробництві;

в лісовому господарстві:

· досягнення безвідходного лісокористування раціонального використання деревини, заготовленої як від рубок головного користування, так і від рубок догляду за лісом, санітарних та лісовідновних рубок на основі:

· доведення рівня використання деревної біомаси до 80 відсотків (без шкідливого впливу на родючість ґрунтів та рослинні ресурси) порівняно з нинішнім рівнем (48 відсотків);

· перехід від суцільних рубок до поступових та вибіркових рубок, запровадження технологій лісозаготівель на базі природозберігаючих систем машин та механізмів;

· створення умов для плантаційного лісорозведення і використання замінників та вторинної сировини, впровадження ресурсозберігаючої техніки і технологій у лісопереробний комплекс;

· проведення сертифікації лісів та системи контролю походження лісопродукції;

в рибному господарстві:

· регулювання рибальства у внутрішніх водоймах та виключній (морській) економічній зоні України;

· формування національної системи селекції в рибництві, створення і реконструкція селекційно-генетичних центрів та проведення селекційно-племінних робіт з відтворення риб.

.

Основні заходи щодо вирішення завдань передбачають:

ü інвентаризацію об’єктів рекреаційної сфери та оцінку їх впливу на природні екосистеми;

ü визначення рівня граничних і оптимальних рекреаційних навантажень на території з урахуванням перспектив розвитку;

ü реконструкцію і модернізацію об’єктів інфраструктури рекреації;

ü запровадження дієвого механізму захисту унікальних рекреаційних ресурсів;

ü упорядкування приміських рекреаційних територій та створення комфортних умов для відпочинку;

ü забезпечення управління рекреаційною діяльністю на природоохоронних територіях

ü формування екомережі туристичних маршрутів;

ü покращення ефективності маркетингових заходів в рекреаційній сфері;

ü перегляду природоохоронних нормативно-правових актів з метою посилення відповідальності за їх порушення.

Дата добавления: 2015-10-30