Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мінімізація відходів та екологобезпечне поводження з ними

Читайте также:
  1. V. Загальна характеристика відходів, що видаляються
  2. Екологобезпечне водокористування та запровадження басейнового принципу управління водними ресурсами
  3. Ліміт на утворення та розміщення відходів
  4. Мінімізація булевих функцій
  5. Основні види відходів, які будуть утворюватися на даних дільницях.
  6. Тема 7. Загальні засади виконання покарання у виді позбавлення волі. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими до позбавлення волі.

 

Україна характеризується екстремальними значеннями як питомих так і абсолютних показників утворення й нагромадження відходів. До останнього часу в Україні триває процес прогресуючого нагромадження відходів. Щорічний обсяг їх утворення протягом 2000-х років становив 650-750 млн.т. (в т.ч. породи розкривні супутні, скельні, металургійні шлаки та золошлакові відходи ТЕС, відходи вуглевидобутку й вуглезбагачення). Згідно статистичноюзвітністю, обсяг утворення відходів (всього57 видів) склав у 2006 році 288,7 млн.т. Проте,загальний обсяг накопичення відходів в Україні оцінюється в 35 млрд. т.

Значну потенційну загрозу становлять небезпечні відходи. На підприємствах України їх обсяг становив 2,73 млн.т., а накопичення – 20,1 млн.т. Особливу групу високотоксичних відходів складають непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, загалний обсяг яких становить близько 21,4 тис. т і які зберігаються майже у 4752 складах.

Однією з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем залишається проблемапобутових відходів. Питомі показники їх утворення в середньому складають 220-250 кг/рік на душу населення, а у великих містах досягають 330-380 кг/рік відповідно і мають тенденцію до зростання. Обсяг вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) щороку зростає, у 2006 році він досяг 50,55 млн. м3 або 12,6 млн.т. Разом з тим, сміттєзвалища і полігони в країні (3614 на площі 6262,9 га, багато з них перевантажені і не відповідають вимогам екологічної безпеки. У приватному секторі, через відсутність належної системи збирання ТПВ, щорічно утворюються тисячі дрібних стихійних звалищ, які не піддаються достовірному обліку.

В Україні проблема відходів набула особливої гостроти внаслідок як великих обсягів їх утворення так і відсутності протягом тривалого часу адекватної реакції на створювану ними небезпеку. Проблема поводження з відходами виявляється також усе більш вагомою в ресурсному аспекті. Основними проблемами у сфері поводження з відходами є

прогресуючий характер накопичення відходів ї посилення їх негативно впливу на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей;

 переважання застарілих технологій основних виробництв, що призводить до значних обсягів утворення відходів;

 належним чином не організоване знешкодження та зберігання небезпечних відходів,

 наростання проблеми виділення земель під розміщення побутових відходів;

 недостатньо налагоджений облік відходів та моніторинг їх потоків невизначеність щодо їх ідентифікації і класифікації;

 відсутність сучасних методів та достатніх потужностей з перероблення та утилізації відходів;

 нерозвиненість інфраструктури щодо поводження з відходами;

 недосконалість законодавчої та нормативно-методичної бази щодо поводження з відходами;

 недостатність дієвих економічних важелів залучення відходів у господарський обіг та відповідної державної підтримки;

 відсутність мотивації щодо залучення у цю сферу приватного капіталу.

Основна мета стратегії екологічної політики щодо поводження з відходами полягає у визначенні і створенні умов, які б забезпечували запобігання або/і зменшення утворення відходів, екологічно безпечне їх видалення, заохочували до максимально можливого використання відходів як вторинної сировини. Стратегія екологічної політики щодо поводження з відходами виходить з такої послідовності пріоритетів:

максимальне використання всіх можливостей для запобігання або мінімізації утворення відходів;

максимально можливе технічно та економічно доцільне використання відходів як вторинної сировини;

екологічно безпечне захоронення лише тих відходів, яких неможливо уникнути і які не можуть бути утилізовані.

Для реалізації зазначених пріоритетів необхідне створення екологічно коректної, технічно, організаційно і фінансово стійкої систему поводження з відходами та впровадження дієвих інструментів і механізмів регулювання утворення й контролю життєвого циклу відходів, а також підвищення суспільної активності щодо поводження з ними;

Основні завдання з мінімізації відходів та екологічного поводження з ними передбачають:

· зменшення інтенсивності утворення загальної кількості відходів в розрахунку на 1 млн.грн ВВП, у 2 рази до 2020 року;

· зменшення утворення небезпечних відходів (1-111 класів небезпеки) в розрахунку на 1 млн.грн. ВВП до 2,75 кг у 2012 році та до 1,4 кг у 2020 році;

· збільшення використання відходів як вторинної сировини до 2020 року на 50%, у тому числі за групою відходів, що є залишками продуктів кінцевого споживання у два рази;

· екологічно безпечне видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;

· уповільнення темпів зростання до 2012 року обсягів захоронення твердих побутових відходів на полігонах з подальшою стабілізацією та скороченням відповідних обсягів до 2020 року;

· запобігання чи зниження негативного впливу на довкілля місць розміщення відходів протягом усього періоду їх життєвого циклу, зокрема, забруднення поверхневих та грунтових вод, грунту та повітря, а також впливу на глобальне довкілля, включаючи парниковий ефект, а також і будь-який ризик для здоров’я людей;

Для успішного виконання основних завдань стратегії необхідно забезпечити виконання таких заходів:

ü розроблення та впровадження інтегрованого підходу до управління ресурсами та запобігання й рециклінгу відходів, в тому числі удосконалення технологій та обладнання, що забезпечують мінімізацію відходів, реалізація принципу заміни природних ресурсів відходами, де це можливо, нормативне регулювання виробництва і споживання;

ü розроблення, впровадження та удосконалення технологій і обладнання для виробництва нових видів продукції, в тому числі пакувальних матеріалів, що забезпечують мінімізацію утворення відходів та їх утилізацію;

ü удосконалення організаційних, правових, економічних, та адміністративних важелів стимулювання підприємств до мінімізації обсягів утворення відходів, в т.ч. впровадження нормативного регулювання утворення відходів.

ü розроблення та реалізація державних, регіональних та галузевих програм використання відходів як вторинної сировини;

ü створення інфраструктури поводження з відходами та розроблення і впровадження сучасних методів переробки промислових та твердих побутових відходів;

ü виявлення перспективних наукових досліджень та науково-технічних розробок технологій щодо використання відходів, обґрунтування доцільності та техніко-економічної ефективності їх впровадження і відповідна інноваційна підтримка;

ü проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт щодо розроблення технологій і обладнання із збирання, сортування, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

ü створення потужностей з переробки відходів та виготовлення обладнання для забезпечення збирання, сортування, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

ü розроблення методичних засад щодо віднесення відходів до ресурсноцінних, які підлягають використанню як вторинні ресурси та визначення соціально-економічної ефективності їх використання;

ü проведення ресурсної оцінки відходів та визначення шляхів і напрямів їх використання, впровадження цільового державного регулювання щодо окремих категорій відходів з метою конкретизації й адресної прив'язки законодавчих вимог і встановлення спеціального режиму поводження з ними;

Створення екоіндустрії поводження з відходами, що має включати:

ü удосконалення системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, розвиток відповідної інфраструктури, в т.ч. розділення корисних компонентів, що містяться у відходах на місці їх утворення, розділення паперу, скла, пластмаси, металів самим населенням; встановлення термінів та норм утилізації щодо окремих груп відходів;

ü здійснення конкретних проектів знешкодження чи утилізації відходів;

ü встановлення вимог і правил щодо розміщення (зберігання) і знешкодження відходів за категоріями небезпечності та ксплуатації полігонів, а також спалюванні небезпечних відходів та інших операціях поводження з небезпечними відходами, що відповідають європейським стандартам;

ü будівництво регіональних полігонів для знешкодження та захоронення відходів, що відповідають європейським стандартам;

ü розроблення та впровадження сучасних екологоорієнтованих технологій збирання, зберігання, вивезення, переробки, утилізації, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) а також технологій та обладнання, у тому числі сортувальних комплексів, для виділення з побутових відходів вторинної сировини.

Для досягнення цих результатів доцільно передбачити:

- оновлення та подальший розвиток законодавчого забезпечення, нормативно-правового регулювання на підзаконному рівні, розроблення методичного та інформаційного забезпечення, удосконалення організаційно-економічного механізму поводження з відходами;

- розроблення й прийняття спеціальних законопроектів, які регулюють діяльність пов'язану із вторинними ресурсами (рециклингом матеріалів), тарою й упакуванням, побутовими відходами в рамках яких передбачити конкретні механізми;

- гармонізацію національного законодавства у сфері поводження з відходами з європейським законодавством;

- удосконалення процесів виявлення, ідентифікації і класифікації відходів на базі їх первинного обліку і паспортизації та впровадження моніторингу потоків відходів; прийняття нового класифікатора відходів, гармонізованого з європейським переліком відходів;

- вдосконалення механізмів фінансування, підвищення інвестиційної привабливості сфери поводження з відходами; впровадження фінансової стратегії для самофінансування сектору відходів в контексті встановлення “повної вартості утилізації” та реалізації в повному обсязі принципу “забруднювач платить”.


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 233 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Національна екологічна політика і розвиток держави | Перспективи розвитку національної екологічної політики | Мета, основні принципи національної екологічної політики | Підвищення якості повітря ат запобігання змінам клімату | Удосконалення регіональної екологічної політики | Становлення системи інтегрованого екологічного управління | Промисловість | Житлово-комунальне господарство | Cільське, лісове та рибне господарство | Рекреація та розвиток туризму |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Підвищення якості поверхневих і підземних вод| Припинення втрат біо та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)