Загальні положення.

Обвинувачений - особа, у відношенні якої у встановленому законом порядку винесена постанова про притягнення до справи в якості обвинуваченого.

Підставою притягнення особи в якості обвинуваченого є наявність системи незаперечних доказів, які підтверджують винність особи у вчиненні конкретного злочину.

Сутність акта притягнення в якості обвинуваченого - полягає в тому, що на підставі зібраних доказів, конкретна особа ставиться в положення одного з головних учасників кримінального процесу, у відношенні його формулюється конкретне обвинувачення, застосовуються дії небажаного для нього характеру, визначаються конкретні права й обов'язки, встановлені законом.

Структура постанови про притягнення особи в якості обвинуваченого:

40. вступна частина;

41. описова;

42. резолютивна.

Питання для самоконтролю:

1. Що є підставою для притягнення особи в якості обвинуваченого?

2. У чому і як виявляється дія принципу презумпції невинуватості при притягненні особи в якості обвинуваченого?

3. Які вимоги закону до постанови про притягнення особи в якості обвинуваченого?

4. Протягом якого часу повинно бути пред'явлене обвинувачення обвинуваченому і підозрюваному?

5. Хто може бути присутнім при пред'явленні обвинувачення неповнолітньому обвинуваченому?

6. Який порядок пред'явлення обвинувачення?

7. У яких випадках участь захисника при пред'явленні обвинувачення носить обов'язковий характер?

Нормативні акти:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Ін Юре, 2004.-272 с.

Додаткова література:

1. Альперт С.А. Обвинение в советском уголовном процессе. - X.: ХЮИ,1974.-36с.

2. Карнеева Л.М. Привлечение в качестве обвиняемого. - М., 1966.

3. Лукашевич В.З. Обеспечение прав обвиняемого на предварительном следствии. - Волгоград, 1976.

4. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и форма. - М.: Юрид. лит.,1976. - 168с.

5. Мариупольский Л.А. Привлечение в качестве обвиняемого. - М., 1976.

6. Никоненко М.Я. Визначення моменту встановлення особи, яка вчинила злочин // Право України.-1999.-№1. - С.93.

7. Селиванов Н.А. Критерии допустимости тактических приемов при расследовании // Законность.-1994.-№4.-С.23-28.

8. Уголовный процесс: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов / Под ред. К.Ф.Гуценко. - М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. -509с.

Завдання для практичних занять:

1. Слідчий виніс постанову про притягнення в якості обвинуваченого Гордєєва за ст.368 ч.1 КК. Постанова була оголошена обвинуваченому, а потім він був допитаний. Ознайомившись з протоколом допиту, обвинувачений відмовився підписувати протокол, оскільки, з його точки зору, не всі пояснення одержали в ньому відображення. Слідчий відмовився докладніше зафіксувати показання обвинуваченого в зв'язку з тим, що обвинувачений Гордєєв раніше був допитаний в якості підозрюваного, де були з усією повнотою зафіксовані його показання. Тому, на думку слідчого, немає необхідності повертатися до них, так як показання Гордєєва знаходяться в матеріалах справи. У протоколі слідчий відзначив, що обвинувачений підтвердив усі свої раніше дані показання.

Оцініть дії слідчого вимогам закону.

2. Ігнатов був притягнутий до кримінальної відповідальності за розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем. За даними обставинам йому пред'явлене обвинувачення. У ході розслідування слідчий встановив, що Ігнатов не чинив розтрату, а вчинив шахрайство.

Як повинен поступити слідчий?

Дата добавления: 2015-10-31