Практичне заняття. Тема роботи: «Визначення нітратів у воді»

Тема роботи: «Визначення нітратів у воді»

Мета роботи: ознайомитися з методикою та набути практичних навиків у визначенні вмісту нітратів у воді

Обладнання та матеріали:

Фотоелектроколориметр;

Баня водяна;

Посуд мірний скляний місткістю:

колби мірні 50 і 100мл,

пробірки з поділками, відповідно 0,01 і 0,1мл;

Чашки фарфорові;

Кислота сульфатна;

Натрій гідроокис;

Кобальт хлористий;

Калій азотнокислий;

Калій-натрій виннокислий;

Вода дистильована;

Натрій саліциловокислий;

Палички скляні.

Всі реактиви повинні бути кваліфіковані «чисті для аналізу» (ч.д.а.) і не містити домішок нітратів.

Вимоги щодо виконання практичної роботи: ознайомитися з теоретичним матеріалом теми за рекомендаційною літературою і даною інструкцією, виконати завдання та оформити звіт

Теоретичні основи

Нітрати (солі нітратної кислоти) – дуже поширені у природі речовини. Вони містяться у ґрунті, воді, входять до хімічного складу рослин, є продуктами обміну речовин в організмі людей і тварин.

Таке значне поширення нітратів у об'єктах навколишнього середовища неминуче зумовлює щоденний контакт населення з ними. Люди зазнають впливу нітратів протягом усього його існування. Жоден інший з побічних чинників, що з'являються у природі, не пов'язаний так тісно з життєдіяльністю людей. Однак у разі перевищення ступеня навантаження цих речовин на організм вони можуть несприятливо позначатися на здоров'ї. Ще не так давно люди зазнавали впливу великої кількості нітратів тільки за виняткових умов, наприклад при використанні води, що формується в геологічних структурах, багатих на селітру.

Навантаження нітратів на організм людини стало помітно зростати останнім часом. А разом з тим і виникла проблема нітратів, їх несприятливого впливу на здоров'я населення. Ця проблема з'явилась насамперед внаслідок хімізації сільського господарства, застосування мінеральних азотовмісних добрив на полях для підвищення врожаїв вирощуваних культур. Адже в структурі постачання мінеральних добрив для сільськогосподарських потреб превалюють добрива, які містять нітратні форми азоту.

ГДК нітратів у питній воді не повинна перевищувати 45 мг/л, нітритів – 3,3 мг/л.

Метод ґрунтується на реакції нітратів з саліциловокислим натрієм в присутності сульфатної кислоти з утворенням солі нітросаліцилової кислоти, забарвленої в жовтий колір.

Чутливість методу 0,1 мг/л нітратного Нітрогену.

Завдання до практичної роботи:

Ознайомитися з методикою та визначити вміст нітратів у воді

Хід роботи

Проведення аналізу

Визначенню заважає колір води, вплив якої усувається так як і в методі з фенолдисульфокислотою; хлориди в концентрації, перевищуючий 200 мг/л, видаляють добавленням розчину сірчанокислого срібла в 100 мл досліджуваної води в кількості, еквівалентом вміст хлор-йона. Осад хлориду срібла відфільтровують або відділяють центрифугуванням; нітрати в концентрації 1-2 мг/л і залізо в концентрації більше 0,5 мг/л. Вплив заліза можить бути усунуто добавлянням 8-10 капель розчину калію-натрію виннокислого перед випаровуванням води в фарфоровій чашці.

10 мл досліджуваної води поміщають в фарфорову чашку. Добавляють 1мл розчину саліциловокислого натрію і випаровують на водяній бані досуха. Після охолодження сухий залишок зволожують 1мл концентрованої сірчаної кислоти, ретельно розтирають його скляною палочкою і ставляють на 10 хв. Потім добавляють 5-10 мл дистильованої води і кількісно переносять в мірну колбу місткістю 50 мл. Добавляють 7 мл 10 н. розчину їдкого натру доводять об’єм дистильованою водою до мітки і перемішують протягом 10 хв. Після додавлення їдкого натру колір не змінюється. Порівняння інтенсивності кольору досліджуваної проби проводять фотометричним методом, вимірюючи оптичну густину розчину з фіолетовим світлофільтром у кюветах з товщиною робочого шару 10 мм. Із знайдених величин оптичної густини віднімають оптичну густини нульової проби і по калібрувальному графіку знаходять вміст нітратів.

Побудова калібрувального графіка

Для приготування стандартних розчинів у колориметричні пробірки з відміткою на 10 мл відбирають 0,0; 0,5; 1,0; 2.0; 3,0; 4,0; 6,0; і 10 мл робочого стандартного розчину азотнокислого калію (1 мл - 0,01 мг N) і доводять дистильованою водою до проділки. Вміст нітратного Нітрогену в розчинах відповідно буде 0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 4,0; 6,0; 10,0 мг/л. Потім розчин переносять в фарфорові чашки, добавляють по 1мл розчину саліциловокислого натрію і випаровують на водяній бані досуха. Сухий залишок обробляють так само. Як і описано при аналізі проби досліджуваної води. Оптичну густини кольорових розчинів, використовують фіолетовий світлофільтр і кювети товщиною робочого шару 1-5 см. Із отриманих величин віднімають оптичну густину нульової проби і результати наносять на графік.

Таблиця1. Результати вимірювання оптичної густини стандартних розчинів

Маса нітратів
Д1
Д2
Д3
Дсер

Обробка результатів

Вміст нітратів(X) в мг/л обчислюють по формулі в перерахунку на нітратний азот:

X=C,

де С – вміст нітратів, знайдений за графіком, мг/л.

Рекомендована література /2.10, 2.11/

Дата добавления: 2015-07-08