Практичне заняття. Тема роботи: «Статистична обробка даних вихідної гідрохімічної інформації»

Тема роботи: «Статистична обробка даних вихідної гідрохімічної інформації»

Мета роботи: навчитися проводити статистичну обробку даних гідрохімічної інформації

Обладнання та матеріали:

Результати хімічних аналізів (мінералізація) поверхневої води р. Хорол,

Мікрокалькулятор

Вимоги щодо виконання практичної роботи: ознайомитися з теоретичним матеріалом теми за рекомендаційною літературою і даною інструкцією, виконати завдання та оформити звіт

Теоретичні основи

Існуючий на сьогодні підхід до характеристики якості води основний на зіставленні з відповідними нормативними показниками результатів визначення хімічного складу, фізичних властивостей, бактеріологічних характеристик води в окремих точках водного об'єкту. Для отримання узагальнених даних спостережень, які дозволяють оцінювати мінливість забрудненості води в часі або просторі, широко використовують статистичний метод обробки даних.

Попередніми умовами виконання статистичних розрахунків являється вибір репрезентативної довжини ряду спостерігаємих значень показника якості води, що розглядається та вибракування сумнівних даних. Не повинна мати місце зміна методики відбору і аналізу проб води по відношенню до показника, що розглядається, особливо тоді. Коли не можуть бути отримані перехідні коефіцієнти (поправки).

Для обробки гідрохімічної інформації використовуються такі статистичні оцінки стану водних об'єктів:

1. Середнє арифметичне значення концентрації компонента С хімічного складу води за вибраний j-й інтервал часу:

= ,

де Сj – результати спостережень за даним компонентом на протязі j-го періоду;

Ni – кількість спостережень на протязі періоду (приймається 20 спостережень).

Величиною оцінюється середній рівень забрудненості за період на даному пункті (створі або ділянці річки), що дозволяє порівнювати рівні забрудненості по даному компоненту С хімічного складу за різні періоди або на різних водних об’єктах.

2. Середньоквадратичне відхилення:

σ =

Середньоквадратичне відхилення (міра розсіювання результатів) використовується як оцінка стійкості концентрацій величини С на даному об’єкті (створі) спостереження за період.

3. Похибка середнього арифметичного значення (як оцінка достовірності отриманих результатів):

4. Значення коефіцієнту асиметрії:

Асиметрія розподілу величини С характеризує відхилення членів ряду відносно середнього значення.

5. Повторюваність результатів з перевищенням ГДК:

де - кількість результатів С з ряду (і=1; N ), значення яких перевищують величину ГДК.

Повторюваність перевищень ГДК відображає емпіричні закони розподілу частот появи компонентів в інтервалах концентрацій, що спостерігаються. На відміну від С ця оцінка тісно зв'язана з діючими нормативами якості води і дозволяє отримувати безпосереднє уявлення про ступінь їх порушень на водному об'єкті.

Початок розрахунку роботи рекомендується проводити за формою таблиці 1:

№ хімічного аналізу	C	C -	(C - )	(C - )
…

Завдання до практичної роботи:

Провести статистичну обробку даних гідрохімічної інформації

Хід роботи

Вихідні дані: результати хімічних аналізів (мінералізація) поверхневих вод р.Хорол в створі м. Миргород (таблиця 2)

Необхідно визначити:

1. Середнє значення концентрації компонента C (мінералізація) хімічного складу поверхневих вод по двадцяти пробах;

2. Міру розсіювання результатів (середньо геометричне відхилення) ;

3. Похибку , як оцінку достовірності отриманих результатів;

4. Асиметрію С розподілу величини С, що характеризує відхилення ряду відносного середнього значення;

5. Повторюваність ПГДК появи результатів, значення яких перевищують гранично допустимі концентрації.

Рекомендована література /2.10/

Рекомендована література

Дата добавления: 2015-07-08