Тема 8: Дізнання та досудове слідство (основні положення).

1. Сутність, завдання і форми стадії досудового розслідування.

2. Дізнання та його види. Строки й загальні умови провадження дізнання.

3. Досудове слідство: підслідність, строки, загальні умови. Процесуальний статус слідчого і начальника слідчого відділення.

4. Продовження строків досудового слідства. Об'єднання і виділення кримінальних справ.

Загальні рекомендації:

Досудове розслідування - здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого й органу дізнання, спрямована на збирання і дослідження доказів, розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини і вирішення інших задач кримінального судочинства.

Форми досудового розслідування:

28. дізнання;

29. досудове слідство.

Початок досудового розслідування – з моменту порушення кримінальної справи.

Форми закінчення досудового слідства:

30. складання обвинувального висновку;

31. закриття справи;

32. направлення справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Форми закінчення дізнання:

33. передача справи слідчому;

34. закриття справи.

Питання для самоконтролю:

1. Яке місце посідає стадія досудового розслідування в системі кримінального процесу?

2. Які форми має досудове розслідування та яке їх співвідношення?

3. Хто має право провадити досудове слідство й дізнання?

Нормативні акти:

1. Наказ МВС України №160 від 20.02.2006 р. «Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України».

2. Наказ МВС України №1066 від 26.10.2006 р. «Про нормативне забезпечення діяльності підрозділів дізнання органів внутрішніх справ України».

3. Наказ Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» від 4.10.2002 р. №4.

Додаткова література:

1. Балашов А.И. Взаимодействие следователя и органа дознания при расследовании преступлений. - М.: Юрид. лит.,1979. - 110с.

2. Белозеров Ю.Н., Чугунов В.Е., Чувилев А.А. Дознание в органах милиции и его проблемы. - М.: Юрид. лит.,1972. - С.48-49.

3. Борико С.В., Дергай Б.И., Митрохин Н.П. Обеспечение законности при производстве дознания: Учеб. пособие. - Минск: ВШ МВД СССР, 1990. - 90с.

4. Гапанович Н.И., Мартинович И.И. Основы взаимодействия следователя и органа дознания при расследовании преступлений. - Минск: БГУ, 1983. - 104с.

5. Головко Л.В. Дознание и предварительное следствие в уголовном процессе Франции. - М.: Фирма «СПАРК», 1995. - 130с.

6. Грянко В.В., Дубинский А.Я., Кузьминов А.С. Дознание в органах внутренних дел Украинской ССР: Практ. пособие. - К.: РИО МВД УССР, 1980.-180с.

7. Гуткин И.М. Органы дознания и предварительного следствия и их взаимодействие. – Волгоград: ВШ МВД СССР. - 1975.

8. Джига М.В., Баулін О.В., Лук'янець С.І., Стахівський С.М. Провадження дізнання в Україні: Навчально-практичний посібник. - К.: Вид-во МВС України, 1999. - 155с.

9. Дознание в органах внутренних дел: Учеб. пособие / Под ред. Чувилева А.А. - М.: МВШМ МВД СССР, 1986. - 148с.

10. Дубинский А.Я. Взаимодействие следователя с органом дознания. - К.: КВШ МВД СССР, 1970.

11. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы. – Киев, Наукова думка, 1984. – С. 182.

12. Жогин Н.В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе. - М.: Юрид. лит.,1965. - 367с.

13. Зеленецький В.С.Поняття дізнання // Вісник Академії прав. наук України. - 1997. - №4. - С.106-110.

14. Зинатуллин 3.3, Чулюкин Л.Д. Подследственность уголовных дел. - Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1986. - 100с.

15. Кругликов А.П. Правовое положение органов и лиц, производящих дознание в советском уголовном процессе. - Волгоград, 1986.

16. Крылов И.Ф., Бастрыкин И.А. Розыск, дознание, следствие. - Л.: ЛГУ, 1984.-217с.

17. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. - М., 1986.

18. Михеєнко М.М., Молдован В.В., Шибіко В.П. Кримінальне-процесуальне право. -К., 1997. - С.20.

19. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібник - К,: Юрінком Інтер, 1999. - С.47.

20. Павлов Н.Е. Дознание в органах внутренних дел. - М., 1985.

21. Павлухин Л.В. Расследование в форме дознания. - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1979. - 69с.

22. Тертышник В.М., Слинько С.В., Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. - X.: Ун-т внутр. дел, 1995. - 66с.

Завдання для практичних занять:

1. У ході оперативно-розшукових заходів працівники міліції м. Харкова виявили, що один із цехів швейної фабрики працює на викраденій сировині, а виготовлена неврахована продукція (спортивний одяг, майки й ін.) реалізовувалася на ринку ТОВ "Грація". Порушивши кримінальну справу, працівники міліції невідкладно здійснили обшук за місцем проживання підозрюваних, наклали арешт на їхнє майно і грошові внески. Завідуюча ощадкасою Скоморохова відмовилася прийняти до виконання постанову оперуповноваженого міліції про накладення арешту на внески підозрюваних Шубіна і Макаревича, заявивши, що він цього робити не вправі. За її думкою, накласти арешт на внески може тільки слідчий із санкції прокурора.

Визначте процесуальні повноваження особи, що провадить дізнання. Які слідчі дії можуть здійснювати органи дізнання?

2. У провадженні слідчого Дзержинського РВ знаходилася кримінальна справа за обвинуваченням завідувача складом Сиренко в розкраданні 140000 грн. і одержанні хабарів. Слідчий кваліфікував його дії по п.5 ст.185 і ч.1 ст.368 КК. Прокурор області вилучив у слідчого справу, вивчив її і передав для подальшого розслідування слідчому УВС, давши йому такі письмові вказівки:

1. Додатково допитати свідків Данилову, Михайлову і Полевого, а також провести очну ставку між Михайловою і Сиренко.

2. Дії Сиренко кваліфікувати по ст.191 ч.1 і ст.368 ч.2 КК.

3. Змінити запобіжний захід у відношенні обвинувачуваного Сиренко: підписку про невиїзд на утримання під вартою.

4. Призначити в справі судово-бухгалтерську експертизу.

5. Порушену раніше кримінальну справу у відношенні Жиліної провадженням закрити за недоведеністю її участі у вчиненні злочину.

Слідчий із вказівками прокурора не погодився.

Яка підслідність даної кримінальної справи? Чи зобов'язаний слідчий виконувати усі вказівки прокурора? Як слід поступити слідчому в сформульованій ситуації?

3. Прокурор району, вивчивши практику роботи слідчих РВ по розкриттю і розслідуванню справ, по яких не встановлена особа, що вчинила злочин, дав ряд письмових вказівок по окремих справах, а також направив до РВ аналітичну довідку і вказівки, у яких вимагав, щоб надалі всі постанови слідчих про порушення кримінальних справ, про відмови в порушенні справи, про припинення і закриття справ, а також обвинувальні висновки затверджувалися начальником слідчого відділення.

Чи правильні вказівки прокурора?

4. У провадженні слідчого знаходилася кримінальна справа про зґвалтування Комарової. У вчиненому злочині підозрювався Лавочкін. Вирішивши провчити останнього, родичі Комарової Спирин і Шаталов, зустрівши Лавочкіна в безлюдному місці, побили його, учинили над ним насильницький статевий акт і примусово зробили йому татуювання, що символізує приналежність до груп сексуальних меншин. Прокурор, базуючись на висновку про те, що дії Спирина і Шаталова носять характер помсти за злочин, вчинений Лавочкіним, дав слідчому письмову вказівку про об'єднання порушених кримінальних справ в одне провадження.

Як повинен поступити слідчий?

5. Котов і Рибкін обвинувачувалися у вчиненні розбійного нападу на Курочкіна. У період слідства Рибкін втік з-під варти. У зв'язку з цим у відношенні нього справа була виділена в окреме провадження і припинена. У відношенні Котова слідчий направив справу в суд. При попередньому розгляді справи суддя прийшов до висновку про неповноту досудового слідства і повернення справи на додаткове розслідування. Після такого рішення працівники карного розшуку затримали Рибкіна. Начальник слідчого відділення дав вказівку слідчому знову об'єднати справу Котова і Рибкіна в одне провадження і, не продовжуючи строку слідства, закінчити її в місячний строк.

Як варто поступити слідчому?

Дата добавления: 2015-10-31