Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Підвищення якості повітря ат запобігання змінам клімату

Читайте также:
  1. VI. Повітряно-тепловий режим
  2. Визначення витрати повітря систем кондиціонування повітря.
  3. Визначення резервів підвищення ефективності діяльності підприємства
  4. Визначення якості вин
  5. Відповідність шкал оцінок якості засвоєння навчального матеріалу
  6. Газо- і пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.
  7. Делегати в якості параметрів

 

Високий рівень забруднення атмосферного повітря обумовлюється негативним впливом промисловості (коксохімічної, металургійної та хімічної промисловості), паливно-енергетичного комплексу і транспорту. Хоча протягом 1995-2002 років відмічалась тенденція до зниження обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу, проте, починаючи з 2002 року обсяг викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел почав зростати внаслідок збільшення обсягів виробництва. Основними забруднювачами атмосферного повітря є пил (близько 27% нестандартних проб), окиси азоту (близько 23%), окис вуглецю (близько 14%), сірчистий газ (близько 9%). Зазначені речовини є основними складовими викидів підприємств паливно-енергетичного комплексу, обробної та добувної промисловості, транспортних засобів і сільського господарства.

Особливо небезпечним є зростання до 50–70% внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст України за останні 10 років. Нині автотранспорт є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря України, та спостерігається стала тенденція до збільшення викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел по країні. Так, за період з 2000 по 2006 рік кількість викидів зросла на 147,8 тис. тон.

Головними причинами, що обумовлюють незадовільний, а найчастіше і небезпечний стан атмосферного повітря населених пунктів, є недотримання підприємствами технологічного режиму експлуатації пилогазоочисного устаткування; невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькі темпи впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутність ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок; відсутність санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами.

До основних проблем підвищення якості повітря слід віднести:

 випереджання зростання виробництва темпів оновлення технологій та модернізації очисного обладнання та природоохоронних активів,

 швидке зростання кількості автотранспорту індивідуального використання, та вантажних і пасажирських автомобільних перевезень.

 низька якість пального, що використовується,

 зростання площі міських звалищ побутових відходів, що є джерелами постійного виділення метану.

Основні завдання національної екологічної політики спрямовані на підвищення якості повітря та запобігання змінам клімату, що здійснюватиметься шляхом:

· технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження інноваційних проектів, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

· оптимізації структури енергетичного сектору економіки на основі використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів вуглецю, у тому числі нарощування обсягів використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії;

· реалізації проектів спільного впровадження з дотриманням вимог Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, розроблення та впровадження системи торгівлі національним надлишком квот на викиди парникових газів.

Основні заходи передбачають:

до 2012 р.

ü перегляд норм вмісту сірки в дизельному пальному (вміст сірки в усіх видах автомобільних бензинів не повинен перевищувати 0,05-0,15 %.);

ü запровадження системи моніторингу якості атмосферного повітря в містах і місцях розташування шкідливих та аварійно- небезпечних підприємств, відновлення систему моніторингу повітря у великих містах;

ü розробка та встановлення систем контролю якості повітря, потрібних приладів автоматичного контролю та мереж передачі й збору інформації;

ü запровадження системи показників забруднення атмосферного повітря гармонізованої із стандартами ЄС;

ü проведення повної інвентаризації стаціонарних джерел викидів та якості встановленого очисного обладнання;

ü систематичний контроль та оновлення кадастру парникових газів,

ü запровадження системи "Зелених інвестицій";

до 2020 р.

ü встановлення сучасного очисного обладнання, яке забезпечує високий ступінь очищення викидів від оксидів сірки, азоту, пилу та аерозольних частинок до показників, що відповідають сучасним європейським нормам, насамперед підприємствами паливно-енергетичного та металургійного комплексу.

ü застосування каталізаторів знешкодження викидів автотранспорту (запровадити обов’язковість використання каталізаторів допалювання на всіх нових автомобілях) та використання високоякісного бензину й кисеньумісних добавок до нього;

ü впровадження альтернативних джерел виробництва енергії, в першу чергу, вітрової та сонячної, а також використання відходів тваринництва для виробництва біогазу.

ü збільшення частки перевезень залізничним транспортом;

ü стимулювання виробництва та використання біопалива – палива з рослинних олій і спирту, з використанням досвіду країн Європи та США;

ü обладнання місць звалищ побутових відходів системами компостування та збирання біогазу.

Для успішної реалізації стратегії необхідно забезпечити:

- прийняття поправок до Закону про охорону атмосферного повітря; створення міжміністерської цільової групи для координації прав та відповідальності всіх рівнів адміністрування у новій схемі управління в галузі охорони повітря;

- розробка програми навчання для природоохоронних інспекторів з метою вирішення завдань, що випливають з прийняття нового закону про охорону атмосферного повітря. Програма має враховувати позитивний досвід, набутий в областях, в яких запроваджено сучасний менеджмент повітря;

- аналіз ефективності наявних економічних інструментів з метою переоцінки субсидій, консолідації природоохоронних фондів та підвищення плати за викиди у разі потреби. Принцип «забруднювач платить» має застосовуватися систематично і без винятків до всіх джерел викидів, стаціонарних чи пересувних, однаково до фізичних і юридичних осіб;

- перегляд пріоритетів в НПД та сфокусуватись на розробці реалістичного середньострокового плану дій або планів, окремо для кожного міста, з метою зменшити забруднення повітря;

- аудит основних підприємств-забруднювачів, відповідальних за забруднення повітря у великих містах (зокрема, на електростанціях, підприємствах хімічної, металургійної промисловості та ін.) для того, щоб визначити їхні можливості у зменшенні викидів шляхом малозатратних заходів;

- реорганізувати систему моніторингу забруднення повітря на основі інтегрування наявних галузевих програм вимірювання якості повітря. Система має використовувати сучасну методологію і автоматизоване обладнання. Забезпечити обладнання Гідромету сучасним обладнанням та програмим забезпеченням для аналізу та передачі даних;

- реорганізувати і розширити систему інвентаризації та відповідні системи звітування з метою повного охоплення найбільш важливих джерел забруднення та зосередження уваги на класичних, а також найбільш небезпечних забруднювачах. Методологію інвентаризації необхідно привести у відповідність до відповідних рекомендацій ЕМЕР. Громадськість має бути проінформована про результати;

- ратифікацію вже підписаних природоохоронних конвенцій і протоколів ЄЕК і розробити відповідну стратегію для їх впровадження. Вона також має передбачити приєднання до угод, які ще не підписані, та підписання нових документів, що можуть стати інструментами для вдосконалення політики та стратегій, щодо зменшення забруднення повітря і впровадження невідкладних заходів контролю у рамках НПД.


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 138 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Національна екологічна політика і розвиток держави | Перспективи розвитку національної екологічної політики | Мінімізація відходів та екологобезпечне поводження з ними | Припинення втрат біо та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи | Удосконалення регіональної екологічної політики | Становлення системи інтегрованого екологічного управління | Промисловість | Житлово-комунальне господарство | Cільське, лісове та рибне господарство | Рекреація та розвиток туризму |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Мета, основні принципи національної екологічної політики| Підвищення якості поверхневих і підземних вод

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)