Мінімізація відходів та екологобезпечне поводження з ними

Україна характеризується екстремальними значеннями як питомих так і абсолютних показників утворення й нагромадження відходів. До останнього часу в Україні триває процес прогресуючого нагромадження відходів. Щорічний обсяг їх утворення протягом 2000-х років становив 650-750 млн.т. (в т.ч. породи розкривні супутні, скельні, металургійні шлаки та золошлакові відходи ТЕС, відходи вуглевидобутку й вуглезбагачення). Згідно статистичноюзвітністю, обсяг утворення відходів (всього57 видів) склав у 2006 році 288,7 млн.т. Проте,загальний обсяг накопичення відходів в Україні оцінюється в 35 млрд. т.

Значну потенційну загрозу становлять небезпечні відходи. На підприємствах України їх обсяг становив 2,73 млн.т., а накопичення – 20,1 млн.т. Особливу групу високотоксичних відходів складають непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин, загалний обсяг яких становить близько 21,4 тис. т і які зберігаються майже у 4752 складах.

Однією з найбільш гострих господарських і природоохоронних проблем залишається проблемапобутових відходів. Питомі показники їх утворення в середньому складають 220-250 кг/рік на душу населення, а у великих містах досягають 330-380 кг/рік відповідно і мають тенденцію до зростання. Обсяг вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) щороку зростає, у 2006 році він досяг 50,55 млн. м³ або 12,6 млн.т. Разом з тим, сміттєзвалища і полігони в країні (3614 на площі 6262,9 га, багато з них перевантажені і не відповідають вимогам екологічної безпеки. У приватному секторі, через відсутність належної системи збирання ТПВ, щорічно утворюються тисячі дрібних стихійних звалищ, які не піддаються достовірному обліку.

В Україні проблема відходів набула особливої гостроти внаслідок як великих обсягів їх утворення так і відсутності протягом тривалого часу адекватної реакції на створювану ними небезпеку. Проблема поводження з відходами виявляється також усе більш вагомою в ресурсному аспекті. Основними проблемами у сфері поводження з відходами є

прогресуючий характер накопичення відходів ї посилення їх негативно впливу на стан навколишнього природного середовища і здоров’я людей;

 переважання застарілих технологій основних виробництв, що призводить до значних обсягів утворення відходів;

 належним чином не організоване знешкодження та зберігання небезпечних відходів,

 наростання проблеми виділення земель під розміщення побутових відходів;

 недостатньо налагоджений облік відходів та моніторинг їх потоків невизначеність щодо їх ідентифікації і класифікації;

 відсутність сучасних методів та достатніх потужностей з перероблення та утилізації відходів;

 нерозвиненість інфраструктури щодо поводження з відходами;

 недосконалість законодавчої та нормативно-методичної бази щодо поводження з відходами;

 недостатність дієвих економічних важелів залучення відходів у господарський обіг та відповідної державної підтримки;

 відсутність мотивації щодо залучення у цю сферу приватного капіталу.

Основна мета стратегії екологічної політики щодо поводження з відходами полягає у визначенні і створенні умов, які б забезпечували запобігання або/і зменшення утворення відходів, екологічно безпечне їх видалення, заохочували до максимально можливого використання відходів як вторинної сировини. Стратегія екологічної політики щодо поводження з відходами виходить з такої послідовності пріоритетів:

максимальне використання всіх можливостей для запобігання або мінімізації утворення відходів;

максимально можливе технічно та економічно доцільне використання відходів як вторинної сировини;

екологічно безпечне захоронення лише тих відходів, яких неможливо уникнути і які не можуть бути утилізовані.

Для реалізації зазначених пріоритетів необхідне створення екологічно коректної, технічно, організаційно і фінансово стійкої систему поводження з відходами та впровадження дієвих інструментів і механізмів регулювання утворення й контролю життєвого циклу відходів, а також підвищення суспільної активності щодо поводження з ними;

Основні завдання з мінімізації відходів та екологічного поводження з ними передбачають:

· зменшення інтенсивності утворення загальної кількості відходів в розрахунку на 1 млн.грн ВВП, у 2 рази до 2020 року;

· зменшення утворення небезпечних відходів (1-111 класів небезпеки) в розрахунку на 1 млн.грн. ВВП до 2,75 кг у 2012 році та до 1,4 кг у 2020 році;

· збільшення використання відходів як вторинної сировини до 2020 року на 50%, у тому числі за групою відходів, що є залишками продуктів кінцевого споживання у два рази;

· екологічно безпечне видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;

· уповільнення темпів зростання до 2012 року обсягів захоронення твердих побутових відходів на полігонах з подальшою стабілізацією та скороченням відповідних обсягів до 2020 року;

· запобігання чи зниження негативного впливу на довкілля місць розміщення відходів протягом усього періоду їх життєвого циклу, зокрема, забруднення поверхневих та грунтових вод, грунту та повітря, а також впливу на глобальне довкілля, включаючи парниковий ефект, а також і будь-який ризик для здоров’я людей;

Для успішного виконання основних завдань стратегії необхідно забезпечити виконання таких заходів:

ü розроблення та впровадження інтегрованого підходу до управління ресурсами та запобігання й рециклінгу відходів, в тому числі удосконалення технологій та обладнання, що забезпечують мінімізацію відходів, реалізація принципу заміни природних ресурсів відходами, де це можливо, нормативне регулювання виробництва і споживання;

ü розроблення, впровадження та удосконалення технологій і обладнання для виробництва нових видів продукції, в тому числі пакувальних матеріалів, що забезпечують мінімізацію утворення відходів та їх утилізацію;

ü удосконалення організаційних, правових, економічних, та адміністративних важелів стимулювання підприємств до мінімізації обсягів утворення відходів, в т.ч. впровадження нормативного регулювання утворення відходів.

ü розроблення та реалізація державних, регіональних та галузевих програм використання відходів як вторинної сировини;

ü створення інфраструктури поводження з відходами та розроблення і впровадження сучасних методів переробки промислових та твердих побутових відходів;

ü виявлення перспективних наукових досліджень та науково-технічних розробок технологій щодо використання відходів, обґрунтування доцільності та техніко-економічної ефективності їх впровадження і відповідна інноваційна підтримка;

ü проведення науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт щодо розроблення технологій і обладнання із збирання, сортування, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

ü створення потужностей з переробки відходів та виготовлення обладнання для забезпечення збирання, сортування, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів;

ü розроблення методичних засад щодо віднесення відходів до ресурсноцінних, які підлягають використанню як вторинні ресурси та визначення соціально-економічної ефективності їх використання;

ü проведення ресурсної оцінки відходів та визначення шляхів і напрямів їх використання, впровадження цільового державного регулювання щодо окремих категорій відходів з метою конкретизації й адресної прив'язки законодавчих вимог і встановлення спеціального режиму поводження з ними;

Створення екоіндустрії поводження з відходами, що має включати:

ü удосконалення системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, розвиток відповідної інфраструктури, в т.ч. розділення корисних компонентів, що містяться у відходах на місці їх утворення, розділення паперу, скла, пластмаси, металів самим населенням; встановлення термінів та норм утилізації щодо окремих груп відходів;

ü здійснення конкретних проектів знешкодження чи утилізації відходів;

ü встановлення вимог і правил щодо розміщення (зберігання) і знешкодження відходів за категоріями небезпечності та ксплуатації полігонів, а також спалюванні небезпечних відходів та інших операціях поводження з небезпечними відходами, що відповідають європейським стандартам;

ü будівництво регіональних полігонів для знешкодження та захоронення відходів, що відповідають європейським стандартам;

ü розроблення та впровадження сучасних екологоорієнтованих технологій збирання, зберігання, вивезення, переробки, утилізації, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) а також технологій та обладнання, у тому числі сортувальних комплексів, для виділення з побутових відходів вторинної сировини.

Для досягнення цих результатів доцільно передбачити:

- оновлення та подальший розвиток законодавчого забезпечення, нормативно-правового регулювання на підзаконному рівні, розроблення методичного та інформаційного забезпечення, удосконалення організаційно-економічного механізму поводження з відходами;

- розроблення й прийняття спеціальних законопроектів, які регулюють діяльність пов'язану із вторинними ресурсами (рециклингом матеріалів), тарою й упакуванням, побутовими відходами в рамках яких передбачити конкретні механізми;

- гармонізацію національного законодавства у сфері поводження з відходами з європейським законодавством;

- удосконалення процесів виявлення, ідентифікації і класифікації відходів на базі їх первинного обліку і паспортизації та впровадження моніторингу потоків відходів; прийняття нового класифікатора відходів, гармонізованого з європейським переліком відходів;

- вдосконалення механізмів фінансування, підвищення інвестиційної привабливості сфери поводження з відходами; впровадження фінансової стратегії для самофінансування сектору відходів в контексті встановлення “повної вартості утилізації” та реалізації в повному обсязі принципу “забруднювач платить”.

Дата добавления: 2015-10-30