Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 3: Суб’єкти кримінального процесу.

Читайте также:
  1. Визначення процесу.
  2. Виникнення і еволюція концепції міжнародного кримінального права
  3. Злочин та покарання за Соборним Уложенням. Посилення інквізиційної форми процесу.
  4. КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
  5. КУРСУ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
  6. Поняття цивільного процесу (судочинства) та його задачі. Види цивільного судочинства. Стадії цивільного процесу.
  7. Суд та процес. Зародження інквізиційного процесу.

1. Поняття і класифікація учасників процесу.

2. Суб’єкти, які ведуть кримінальний процес.

3. Учасники, які захищають свої інтереси.

4. Учасники, які захищають інтереси інших осіб.

5. Інші учасники, що сприяють кримінальному судочинству.

 

Загальні положення:

Учасник кримінального процесу – це особа, що вступає в кримінально-процесуальні правовідносини в зв’язку з подією злочину, права й обов’язки якої регламентуються чинним законодавством.

Під час відповіді на запитання, що стосується конкретного учасника процесу, необхідно:

10. дати його визначення;

11. розкрити підстави і порядок появи його в справі;

12. назвати обставини, що виключають можливість його участі; визначити виконувану їм функцію;

13. розкрити його компетенцію (права та обов’язки);

14. показати порядок реалізації його прав і виконання обов’язків;

15. з’ясувати характер його взаємовідносин з іншими учасниками процесу;

16. показати основні труднощі в практичній діяльності, можливості вдосконалення чинного закону і практики його застосування.

Питання для самоконтролю:

1.У чому відмінність процесуального статусу слідчого й особи, що провадить дізнання?

2. Які вказівки прокурора обов’язкові для слідчого і для особи, що провадить дізнання?

3. Які особливості взаємовідносин слідчого з прокурором і начальником слідчого відділу?

4. Протягом якого часу особа може перебувати у статусі підозрюваного?

5. Які обставини, що виключають можливість участі особи у справі в якості судді, слідчого, особи, що провадить дізнання, прокурора, захисника, спеціаліста, експерта?

6. Чи підлягає відводу експерт, якщо він брав участь раніше в справі в якості спеціаліста?

7. Хто може бути захисником в кримінальному процесі?

Нормативні акти:

1. Закон України “ Про забезпечення безпеки осіб, які приймають участь в кримінальному судочинстві // Відомості Верховної Ради України. - 1994.- №11.-Ст.51.

2. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Ін Юре, 2004.-272 с.

4. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України № 3781-Х1І від 23.12.1993 р. /У Зібрання законодавства Укра­їни. - Сер. 3. - 2000. - №10. - Ст.128.

5. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11.022005 р. // Вісник Верховного Суду України. - 2005. - №2. - С. 15-16

6. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кри­мінальному судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 24.10.2003 р. // Вісник Верховного Суду України. - 2003. - №6. - С. 20-24

7. Про посилення судового захисту прав і свобод людини і громадяни­на" Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.1997 р. // Право України. -1997. - №8. - С.73

8. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верховного Суду Укра­їни № 13 від 02.07.2004 р. // Вісник Верховного Суду У країни. - 2004. - №8. -С.6-10

9. Про прокуратуру: Закон України № І789-ХІІ від 11.05.1991 р. // Зі­брання законодавства України. - Сер. 3. - 2000. - №4. - Ст.45

10. Про судоустрій України: Закон України № 3018-ПІ від 02.07.2002 р. // Офіційний вісник України. - 2002. - №10. - Ст.441.

Додаткова література:

1. Альперт С.А. Защита в советском уголовном процессе прав и законных интересов лиц, понесших имущественный ущерб от преступления. – Харьков, 1984.

2. Альперт С.А. О процессуальных функциях прокурора в советском уголовном судопроизводстве // Проблеми законности: Респ. межвед. науч. об. - X.: ХЮИ. -1982. - №10. - С.94 -101.

3. Альперт С.А. Субьекты уголовного процесса. - X.: НЮАУ, 1997.-60с.

4. Богословская Л.А. Сущность законного интереса личности в уголовном судопроизводстве // Проблемы социалистической законности. -1986. - Вьш.17. - С.87.

5. Божьев В.П. Процессуальный статус потерпевшего // Российская юстиция 1994.-№1.

6. Варфоломеева Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве. - Киев,1998.

7. Витрук Н.В. Правовой статус личности: содержание, виды, тенденции в развитии // Проблемы правового статуса субъектов права. - Калининград. -1976. - С.17.

8. Ґалаґан В.І. Суб'єкт кримінально-процесуальної діяльності на досудових стадіях процесу // Вісник Запорізького юридичного інституту. -1999. - №3. - С.76-83.

9. Галкин И.С., Кочетков В.Г. Процессуальное положение подозреваемого. - М.: Юрид. лит.,1968. - 63с.

10. Гошовський М.І., Кучинська О.П. Потерпілий у кримінальному процесі України. - К., 1998. - С.34-35.

11. Гуляев А.П. Следователь в уголовном процессе. – М., 1981.

12. Гусев Л.Н. Процессуальное положение следователя в уголовном процессе // Вопросы судопроизводства и судоустройства в новом законодательстве Союза ССР. - М., 1973.

13. Корнуков В.М. Конституционные основы положения личности в уголовном судопроизводстве. - Саратов, 1987. - С.16.

14. Кругликов А.П. Правовое положение органов и лиц, производящих дознание в советском уголовном процессе. - Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1986. - 44с.

15. Милиция как орган дознания. Учеб. пособие / Под ред. Е.А. Гомилко. - К.: КВШ МВД СССР, 1989. - 88с.

16. Михеєнко М.М. та ін. Кримінальний процес України: Підручник / М.М.Михеєнко, В.Т.Нор, В.П.Шибіко. - К.: Либідь, 1992. - 431с.

17. Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. Кримінальне-процесуальне право. -К., 1997. - С.20.

18. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К.: Либідь, 1992. – с. 216-219, 226-228, 230-238.

19. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник - К,: Юрінком Інтер, 1999. - С.47.

20. Никоненко М.Я. Визначення моменту встановлення особи, яка вчинила злочин // Право України. -1999. - №1. - С.93.

21. Рахунов Р.Д. Участники уголовно-процессуальной деятельности по советскому праву. - М.: Юрид. лит.,1961. - 279с.

22. Савицкий В.М. И все же - суд присяжных // Новое время. - 1990. - №22,-С.36-38.

23. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура України. –Київ, 1997.

24. Стремовский В.А. Участники предварительного следствия в советском уголовном процессе. - Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1966.

25. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса. Т.1, - М.: Наука, 1968.-470с.

26. Уголовный процесс: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов / Под ред. К.Ф. Гуценко. - М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. -509с.

27. Шпилев В.В. Участники уголовного процесса. - Минск: Изд-во БГУ, 1970.-176с.

Завдання для практичних занять:

1. Оперуповноважений, здійснюючи оперативне спостереження, став очевидцем передачі хабара працівникові Держторгінспекції Жиліну. Зафіксувавши спостереження на відеоплівку і скориставшись перебуванням поблизу патруля, оперуповноважений затримав Жиліна. Після порушення кримінальної справи він приступив до розслідування. Прокурор району, отримавши копію постанови про порушення справи, дав вказівку звільнити Жиліна з-під варти і передати справу слідчому.

Чи вправі прокурор давати такі вказівки? Які порушення кримінально-процесуального закону допущені оперуповноваженим?

 

2. Климов і Чернов притягувалися до відповідальності за обвинуваченням у крадіжці майна. Климов під час слідства переховувався. Справа щодо його була виділена в окреме провадження. Чернов був засуджений. Через якийсь час Климов був затриманий. Слідчий вирішив провести очну ставку між Климовим і Черновим. Перед початком очної ставки Чернов був допитаний в якості свідка. Захисник Климова заперечував проти проведення очної ставки з Черновим, як із свідком, вважаючи, що останній повинен бути допитаний в якості обвинуваченого.

В якості кого може бути допитаний Чернов? У чому розбіжність в процесуальному статусі свідка й обвинуваченого?

 

3. Скворцова була очевидцем шахрайських дій обвинувачуваного. Водночас обвинувачуваний заявив клопотання про допуск її до участі в справі в якості захисника. Його клопотання було задоволено. Згодом факт того, що Скворцова є свідком, був встановлений слідчим. Скворцова була викликана на допит, про те від дачі показань відмовилась, посилаючись на те, що вона захисник обвинувачуваного і за законом не може відмовитися від виконання функцій захисника.

Як повинен поступити слідчий? Хто і в якому порядку допускається до участі в справі в якості захисника?

4. Зайцев обвинувачувався в замаху на зґвалтування. Розслідуванням встановлено, що зустрівши на пляжі свою знайому Мухіну, він намагався її роздягти й учинити з нею статевий акт. Проте, через активний опір Мухіної, Зайцев втратив багато сил і довести свого наміру до кінця не зміг по причинам, які не залежали від нього. Мухіна звернулася до слідчого з заявою про замах на зґвалтування і просила визнати її потерпілою і цивільним позивачем у справі. Розслідуванням було встановлено, що ніякої фізичної або майнової шкоди Мухіній заподіяно не було. Під час слідства Мухіна вийшла заміж. Слідчий закрив справу і щоб уникнути пліток, повідомлення на адресу потерпілої про закриття справи офіційно направляти не став.

Чи правильно поступив слідчий? Хто і на якій підставі визнається потерпілим і цивільним позивачем по кримінальній справі? Які обов’язки слідчого по забезпеченню прав даних учасників процесу?

 

5. Потерпілий Лавочкін подав слідчому позовну заяву, у якій зазначив, що в результаті вчиненої обвинуваченим Коньшиним дорожньо-транспортної пригоди був сильно ушкоджений автомобіль “Тойота” і йому, Лавочкіну, тим самим заподіяно матеріальний збиток на суму 800 доларів США. У позовній заяві Лавочкін просив стягнути дану суму з Коньшина в доларах, а також вимагав визнати цивільним відповідачем у справі фірму “Простір”, де обвинувачуваний працював шофером. У випадку відсутності коштів у Коньшина, Лавочкін просив стягнути суму заподіяного йому збитку з фірми, оскільки злочин Коньшин скоїв на автомобілі фірми в робочий час.

Як повинен поступити слідчий?

6. Експерт-криміналіст Кузьмін брав участь у справі в якості спеціаліста при провадженні огляду місця події. Закінчивши огляд, слідчий призначив у справі криміналістичну експертизу, провадження якої доручив Кузьміну. Ознайомившись із постановою про призначення експертизи, обвинувачений заявив відвід експерту як особі, зацікавленої в справі.

Як повинен поступити слідчий?

 


Дата добавления: 2015-10-31; просмотров: 97 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Рекомендовано до друку | Загальні положення. | Загальні положення. | Загальні рекомендації. | Загальні рекомендації. | Тема 8: Дізнання та досудове слідство (основні положення). | Тема 9: Слідчі дії. | Загальні положення. | Загальні положення. | Загальні положення. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Куцова Э.Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе. – М., 1973.| Тема 4: Докази і доказування у кримінальному процесі.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.014 сек.)