Припинення втрат біо та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи

Біо- та ландшафтне різноманіття, крім його самодостатньої цінності, забезпечує людство усім необхідним для існування, виконує десятки екосистемних функцій, у тому числі підтримує біогеохімічний колообіг та очистку природних вод, збереження ґрунтів і стабільність клімату, продукти харчування, ліки, сировину промисловості, формує просторовий базис розвитку, безпечне для життя і здоров’я природне довкілля.

Біорізноманіття України нараховує понад 72 тис. видів організмів. Проте воно зазнає значних втрат на території України. До 1-го видання Червоної книги України (1980) було занесено 151 вид вищих рослин та 85 видів тварин. До 2-го, чинного, видання Червоної книги України (тваринний світ - 1994, рослинний світ - 1996), включено вже 541 вид рослин і грибів та 382 види тварин. Істотне збільшення, - у 4,5 рази, - кількості рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення рослин і тварин, зумовлене збільшенням антропогенного тиску на природні екосистеми. Передбачається, що число видів в 3-му виданні Червоної книги зросте ще в два рази. Це свідчить про наростання тенденції втрати живої компоненти природи в її цілісності і стає загрозою для національної безпеки.

Основні проблеми щодо стану біо- та ландшафтного різноманіття пов’язані сьогодні з діяльністю людини. Об’єктивно вони полягають у знищенні природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин (біотопів та екотопів), фрагментації ландшафтів та деградації екосистем (включаючи забруднення), в екологічно – незбалансованій, виснажливій експлуатації видів людиною, поширенні чужорідних видів, розповсюдженні хвороб тощо (узагальнення ситуації наведено в таблиці 1 нижче). В той же час, наростають нові загрози, пов’язані з особливостями сучасного етапу розвитку українського соціуму – приватизаційними процесами, зокрема, в аграрній сфері, інтенсивним освоєнням прибережних і водоохоронних територій, розвитком транспортно-комунікаційної сфери, генної інженерії, сировинного комплексу, насамперед нафтової та залізорудної галузей, урбанізацією; має місце інерція впливів не-екологічної господарської діяльності минулих десятиліть (зрошення, що сьогодні результується у вторинному засоленні та підтопленні, і осушення, що місцями супроводжується опустелюванням чи вторинним заболоченням). Прогнозується в близькій перспективі також вплив глобального потепління.

Основною стратегічною метою з припинення втрат біо та ландшафтного різноманіття є зміцнення природної складової довкілля, припинення втрат біорізноманіття та фрагментації ландшафтів, формування екомережі та розвиток заповідної справи.

Виконання цієї мети означає впровадження державної політики у сфері збереження, відтворення та невиснажливого використання біо- та ландшафтного різноманіття, спрямованої на мінімізацію антропогенного впливу на біорізноманіття і подолання тенденції деградації живої компоненти довкілля і порушення та фрагментації ландшафтів, забезпечення природних та напівприродних умов для існування та максимального самовідтворення біорізноманіття і відновлення первинного стану природних комплексів та ландшафтів, невиснажливого використання біоресурсів та стійкого підтримання екосистемних послуг біорізноманіття, екологізацію суспільної діяльності та формування сприятливого для існування людини природного довкілля.

Основними завданнями на досягнення цієї мети має стати:

· мінімізація негативного впливу економічної діяльності суспільства на біорізноманіття і ландшафти;

· збереження та невиснажливе використання біорізноманіття, включаючи різноманіття свійських та культивованих форм живих організмів, екосистем і створених людиною природно-культурних комплексів;

· організація застосування відповідних технологій екологічно - збалансованого використання біорізноманіття для розвитку ефективного невиснажливого господарювання і створення умов для відтворення біорізноманіття та відновлення порушених ландшафтів;

· забезпечення формування екомережі та розвитку заповідної справи;

· формування сприятливого нормативно-правового, інформаційного, інституційного, науково-експертного, освітнього та фінансово-економічного середовища впровадження стратегії шляхом опрацювання та законодавчо-нормативного схвалення програмно-цільових заходів.

Основними напрямами виконання Стратегії, спрямованими на досягнення цілі та основних її завдань, є:

1. Збереження біорізноманіття та ландшафтів in-situ;

2. Збереження біорізноманіття ex-situ;

3. Екологічно-збалансоване використання компонентів біорізноманіття;

4. Дослідження та науково-експертна підтримка;

5. Екоосвіта, підвищення кваліфікації спеціалістів та обізнаності громадськості;

6. Оцінка та зменшення рівнів негативних впливів на біорізноманіття;

7. Загальні заходи щодо збереження і невиснажливого використання біорізноманіття.

На середньострокову перспективу до 2012 року, передбачається вирішити першочергові завдання:

ü призупинити втрати біорізноманіття та погіршення стану природних екосистем і ландшафтів, згідно рішень Київської резолюції (2003 р.) та Конференції Сторін Конвенції про біорізноманіття (Куала-Лумпур, 2004 р.) та цілей Європейської ландшафтної конфенції (2000);

ü удосконалити правове забезпечення, зокрема, щодо врахування вимог збереження біо- та ландшафтного різноманіття в програмах соціально-економічного розвитку регіонів та України, схвалити загальнодержавні програми щодо збереження біорізноманіття (2008-2025) та розвитку заповідної справи (2008-2020) та зміни до Загальнодержавної програми формування екомережі України (2000-2015);

ü забезпечити виконання заходів на впровадження Європейської ландшафтної конвенції (2000);

ü адаптувати основні законодавчі норми України в сфері збереження природного довкілля до вимог директив ЄС;

ü започаткувати створення інтегрованої інституційної системи управління збереженням і невиснажливим використанням біо- і ландшафтного різноманіття та екомережі;

ü започаткувати формування інноваційної системи підвищення кваліфікації, екоосвіти та просвіти в сфері;

ü розробити та запровадити систему проведення періодичного моніторингу стану впровадження Стратегії та коригування основних заходів.

В подальшому, передбачається забезпечити розширене відтворення/відновлення біо- та ландшафтного різноманіття шляхом:

ü удосконалення механізму управління збереженням та невиснажливим використанням біо- і ландшафтного різноманіття, об’єктами ПЗФ у складі єдиної екомережі України;

ü створення мережі генетичних банків і центрів штучного розведення та реакліматизації рідкісних видів рослин і тварин і таких, що перебувають під загрозою зникнення;

ü завершення створення інтегрованої інституційної системи управління збереженням і невиснажливим використанням біо- і ландшафтним різноманіття, екомережею та заповідною справою;

ü завершення формування інноваційної системи підвищення кваліфікації, екоосвіти та просвіти;

ü системного впровадження положень міжнародних документів;

ü проведення періодичного моніторингу стану впровадження Стратегії, коригування основних заходів, завершення створення інфраструктури, необхідної для виконання Стратегії, забезпечення контролю за їх вирішенням.

Дата добавления: 2015-10-30